Рішення № 128280922, 12.06.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/420/25

Провадження №2/477/786/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання Сеніній В.О.,

розглянувши в судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товарна біржа «Сангай», приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Берднікова А.Ю., про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Товарна біржа «Сангай», приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Берднікова А.Ю., про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, відповідно до якої з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу №643 нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як покупцем 27 грудня 2000 року на Товарній біржі «Сангай», що зареєстровано ММБТІ за №1861 від 23.01.2001 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкове майно належало спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №643, укладеного 27 грудня 2000 року на Товарній біржі «Сангай» між ним та ОСОБА_2 , зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 23 січня 2001 року за №1861.

Договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був повністю виконаний відповідно до умов договору.

Нотаріально договір не посвідчувався.

Звернувшись до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Берднікової А.Ю. за оформленням своїх спадкових прав, він отримав відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв`язку з тим, що не надав документ, який би підтвердив дійсність біржового договору купівлі-продажу від 27 грудня 2000 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що змусило позивача звернутися за захистом свого права до суду.

Ухвалою від 12 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 14 квітня 2025 року судом прийтято заяву позивача ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_4 , про уточненняпозовних вимог,залучено до участі у справі в якості належного відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 19 травня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

11 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою, поданою через систему «Електронний суд», відповідно до якої просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала.

Третя особа Товарна біржа «Сангай» про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно, пояснень чи заперечень суду не надано.

Третя особа приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Берднікова А.Ю. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та вирішення спору на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, у зв`язку з наявністю доказів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи та відсутністю від неї заяви про відкладення судового засідання, таке проведено за відсутності відповідача та третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ХІ «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Вітовський район Миколаївської області та утворено Миколаївський район Миколаївській області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.01.2022 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №160.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрований товарною біржею «Сангай» за №643 від 27 грудня 2000 року не є нотаріально посвідченим.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27 грудня 2000 року, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив ціле домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору, вказане домоволодіння належить продавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 жовтня 2000 року, зареєстрованого у Миколаївському бюро технічної інвентаризації 19 жовтня 2000 року під реєстровим №1861.

Згідно з п.4 зазначеного договору домоволодіння продане за 1700,00 грн., що отримані продавцем до підписання договору.

Відповідно до п.6 договору продавець засвідчила, що вона зобов`язується у термін до 05 січня 2001 року виселитися з відчужуваного домоволодіння та звільнити його від належного їй майна.

Вказаний договір укладено на Товарній біржі «Сангай», зареєстровано у журналі реєстрації біржових угод за №643 від 27 грудня 2000 року та в подальшому нотаріально не посвідчувався.

Договір купівлі-продажу вищевказаного домоволодіння зареєстровано в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 23 січня 2001 року за №1861.

В той же час, позивач як спадкоємець за заповітом померлого ОСОБА_3 позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку з огляду на положення ст.227 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Положеннями ст. 42 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).

Згідно з вимогами ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Невиконання цих вимог тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

В той же час, відповідно до правил ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або об`єктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржі та зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно з частиною 2 статті 47 ЦК України в редакції 1963 року суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

В цьому випадку не вимагається подальшого нотаріального посвідчення угоди.

З матеріалів справи слідує, що покупець ОСОБА_3 повністю виконав умови договору купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , договір відповідно до вимог ч.2 ст.227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалась недійсною (протилежного судом не встановлено).

В зв`язку з зазначеним, суд вважає, що за життя покупець ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 128 , 153 ЦК УРСР і ст.49 Закону України «Про власність» набув право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та правомірно ним володів.

Враховуючи, що біржова угода не була посвідчена нотаріально та на сьогодні вирішити вказане питання іншим шляхом неможливо, внаслідок чого позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спірне домоволодіння, суд вважає, що є підстави для визнання вказаного договору дійсним.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу №643 нерухомого майна - домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , укладений 27 грудня 2000 року на Товарній біржі «Сангай» між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 , зареєстрований Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 23 січня 2001 року за №1861 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Л.М.Семенова