Рішення № 128286928, 11.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/90/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.,

за участю:

позивача 1 - ОСОБА_1 ,

позивач 2 не з`явився,

позивач 3 не з`явився,

представника позивачів 1 та 3 Майстренко Н.М.,

представника відповідача Мица Ю.В,

представник третьої особи Губський С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Подольського Д., буд. 46, код ЄДРПОУ 04349633), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроресурс-Тересва (Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Волошина, буд. 17, код ЄДРПОУ 37937692) про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання протиправними і нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 червня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 20 червня 2025 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроресурс-Тересва, в якій просить: 1) Визнати громадські слухання щодо проектів детального плану території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та детального плану території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт, призначені на 14 годину 14 серпня 2024 року у селищі Дубовому Тячівського району Закарпатської області, такими, що не відбулися; 2) Визнати протиправними і нечинними рішення Дубівської селищної ради від 30 серпня 2024 року №1033 Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO) та №1034 Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВг та звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО).

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року об`єднано адміністративні справи №260/90/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроресурс-Тересва про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання протиправними і нечинними рішень та №260/309/25 за позовною заявою ОСОБА_3 до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Гідроресурс-Тересва про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання протиправним і нечинним рішення в одне провадження. Присвоєно об`єднаній справі загальний № 260/90/25.

Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 30 травня 2025 року витребувано від Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області належним чином завірені копії списків реєстрації учасників громадських слухань, проведених 14 серпня 2024 року стосовно детального плану території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 серпня 2024 року проведено громадські слухання щодо обговорення детальних планів території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт». 30 серпня 2024 року Дубівська селищна рада затвердила вказану містобудівну документацію рішеннями № 1033 та № 1034.

Позивачі вважають, що громадські слухання, які проведені 14 серпня 2024 року є такими, що не відбулися, оскільки всупереч порядку їх проведення голосування ні за затвердження порядку денного, ні за питання порядку денного не було проведено належно, підрахунок голосів не здійснювався, лічильна комісія була позбавлена можливості здійснити підрахунок голосів. Крім того, зазначають, що громадські слухання були проведені поза межами строку громадського обговорення та відповідачем не дотримано вимог п. 8 Порядку № 555 щодо змісту і наповнення інформаційного повідомлення про громадські обговорення. Вважають, що громадські слухання проведені без розгляду і обговорення зауважень і пропозицій до проектів містобудівної документації, поданих громадськістю протягом строку громадського обговорення, встановленого замовником. Щодо оскаржених рішень позивачі зазначають, що відповідач при їх прийнятті перевищив повноваження та не врахував державні інтереси під час планування розвитку території гірських Карпат та їх особливу цінність, позаяк Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що схеми планування окремих частин території України, зокрема гірських територій Карпат, розробляються за рішенням Кабінету Міністрів України. Зазначають, що генеральним планом села Калини не передбачено розміщення малих гідроелектростанцій на річці Тересва в межах с. Калини. Відтак, на переконання позивачів рішення відповідачів про затвердження детальних планів міні ГЕС на р. Тересва не відповідають чинному генеральному плану с. Калини.

В судовому засіданні позивач 1 та представник позивачів 1,3 підтримали вимоги позовної заяви та просили її задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.

Позивач -2 в судове засідання не з`явився, однак у заяві від 09 квітня 2025 року просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовльнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що 08 та 09 лютого 2024 року на офіційному сайті Дубівської селищної ради опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту детального плану території - Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 та № 2. За 5 днів до проведення громадських слухань, запланованих на 25 лютого 2024 року, повідомлено громадськість про перенесення зазначених слухань. 02 серпня 2024 року на офіційному сайті Дубівської селищної ради опубліковано оголошення про те, що 14 серпня 2024 року відбудуться громадські слухання стосовно вищевказаних детальних планів. При цьому, відповідач зазначає, що оголошення про проведення громадських слухань від 08.02.2024 року та від 09.02.2024 року відповідали вимогам пункту 8 Положення № 555, у редакції, що діяла на момент їх оприлюднення. В той же час, оголошення від 02 серпня 2024 року є похідним від оголошень від 08 лютого 2024 року та від 09 лютого 2024 року та стосується тих самих громадських слухань, що були перенесені. Зазначає, що враховуючи ненадання позивачем під час проведення зазначених громадських слухань жодних пропозицій та зауважень до спірної документації, на переконання відповідача, відсутні підстави стверджувати про виникнення під час громадських слухань будь-яких спірних питань, які б безпосередньо стосувалися прав, свобод чи інтересів позивачів, та мали б бути усунуті шляхом утворення погоджувальної комісії. Відтак, вважає, що відсутні підстави для визнання громадських слухань такими, що не відбулися. Щодо оскаржених рішень відповідач зазначає, що затвердженими детальними планами не передбачається зміна функціонального призначення території чи зміна цільового призначення земельних ділянок. В даному випадку існуючі функціональні зони співпадають з проектними. На території опрацювання ДПТ та її околицях відсутні території та об`єкти природно-заповідного фонду України, водно-болотні угіддя міжнародного значення, в тому числі рекреаційні зони. Відповідачем не заперечується те, що територія планової діяльності входить до території Смарагдової мережі, однак, відповідач вважає, що позивачем не враховано наявність позитивної оцінки з впливу на довкілля планової діяльності, якою вплив планової діяльності визнаний екологічного допустимим та затверджено заходи на мінімізацію такого впливу.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа надала до суду пояснення на позовну заяву, в якому зазначила, що планування та забудова території за межами населеного пункту здійснюється з урахуванням вимог містобудівної документації. Позивачам було надано доступ до участі в громадських слуханням від 14.08.2024 року, водночас, на переконання третьої особи, не надання позивачами пропозицій та зауважень до містобудівної документації не може свідчити про неврахування державних та регіональних інтересів. В той же час, при провадженні господарської діяльності з будівництва та експлуатації МГЕС № 1, МГЕС № 2 дотримано відповідні природоохоронні положення законодавства та отримано необхідні дозволи та погодження.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав наведених у поясненнях на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, представників сторін, та свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 лютого 2024 року на офіційному сайті Дубівської селищної ради опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту детального плану території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини, Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та звіту про екологічну оцінку (СЕО). (посилання: Повідомлення про оприлюднення проекту детального плану території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» (ДПТ) та звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) - Дубівська територіальна громада).

Крім того, 09 лютого 2024 року на офіційному сайті Дубівської селищної ради опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту детального плану території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини, Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та звіту про екологічну оцінку (СЕО). (посилання - Повідомлення про оприлюднення проекту детального плану території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» (ДПТ) та звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) - Дубівська територіальна громада).

Відповідно до вказаних повідомлень місце проведення запланованих громадських слухань: 25 лютого 2024 року о 14:00 год. в приміщенні клубу Дубівської селищної ради (90531, Закарпатська обл., Тячівський район, смт.Дубове, вул.Подольського Д., 32).

20 лютого 2024 року на сайті Дубівської селищної ради опубліковано повідомлення про перенесення громадських слухань, призначених на 25 лютого 2024 року. (посилання: Громадські обговорення, заплановані 25 лютого 2024 року, переносяться - Дубівська територіальна громада).

02 серпня 2024 року на сайті відповідача опубліковано оголошення про те, що 14.08.2024 року відбудуться громадські слухання стосовно детальних планів території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт». Місце проведення - приміщення клубу Дубівської селищної ради, Закарпатська обл., Тячівський район, сел. Дубове, вул. Подольського Д., 32. Початок громадських слухань - 14.00.

Початок реєстрації учасників - 13.00. (посилання Оголошення! - Дубівська територіальна громада).

Відповідно до протоколу громадських слухань № 1 від 14 серпня 2024 року на громадських слуханнях присутні 390 осіб, громадські слухання щодо детальних планів території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» - відбулися, зауваження враховані.

Підсумки голосування: за 295 голосів, проти 12 голосів, утримались 8 голосів, не брали участь у голосуванні 75 голосів.

Відповідно до протоколу лічильної комісії від 14 серпня 2024 року громадські слухання щодо детального плану території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» - відбулися, зауваження враховані.

Підсумки голосування: за 295 голосів, проти 12 голосів, утримались 8 голосів, не брали участь у голосуванні 75 голосів.

Рішенням Дубівської селищної ради від 30 серпня 2024 року № 1033 прийнято рішення «Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO)», яким затверджено містобудівну документацію детальний план території забудови земельної ділянки площею 4,3826 га в межах топографо-геодезичної зйомки «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO) з містобудівними умовами та обмеженнями.

Рішенням Дубівської селищної ради від 30 серпня 2024 року № 1034 прийнято рішення «Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO)», яким затверджено містобудівну документацію детальний план території забудови земельної ділянки площею 4,2871 га в межах топографо-геодезичної зйомки «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO) з містобудівними умовами та обмеженнями.

Вважаючи громадські слухання, проведені 14 серпня 2024 року такими, що не відбулися, а вищевказані рішення відповідача протиправними та нечинними, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон № 280/97-ВР), територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Згідно з пп. 10 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить проведення громадського обговорення містобудівної документації.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п.п. 3, 7 ст. 1 Закону № 3038-VІ детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 8 Закону № 3038-VІ, планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону №3038-VІ планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону Генеральної схеми планування території України, схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Містобудівна документація на державному рівні підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 16 Закону №3038-VI внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 21 Закону № 3038-VІ громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи замовника містобудівної документації; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, органу охорони здоров`я, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості). Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі - комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів, визначає Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (надалі - Порядок № 555).

Відповідно до п. 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Згідно з п. 5 Порядку № 555 організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації.

Під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.

Пропозиції (зауваження) фізичних та юридичних осіб, які не подали підтвердних документів для забезпечення їх ідентифікації, не розглядаються.

Відповідно до п. 7 Порядку № 555 громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.

Згідно з п. 8 Порядку № 555 інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості: рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні; завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення; інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них; інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях; інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом.

До проведення громадських слухань щодо проекту комплексного плану замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному населеному пункті, що входить до складу територіальної громади (старостинського округу), відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.

Інформування жителів відповідного населеного пункту (старостинського округу) про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п`ять робочих днів.

До проведення громадських слухань щодо проекту генерального плану населеного пункту - міста, що має внутрішній адміністративно-територіальний поділ на райони в місті, замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному районі в місті відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.

Інформування жителів відповідного району в місті про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п`ять робочих днів.

Відповідно до п. 9 Порядку №555 громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника розроблення містобудівної документації, який: проводить реєстрацію учасників громадських слухань; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх урахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості із дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань.

Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника розроблення містобудівної документації про розроблений проект містобудівної документації.

Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу.

Замовник розроблення містобудівної документації зобов`язаний забезпечити реєстрацію пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань із дотриманням регламенту та фіксуванням у протоколі громадських слухань інформації про відсутність пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань.

Згідно з п. 10 Порядку № 555, на початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції (зауваження), поставити запитання усно чи письмово.

У разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.

Відповідно до п. 11 Порядку № 555 усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.

Протокол громадських слухань має містити: 1) дату, час і місце проведення громадських слухань; 2) предмет громадських слухань; 3) кількість учасників громадських слухань; 4) виклад перебігу громадських слухань; 5) пропозиції (зауваження), що були висловлені під час громадських слухань; 6) рішення за результатами громадських слухань, яке повинно обов`язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в погоджувальній комісії.

До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.

Протокол громадських слухань складається у двох оригінальних примірниках, один із яких передається замовникові розроблення містобудівної документації, а інший не пізніше ніж через два робочі дні після проведення громадських слухань розміщується у приміщенні сільської, селищної, міської ради на інформаційному стенді (дошці оголошень) із забезпеченням вільного доступу громадян до нього.

Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, проводиться їх веб-трансляція, відео- та/або аудіозапис.

Сканована копія протоколу, відеозапис та стенограма громадських слухань розміщуються на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації у відповідному розділі у двотижневий строк, але не пізніше ніж оприлюднення результатів розгляду пропозицій (зауважень) громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до процедури громадських обговорень.

Оригінальний примірник протоколу громадських слухань зберігається замовником розроблення містобудівної документації протягом п`яти років і має бути доступним для ознайомлення громадськості.

Згідно з п. 13 Порядку № 555 затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і будівельним нормам.

Розробник проекту містобудівної документації протягом одного місяця з дати проведення громадських слухань вносить відповідні коригування до проекту відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

За зверненням розробника містобудівної документації замовник розроблення містобудівної документації на місцевому рівні може продовжити строк коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, але не більше ніж на строк дії чинного договору з розробником містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п. 14 Порядку №555 затвердження містобудівної документації на місцевому рівні без проведення громадських слухань проектів такої документації забороняється. Протокол громадських слухань проекту містобудівної документації є невід`ємною складовою зазначеної документації.

Згідно з п. 15 Порядку №555 фінансування заходів із розгляду пропозицій (зауважень) громадськості здійснюється за рахунок замовника розроблення містобудівної документації.

Відповідно до п. 17 Порядку №555, громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у разі порушень вимог цього Порядку та законодавства, зокрема через: безпідставне повернення пропозицій (зауважень), нездійснення реєстрації, невчасну реєстрацію або неправомірну відмову в реєстрації пропозицій (зауважень); недотримання посадовими особами встановлених строків під час організації та проведення громадських слухань; неоприлюднення, невчасне оприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі документів, передбачених для оприлюднення, під час громадських слухань; необґрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань; недотримання вимог цього Порядку щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва; прийняття рішення під час громадських слухань щодо визнання їх такими, що не відбулися; інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги законодавства про проведення громадських слухань.

Рішення про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, може бути прийняте шляхом голосування учасників громадських слухань (не менше ніж дві третини голосів учасників громадських слухань) або замовником розроблення містобудівної документації.

Громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у судовому порядку.

Позивачі в обґрунтування наявності підстав для визнання громадських слухань такими, що не відбулися зазначають, що громадські слухання були проведені поза межами строку громадського обговорення, визначеного п. 7 Порядку № 555 та відповідачем не дотримано вимог пункту 8 Порядку № 555 щодо змісту і наповнення інформаційного повідомлення про громадські обговорення.

Щодо таких доводів позивачів, суд зазначає, що 08 лютого та 09 лютого 2024 року на офіційному сайті Дубівської селищної ради були опубліковані повідомлення про оприлюднення проектів детальних планів нового будівництва та експлуатації міні ГЕС № 1 та № 2. Вказаними повідомленнями встановлено строк громадського обговорення не менше 30 днів з дня оприлюднення повідомлення з 08.02.2024 року до 08.03.2024 року (повідомлення від 08.02.2024 року) та з 09.02.2024 року до 09.03.2024 року (повідомлення від 09.02.2024 року).

В той же час, як вже встановлено судом, 20 лютого 2024 року Дубівська селищна рада опублікувала на своєму сайті оголошення про перенесення запланованих на 25 лютого 2024 року громадських слухань. При цьому, як вбачається із змісту самого оголошення підставами для такого перенесення зазначено надходження зауважень, зокрема, 19 лютого 2024 року від Департаменту екології та природних ресурсів у Закарпатській області, 8 лютого 2024 року від Департаменту охорони здоров`я у Закарпатській області, 6 лютого 2024 року та 8 лютого 2024 від мешканців села Калини Дубівської громади , а також наявність таких зауважень у селищної ради.

Відтак, підставою для перенесення громадських слухань була необхідність врахування вищевказаних зауважень.

Суд зазначає, що в даному випадку перенесення громадських слухань здійснене саме з метою забезпечення прав та інтересів територіальної громади.

При цьому, суд вважає, необґрунтованими доводи позивачів про те, що відповідачем не дотримано вимоги пункту 8 Порядку № 555 щодо змісту і наповнення інформаційного повідомлення про громадські слухання, з огляду на те, що повідомлення про оприлюднення проектів детального плану території міні ГЕС 1 від 08.02.2024 року та міні ГЕС від 09.02.2024 року містили інформацію, визначену пунктом 8 Порядку.

В той же час, повідомлення про проведення громадських слухань від 02.08.2024 року містило інформацію лише про подію, дату, час та місце проведення громадських слухань, оскільки стосувалося громадських слухань, які були призначені на 25.02.2024 року, оголошення щодо яких були оприлюднені 08.02.2024 року та 09.02.2024 року.

Зі змісту повідомлень від 08 та 09 лютого 2024 року, опублікованих на сайті Дубівської селищної ради вбачається, що такі містили передбачені пунктом 8 Порядку № 555 відомості.

Щодо дотримання під час проведення громадських слухань вимог п. 9 Порядку № 555, суд зазначає наступне.

Позивачі в обґрунтування позовних вимог про визнання громадських слухань такими, що не відбулися також зазначають, що мають сумніви щодо присутності під час громадських слухань 390 осіб.

В той же час, як вже зазначалося судом, відповідно до п. 5 Порядку під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.

Ухвалою суду від 30 травня 2025 року витребувано від Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області належним чином завірені копії списків реєстрації учасників громадських слухань, проведених 14 серпня 2024 року стосовно детального плану території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано списки реєстрації учасників громадських слухань, проведених 14 серпня 2024 року.

Так, з наданих відповідачем доказів встановлено, що 14 серпня 2024 року відбулась реєстрація всіх бажаючих прийняти участь у громадських слуханнях та вищевказані списки учасників громадських слухань містять наступні розділи: «Прізвище, ім`я, по батькові», «місце проживання», «документ, що посвідчує особу», «особистий підпис».

Відтак, з вказаних списків встановлено, що інформація була внесена у вказані розділи на підставі офіційних документів, що посвідчують особу, крім того, сам учасник своїм підписом засвідчив правильність зазначених даних про нього.

Вищевказане спростовує твердження позивачів про те, що під час громадських слухань не були присутні 390 осіб.

При цьому, щодо відеозапису громадських слухань, проведених 14 серпня 2024 року (посилання - https://drive.google.com/file/d/1Ng9ImH0Fv6WvoGFRnauRKbO8NVmG7qqJ/view ) суд зазначає, що з такого вбачається, що під час проведення громадських слухань частина осіб порушувала порядок їх проведення, зокрема голосно вигукувала репліки, перекрикувала головуючого, чим перешкоджала нормальному перебігу слухань та конструктивному обговоренню питань.

В той же час, з вказаного відеозапису вбачається, що під час громадських слухань голосування здійснювалося у спосіб підняття рук.

Так, з вказаного відеозапису вбачається, що під час громадських слухань головуючим ставилися на обговорення питання, передбачені п. 9 Порядку № 555 та за які проводилося голосування, шляхом піднімання рук, та результати голосування зафіксовані у протоколі лічильної комісії та протоколі громадських слухань, відповідно до яких громадські слухання щодо детальних планів території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» відбулися, зауваження враховані.

Підсумки голосування: за 295 голосів, проти 12 голосів, утримались 8 голосів, не брали участь у голосуванні 75 голосів.

В той же час, щодо наданих в судовому засіданні показань свідків, а саме: голови лічильної комісії Габора Івана Івановича та секретаря лічильної комісії Меклеш Наталії Іванівни, суд зазначає наступне.

Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що був обраний головою лічильної комісії під час проведення громадських слухань 14 серпня 2024 року. Під час проведення слухань в приміщенні було орієнтовно 290 осіб, в тому числі були особи в стані алкогольного сп`яніння та які порушували порядок. Зазначив, що відмовився від підпису протоколу лічильної комісії, про що зробив відмітку у вказаному протоколі, оскільки вважає, що під час проведення громадських слухань була порушена процедура їх проведення.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що була обраною секретарем лічильної комісії на громадських слуханнях 14 серпня 2024 року. Перед проведенням громадських слухань здійснювалася реєстрація учасників. Протокол лічильної комісії не підписувала, оскільки на її думку, під час проведення громадських слухань були допущенні порушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Згідно зі ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Згідно із приписами статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема показаннями свідків.

За змістом положень статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, показанням свідка суд має надавати правову оцінку в сукупності з іншими встановленим фактичним обставинам справи.

При цьому, суд зазначає, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.

В той же час, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності дійшов висновку, що надані свідками показання не можуть бути самостійною підставою для визнання громадських слухань, такими, що не відбулися.

При цьому, суд зазначає, що відстуність підпису на протоколі лічильної комісії не може бути самостійною підставою для автоматичного визнання громадських слухань такими, що не відбулися.

Водночас, іншими доказами в справі, зокрема відеозаписом, списками реєстрації учасників громадських слухань та протоколом громадських слухань підтвердждено зазначену в ньому інформацію.

Крім того, протокол лічильної комісії від 14 серпня 2024 року підписаний іншими трьома із п`яти членів комісії.

При цьому, щодо доводів позивачів про невідповідність протоколу громадських слухань відеозапису громадських слухань, то суд зазначає, що такий протокол містить інформацію, визначену вимогами п. 11 Порядку № 555 до протоколу.

Стосовно тверджень позивачів щодо невідповідності тривалості відеозапису громадських слухань та вказаній тривалості таких у протоколі громадських слухань (13:00-15:30), то суд зазначає, що у відповідності до оголошенення на сайті відповідача від 02 серпня 2024 року початок реєстрації учасників 14 серпня 2024 року о 13.00 год. Відтак, тривалість громадських слухань у протоколі зазначена із урахуванням реєстрації учасників таких слухань. В той же час, відеозапис громадських слухань не містить інформації щодо часу початку та закінчення громадських слухань.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що громадські слухання були проведені 14 серпня 2024 року та їх результати засвідчені в протоколі громадських слухань.

При цьому, щодо тверджень позивачів, що Дубівською селищною радою не враховано зауважень і пропозицій до проектів містобудівної документації, суд зазначає, що 27.08.2024 року на сайті відповідача опубліковано Рішення від 27.08.2024 № «Довідка про консультації Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)»» із інформуванням щодо проведення консультацій з приводу листів Департаменту екології та природніх ресурсів; Департаменту охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації; МОЗ України; та результати відповідного обговорення із зазначенням питання, пропозиції та результату її/їх розгляду (посилання - Довідка про консультації Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)» - Дубівська територіальна громада).

Також, 27.08.2024 року на сайті відповідача опубліковано рішення від 27.08.2024 № «Довідка про громадське обговорення Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)» (посилання - Довідка про громадське обговорення Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)» - Дубівська територіальна громада).

Вищевказані довідки містять інформацію про зауваження/пропозиції та спосіб їх врахування.

27.08.2024 року на сайті відповідача публіковано Рішення від 27.08.2024 № «Довідка про консультації Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)»» із інформуванням щодо проведення консультацій з-приводу листів Департаменту екології та природніх ресурсів; Департаменту охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації; МОЗ України та результати відповідного обговорення із зазначенням питання, пропозиції та результату їх розгляду. (посилання - Довідка про консультації Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)» - Дубівська територіальна громада).

Також, 27.08.2024 року на сайті територіальної громади опубліковано Рішення від 27.08.2024 № «Довідка про громадське обговорення Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)»» (посилання - Довідка про громадське обговорення Детального плану територій "Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с.Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт" (ДПТ) та Звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) - Дубівська територіальна громада)

Вищевказані довідки містять інформацію про зауваження/пропозиції та спосіб їх врахування.

Щодо доданих до позовних заяв колективних звернень, заяв та заяви щодо зауважень та пропозицій, суд враховує те, що колективна заява від 14.12.2023 року, колективна заява від 06.02.2024 року, заява щодо зауважень та пропозицій від 02.11.2023 року були подані поза межами громадського обговорення вищевказаних детальних планів та розпочатих 08.02.2024 року та 09.02.2024 року. Крім того, колективне звернення від 03.03.2024 року (вх. № 02-34/523) є формою звернення громадян, передбаченою Законом України «Про звернення громадян».

Крім того, щодо тверджень позивачів про неврахування зауважень під час громадських слухань, то суд зазначає, що як вже підтверджено матеріалами справи, зокрема відеозаписом громадських слухань, під час проведення громадських слухань, група осіб перешкоджала їх конструктивному проведенню, в той же час не намагалася поставити конструктивне запитання, надати заперечення/пропозиції.

Стосовно доводів позивачів, про те, що до протоколу громадських слухань не було приєднано протокол лічильної комісії та списки зареєстрованих на громадських слуханнях осіб, суд зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку № 555 сканована копія протоколу, відеозапис та стенограма громадських слухань розміщуються на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації у відповідному розділі у двотижневий строк, але не пізніше ніж оприлюднення результатів розгляду пропозицій (зауважень) громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до процедури громадських обговорень.

На виконання вказаної вимоги відповідачем було розміщено протокол громадських слухань від 14 серпня 2024 року на офіційному сайті Дубівської селищної ради.

В той же час, положення Порядку № 555 не містять вимог щодо обов`язкової публікації протоколу лічильної комісії.

При цьому суд зазначає, що у списках реєстрації учасників громадських слухань зазначена інформація про осіб зокрема прізвище, ім`я та по батькові, адреса реєстрації.

В той же час, відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

З огляду на вищенаведене, на переконання суду, не оприлюднення списків реєстрації учасників не може вважатися порушенням процедури проведення громадських слухань.

З приводу посилань позивачів про не створення відповідачем погоджувальної комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 статті 21 Закону №3038-VI для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення може утворюватися погоджувальна комісія.

Відповідно до п. 10 Порядку№ 555 у разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Отже, суд констатує, що створення погоджувальної комісії є правом органу місцевого самоврядування, а не обов`язком, та така комісія може утворюватися за умови неможливості замовника документації самостійно прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції або при виникненні спірних питань.

Враховуючи вищенаведене, судом під час розгляду справи не встановлено, що під час громадських слухань 14 серпня 2024 року були допущенні процедурні порушення, що могли б мати наслідком визнання громадських слухань такими, що не відбулися.

При цьому, суд зазначає, що самі лише посилання на порушення порядку проведення громадського обговорення детального плану не доводять протиправності оскаржуваного адміністративного акту й самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 369/7737/16-а.

Крім того, суд зазначає, що у постанові від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21 Верховний Суд зазначив, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд також наголосив, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Суд вважає вказану позицію застосовною і до справи що розглядається, та з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що доводи позивачів не свідчать про те, що допущені під час громадського обговорення проекту детального плану процедурні порушення мали наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів й унеможливлювали прийняття відповідачем спірного рішення.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання громадських слухань 14 серпня 2024 року щодо проектів детального плану території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та детального плану території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт такими, що не відбулися.

Щодо правомірності рішень Дубівської селищної ради від 30 серпня 2024 року №1033 Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO) та №1034 Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВг та звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО), суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.

Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України.

Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який затвердив містобудівну документацію, за поданням відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.

Як вже зазначалося судом, відповідно до ч. 1 ст.19 Закону №3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території може передбачати також формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов`язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження: за кошти державного або місцевого бюджету: об`єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства); об`єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об`єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; інших об`єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

Формування земельних ділянок для розміщення об`єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.

Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.

Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

Розробником детального плану території може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ч.3 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до ч. 4 ст. 19 №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 19 Закону №3038-VI ).

Відповідно до розділів 1 Стратегія просторового розвитку оскаржених детальних планів території вбачається, що містобудівну документацію «Детальний план території «Нове будівництво і експлуатація малої ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та «Детальний план території «Нове будівництво і експлуатація малої ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт розроблено на підставі наступних вихідних даних: рішення 24 сесії VIII скликання від 14 серпня 2023 року за №723; завдання на розроблення детального плану території; плану топографічного знімання М 1:500; інших додаткових матеріалів, наданих замовником.

Так, судом встановлено, що Дубівською селищною радою Тячівського району Закарпатської області від 14 серпня 2023 року №722 прийнято рішення «Про затвердження детального плану території З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні гідроелектростанцій дериваційного типу МГЕС №1 та МГЕС №2 за межами населеного пункту Калини, на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області»

Крім того, Дубівською селищною ради Тячівського району Закарпатської області прийнято рішення від 14 серпня 2023 року №723 Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації - внесення змін до затвердженого детального плану території.

При цьому, суд зазначає, що вищевказані рішення були чинними на момент прийняття відповідачем оскаржених у даній справі рішень, а також на момент ухвалення судом рішення у справі.

Судом встановлено, що детальними планами території пропонується розмістити об`єкти, а саме малі гідроелектростанції з повноцінним функціонуванням запроектованих об`єктів. На проектованій території, проектами детальних планів не передбачено розміщення житлової забудови, існуюча забудова відсутня. В межах детальних планів, що розробляються об`єкти соціальної інфраструктури, ділові центри, технопарки та інші інноваційні об`єкти відсутні. На території розроблення детальних планів території відсутні виробничі об`єкти. Об`єкти культурної спадщини на запроектованій території і навколо території не виявлено, охоронні зони не встановлюються.

З огляду на вищенаведене відсутні підстави вважати, що планування та забудова території здійснюється без визначеного ст. 2 Закону № 3038 раціонального взаємного розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон та об`єктів.

Щодо посилань позивачів на те, що Програма енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2017-2020 роки не передбачала будівництво МГЕС на річці Тересва Тячівського району, а Програма енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на період 2023-2024 року не затверджувалася, то суд зазначає, що розроблення вказаних детальних планів здійснювалося на підставі чинного на той час рішення Дубівської селищної ради рішення від 14 серпня 2023 року № 723 року про надання дозволу на розроблення містобудівної документації внесення змін до затвердженого детального плану території.

З приводу доводів позивачів про порушення відповідачем вимог статті 12 Закону України №3038-VI, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону№ 3038 за рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

Схеми планування окремих частин території України затверджуються рішенням замовників таких схем.

Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих частин території України визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

В той же час, на переконання суду, вищевказана норма ст. 12 Закону № 3038 передбачає, що за рішенням Кабінету Міністрів України серед іншого розробляються схеми планування (не всіх), а певно визначених окремих територій гірських Карпат.

Натомість, чинне законодавство України не містить відомостей з приводу того, відносно якої окремої частини гірських Карпат здійснюється розроблення схеми планування за розпорядженням КМ України.

Постановою КМУ від 11 серпня 1995 р. № 647, на яку посилаються позивачі, затверджений перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, проте заявлена у Детальних планах територія не входить до вказаного переліку території населеного пункту, позаяк знаходиться поза межами населених пунктів.

Щодо посилань позивачів на порушення Порядку № 290 та Порядку № 926, суд зазначає, що Порядком № 926 підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території є: необхідність узгодження положень раніше затверджених детальних планів територій з комплексним планом, генеральним планом населеного пункту, дія яких поширюється на територію, на яку поширюється дія детального плану території.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» від 12 травня 2022 року № 2254-ІХ у пункті 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" доповнено абзацом шостим такого змісту: до 1 січня 2025 року детальні плани територій щодо територій, розташованих за межами населених пунктів та стосовно яких не затверджені комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, можуть розроблятися та затверджуватися відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області. Рішення про розроблення детального плану території приймається відповідною сільською, селищною, міською радою згідно із законом.

Враховуючи вищенаведене, оскарженими в даній справі рішеннями затверджено детальні плани території земельних ділянок, розташованих в Тячівському районі за межами населеного пункту, відтак, до 01 січня 2025 року функціональне призначення території могло визначитись детальним планом території.

Щодо тверджень позивачів про зміну функціонального призначення території, то суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 2124482800:01:002:0128 та 2124482800:01:002:0129 (за межами населеного пункту на річці Тересва) для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій.

В той же час, з матеріалів детальних планів вбачається, що такі розроблені для будівництва та експлуатації міні ГЕС № 1 та № 2.

Відтак, детальними планами не передбачається зміна функціонального призначення території чи зміна цільового призначення земельної ділянки.

Таким чином, вищевказані твердження позивачів є необґрунтованими.

З приводу посилань позивачів на порушення вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та Закону України «Про природно-заповідний фонд України», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Гідроресурс-Тересва» протягом 2018 року пройдено процедуру оцінки впливу на довкілля «Нове будівництво і експлуатація малої ГЕС (МГЕС-1) в с. Калини Тячівського району на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 3500 кВт.» та отримало Висновок з оцінки впливу на довкілля, в якому обґрунтовується допустимість провадження планованої діяльності № 7-03/12 2018426677/1 від 21.12.2018р. виданий Міністерством екології та природних ресурсів України.

Крім того, детальними планами визначено, що планованою діяльністю передбачено умови щодо використання поводження з об`єктами Смарагдової мережі:

- Забезпечити охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угрупувань;

- Вести роботи способами, які забезпечують збереження природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі.

- У разі виявлення рідкісних об`єктів рослинного та тваринного світу та таких, що перебувають під загрозою, провести додаткові дослідження та запроектувати й реалізувати заходи з охорони.

- При виявленні під час провадження планованої діяльності рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення типових природних рослинних угруповань занесених до Зеленої книги України вжити відповідні заходи охорони, які передбачені положенням про Зелену книгу України затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. №1286.Забезпечити збереження та захист від пошкодження рослинності на ділянках, що не входять до меж ділянки планування.

- Перед початком проведення робіт забезпечити проведення дослідження з метою виявлення оселиш,, що відносяться до Смарагдової мережі.

- Перед початком робіт забезпечити здійснення додаткових обстежень з метою виявлення наявності рослин та тварин на території планованої діяльності, що занесені до Червоної книги України та рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; наявності типів оселиш, що відносяться до об`єктів Смарагдової мережі та мають бути забезпеченими збереженням згідно з міжнародними зобов`язанням України.

Крім того, суд враховує, що відповідно до листа Закарпатської обласної військової адміністрації від 30 квітня 2024 року № 4347/06-24 погоджено проект «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р. Тересва, загальною встановленою потужністю до 999 кВт».

Листом Закарпатської обласної військової адміністрації від 30 квітня 2024 року № 4346/06-24 погоджено проект «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р. Тересва, загальною встановленою потужністю до 999 кВт».

Листами Державної служби геології та надр України від 26 грудня 2024 року № 8270/05-3/2-24 та № 8271/05-3/2-24 погоджено робочі проекти «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р. Тересва, загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р. Тересва, загальною встановленою потужністю до 999 кВт» за умови недопущення негативного впливу на довкілля, дотримання вимог природоохоронного законодавства та норм Кодексу України про надра.

Листами Державного агентства водних ресурсів України від 01 жовтня 2024 року № 217/ЗК/21-24 та № 218/ЗК/21-24 погоджено робочі проекти «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р. Тересва, загальною встановленою потужністю до 999 кВт» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області на р. Тересва, загальною встановленою потужністю до 999 кВт».

При цьому, щодо тверджень позивачів, що проекти будівництва каскаду міні ГЕС несе загрозу довкіллю, біорізноманіттю, екологічній системі річки Тересва, та життю і здоров`ю людей, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання виключно на припущення ймовірного порушення у майбутньому прав позивачів суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що вказані позивачами доводи та аргументи про невідповідність оскаржених детальних планів вимогам законодавства є необґрунтованими, а відтак не утворюють підстав для визнання протиправними та нечинними оскаржених рішень.

Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення Дубівської селищної ради від 30 серпня 2014 року № 1033 «Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO)» та № 1034 «Про затвердження містобудівної документації детального планування території Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO)» відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та нечинними.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів належним чином правомірність оскаржених рішень від 14 серпня 2024 року № 1033 та № 1034, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Подольського Д., буд. 46, код ЄДРПОУ 04349633), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроресурс-Тересва (Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Волошина, буд. 17, код ЄДРПОУ 37937692) про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання протиправними і нечинними рішень відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька