Ухвала суду № 128283857, 16.06.2025, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 197/571/21

Провадження № 1-кп/210/445/25

У Х В А Л А

іменем України

16 червня 2025 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

Головуючої - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 09 травня 2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041610000077 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Металургійному районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Адвокат ОСОБА_5 заперечував з приводу продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на менш суворий, а саме на домашній арешт у зв`язку зі станом здоров`я обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначив, що ризики зазначені прокурором не обґрунтовані. У СІЗО лікування йому не проводять, проживати буде у будинку сестри.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.

Згідно з положеннями статті 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У відповідності до положень статті 177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Частина 1 статті 183КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів

Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінити обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.

На переконання сторони обвинувачення, очікування можливого суворого покарання саме по собі є реальним мотивом та підставою переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

При оцінціризику переховування,в контекстівирішення питанняпро продовженнястроку діїзапобіжного заходу ОСОБА_4 чи його зміну, суд враховує той факт, що існування вищевказаного ризику знаходиться у взаємозв`язку з іншими факторами, зокрема характеру обвинувачення та особи обвинуваченого, а саме:

-обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходу, відсутні міцні соціальні зв"язки, схильний до вживання алкогольних напоїів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності..

Суд надавав можливість ОСОБА_4 та його захиснику надати відомості про реальне місце проживання, у разі зміни запобіжного заходу.

ОСОБА_4 зазначив, що за місцем реєстрації він не може проживати через хворобу та проживання за цією адресою дітей іншої сім"ї.

Також ОСОБА_4 зазначив суду, що може проживати у сестри, проте ані сестра, на яку посилається обвинувачений, ані його захисник не представили суду інформації про те, що у разі застосування до ОСОБА_4 більш м"якого запобіжного заходу, останній матиме місце проживання і за його поведінкою та соціальною активністю можна буде здійснювати контроль.

Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,а томупри вирішенніпитання пропродовження чизміну обвинуваченомузапобіжного заходу,суд враховуєте,що вданому кримінальномупровадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 1статті 115 Кримінальногокодексу України(безальтернативнепокарання -покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років).

Суду зі сторони захисту не представлено належних та допустимих доказів, які б переконали суд, що в разі зміни запобіжного заходу, ОСОБА_4 не буде вживати заходів щодо переховування, використовуючи свій стан здоров"я, а так само що існує конкретне житло, за яким можна встановити періодичний контроль за поведінкою обвинуваченого поза межами СІЗО, і що останній виконає покладені на нього процесуальні обов"язки.

З урахуванням характеру висунутого обвинувачення, достатньо підстав вважати що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винним у інкримінованому злочині, обвинувачений може переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. В той же час, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу ризики.

Суд не погоджується із доводами прокурора про те, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_4 є раніше не судимим.

Доводи захисника про відсутність ризиків, які б безпосередньо вказували на можливість втечі обвинуваченого та/або вчинення нового злочину спростовуються даними про особу обвинуваченого, який не має не міцних соціальних зв`язків, а й постійного місця реєстрації чи проживання , що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих обставин, які б могли запобігти переховуванню останнього від суду. Будь-яких доказів на підтвердження слів обвинуваченого про можливість перебувати під домашнім арештом за місцем проживання сестри ОСОБА_4 суду не надано.

У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст.194КПК України та забезпечити його належну поведінку.

Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого і продовження раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюються, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяця.

Щодо альтернативного заходу.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Оцінюючи національне законодавство, ЄСПЛ у справі "Істоміна проти України" зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) слідчий суддя визначає розмір застави «…з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року ОСОБА_4 визначено заставу на рівні 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області у будь-який момент впродовж дії ухвали.

Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. ЄСПЛ наголосив на тому, що суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

КПК України імперативно визначив межі розміру застави, яка може бути призначена в залежності від кваліфікації і тяжкості кримінального правопорушення.

У випадку ігнорування факту завідомої непомірності застави для особи судом спотворюється сутність запобіжного заходу, яка призводить до безальтернативності тримання під вартою, через реальну неможливість внесення особою застави і може свідчити про елементи тиску на неї з боку сторони обвинувачення для досягнення результату протилежного від легального об`єктивного встановлення істини змагальними процесуальними засобами.

У відповідності до положень статті 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу обвинуваченого впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.

Зважаючи на природу та обсяг злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та необхідність забезпечення запобігання спробам переховуватися від суду, відсутність ризику впливу на свідків, а так само й майновий стан обвинуваченого, який не має доходів, суд вважає, що розмір застави у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є обґрунтованим.

Цей розмір застави є мінімальним для характеру і тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 .

Керуючись статями 130, 131, 170-174, 314-317, 350,372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 14 серпня 2025 року включно.

Визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України на рівні 80(вісімдесяти)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області у будь-який момент впродовж дії ухвали - залишити без змін.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду ; повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання, контактних номерів мобільного телефону; носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Зобов`язати Державнуустанову "Криворізькаустанова виконанняпокарань (№3)"доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судові засідання згідно вимог про доставку в зал судових засідань № 7 (м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).

Копію даної ухвали направити до ДУ "Криворізька установа виконання покарань (№3)", вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 17 червня 2025 року та проголошено 17 червня 2025 року о 11 год. 45 хв. в залі судового засідання № 7 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).

Суддя: ОСОБА_1