Рішення № 128286975, 09.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/3779/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідача: Мукачівська міська рада, представник - Ільтьо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 16 червня 2025 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, яким просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача, якими порушено право позивача на пільгу як учаснику бойових дій у вигляді першочергового відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва;

- зобов`язати Мукачівську міську раду на наступній сесії після набрання законної сили рішення суду розглянути клопотання (заяву) позивача від 20.12.2024, одержану відповідачем 26.12.2024 р.;

- після ухвалення судового рішення зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання.

Позовна заява мотивована тим, що 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 118 та 121 Земельного кодексу України підготовлено та надіслано до Мукачівської міської ради клопотання про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для (02.01) будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,923 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110400000:01:005:0521, із земель комунальної власності Мукачівської міської ради, у порядку безоплатної приватизації.

Позивач зазначає, що відповідачем станом на 07 травня 2025 року його клопотання не розглянуто, жодної відповіді з приводу розгляду він не отримував.

Також позивач вважає, що відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідач був зобов`язаний розглянути його заяву у місячний строк та надати дозвіл або відмову. Окрім того, позивач покликається і на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зазначає про першочергове виділення земельних ділянок учасникам бойових дій.

У зв`язку з наведеним, позивач вважаючи свої права порушеними, звернувся за їх захистом до суду.

У судове засідання позивач не з`явився, заяв та клопотань не надходило. Причини неявки позивача до суду невідомі.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив в повному обсязі та зазначив, що у відповідь на отримане позивачем клопотання про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою, відділом комунальної власності та земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради, на адресу, зазначену заявником, скеровано лист-відповідь, у якому виконавчим органом міської ради зазначалось, що на зазначеній заявником земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим, для подальшого розгляду клопотання по суті, заявникові необхідно надати документ, який би посвідчував право власності на житловий будинок, що розташований за вказаною адресою.

Як зазначає представник відповідача, в подальшому, у період з 06.01.2025 р. по 27.05.2025 р. (включно) громадянин ОСОБА_1 жодних додаткових матеріалів та документів на адресу органу місцевого самоврядування не скеровував.

Відтак, представник відповідача вважає, що вищенаведене дозволяє прийти до висновку щодо відсутності у діях Мукачівської міської ради ознаки протиправності, про яку вказує позивач.

У судовому засіданні представник відповідача додатково наголосив, що згідно інформаційної довідки КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», відповідно до інвентарної справи № 5848 домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за гр. ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.1996 р. Мукачівською ДНК по реєстру №1-333. Відтак, вказане вище, також підтверджує відсутність у діях відповідача ознак протиправності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 7) та має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням (а.с. 6).

Позивач звернувся до Мукачівської міської ради з клопотанням від 20 грудня 2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для (02.01) будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,923 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110400000:01:005:0521, із земель комунальної власності Мукачівської міської ради, у порядку безоплатної приватизації.

До вказаного клопотання додав: графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; засвідчену копію посвідчення учасника бойових дій; засвідчену копію паспорту громадянина України; власне засвідчення, що не використання раніше права на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням (зазначено у тексті клопотання окремим абзацом); надання дозволу на обробку та використання своїх персональних даних (зазначено у тексті клопотання окремим абзацом).

26 грудня 2024 року Мукачівською міською радою одержано вищезазначене клопотання ОСОБА_1 .

За результатом розгляду даного клопотання відділом комунальної власності та земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради, на адресу, зазначену заявником, скеровано лист-відповідь від 06.01.2025 р. №13/01- 07/28245/18-25 (а.с. 26), у якому виконавчим органом міської ради зазначалось, що на зазначеній заявником земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим, для подальшого розгляду клопотання по суті, заявникові необхідно надати документ, який би посвідчував право власності на житловий будинок, що розташований за вказаною адресою.

Вважаючи протиправними дії відповідача позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідного органу із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якої органи, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, в місячний строк приймають одне з відповідних рішень.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати такий дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 (справа № 804/1469/17).

Разом з цим, суд зауважує, що обов`язковою умовою для отримання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки є звернення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України, з клопотанням, у якому обов`язково зазначаються цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовні розміри та до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, суд зауважує, що Земельним кодексом України не передбачено порядку дії органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на випадок подання такому органу громадянином клопотання про надання земельної ділянки з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту клопотання.

Верховним Судом у своїй постанові від 17.12.2018 р. у справі № 509/4156/15-а висловлено правову позицію, згідно якої у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави такої відмови.

Отже, у зазначеній постанові Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Судом встановлено, що позивач на підставі ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для (02.01) будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,923 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110400000:01:005:0521, із земель комунальної власності Мукачівської міської ради, у порядку безоплатної приватизації.

За фактом розгляду зазначеного клопотання відділом комунальної власності та земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради скеровано заявнику лист-відповідь, у якому виконавчим органом міської ради зазначалось, що на зазначеній заявником земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим, для подальшого розгляду клопотання по суті, заявникові необхідно надати документ, який би посвідчував право власності на житловий будинок, що розташований за вказаною адресою.

Зокрема, відповідно до інформаційної довідки КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 26.05.2025 р. № 8301-30-/1056//155-24 (а.с. 22), згідно інвентарної справи №5848 домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за гр. ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.1996 р. Мукачівською ДНК по реєстру №1-333.

Отже, наявна у матеріалах справи інформаційна довідка КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 26.05.2025 р. № 8301-30-/1056//155-24 підтверджує право власності ОСОБА_2 на домоволодіння, яке розташоване на земельній ділянці, яку позивач має намір отримати у власність.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2021 у справі №823/106/18 дійшов висновку, що на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки, достатнім є долучення до клопотання заявника письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально; на стадії затвердження проекту землеустрою та передачі її у власність чи користування, бажана до відведення земельна ділянка має бути вільною.

У постанові від 17.12.2018 Верховний Суд зазначив, що враховуючи імперативність норми частини шостої статті 118 Земельного кодексу України недодержання вимоги щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи особливості правового регулювання питання розгляду клопотань громадян про виділення їм земельних ділянок, визначені нормами статті 118 Земельного кодексу, та беручи до уваги сформовану Верховним Судом практику в аналогічних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а отже позовні вимоги є необґрунтованим.

Відповідно до ст.77 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжити всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отриманні з незалежних від нього підстав.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк