Рішення № 128279864, 20.06.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3659/25

пр. № 2-а/759/131/25

20 червня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повідомленням про військовозобов`язаного. З вересня 2021 року по квітень 2023 року перебував за кордоном, після чого почав проживати у місті Києві. У жовтні 2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 йому було вручено на вулиці повістку про явку на 14.10.2024 року о 15 год. 40 хв. При явці до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому було повідомлено про необхідність зробити довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Так, довідку він отримав 16.10.2024 року в ЦНАП Святошинської РДА у м. Києві та відразу звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою оформлення відстрочки, так як його рідний брат перебуває у полоні. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомили позивача про необхідність пройти ВЛК. Позивач погодився та почав проходити ВЛК, однак вже 31.01.2025 року відносно нього працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки позивач особисто в семиденний строк не повідомив про нове місце проживання, чим порушив п. 1 п.п. 7 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних. Позивач вказує, що був присутнім на засіданні комісії 06.02.2025 року та нічого не зрозумів, так як погано володіє державною мовою. Документи підписав не розуміючи їхнього змісту.

З урахуванням викладених обставин, позивач не погоджується з постановою відповідача, вважає її незаконною та необґрунтованою, безпідставною та такою, що у повній мірі не відповідає нормам КУпАП, у зв`язку із чим просить суд скасувати постанову від 06.02.2025 року №280, винесену ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП просить закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. Просив також стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 605,60 грн.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

26 лютого 2025 року від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року адміністративний позов прийнято до розгляду та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву 27.02.2025 року в свій електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на викладене, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, є військовозобов`язаним та з 01.07.2021 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, рідний брат позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває у полоні.

ОСОБА_3 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 за повісткою, де був повідомлений про необхідність отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.10.2024 року № 3008-7002143704, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 .

22 січня 2025 року ОСОБА_1 видано довідку №36/3459 військово-лікарської комісії про проходження медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 .

31 січня 2025 року стрільцем взводу охорони, сержантом ОСОБА_4 , складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №231, яким встановлено, що ОСОБА_1 особисто в семиденний строк не повідомив про нове місце проживання, чим порушив п.1, п.п.7 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

У вказаному протоколі ОСОБА_1 власноручно написав, що правопорушення визнає, з правами ознайомлений, клопотань не має. Другий примірник протоколу вручено ОСОБА_1 під підпис.

У протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 00 хв. 06.02.2025 року.

06 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 була винесена постанова №280 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідно до оскаржуваної постанови полягала в тому, що ОСОБА_1 особисто в семиденний строк не повідомив про нове місце проживання, чим порушив п.1 п.п.7 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складення протоколу правопорушення триває.

У постанові позивачем проставлено підпис про отримання оскаржуваної постанови №280 від 06.02.2025 року.

Жодних зауважень щодо нерозуміння його змісту, неволодіння українською мовою, тощо, ОСОБА_1 не висловлював, зазначене у постанові не відобразив, окремих заяв відповідачу не подавав.

Натомість, у матеріалах справи наявна копія паспорта громадянина України, який видано ОСОБА_1 у 2016 році.

Відповідно до наявної в матеріалах справи роздруківки з мобільного застосунку, розробленого Міністерством оборони України «Резерв+» (військово-обліковий документ), який сформований 25.01.2025 року ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та здійснив уточнення даних 12.06.2024 року.

Звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Із картки обстеження та медичного огляду вбачається, що військово-лікарську комісію для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 проходив у період з 21.01.2025 року по 22.01.2025 року.

Згідно з Довідкою №36/3459 військово-лікарської комісії про проходження медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 пройшов ВЛК 22.01.2025 року.

Так, відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказує, що одразу після отримання 16.10.2024 року довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, він надав відповідачу усі необхідні документи разом із довідкою від 16.02.2024 року №3008-7002143704. А тому вважає, що не порушував п.1 п.п.7 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (також - Закон № 2232-XII).

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону №2232-XII.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закон № 2232-XII військовий обов`язок включає, серед іншого дотримання правил військового обліку.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами частини другої статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.

19.05.2024 року набрав чинності Закон України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким статтю 210 КУпАП доповнено частиною третьою, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Таким чином, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Диспозиція статті 210 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають правила ведення військового обліку.

В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 особисто в семиденний строк не повідомив про нове місце проживання, чим порушив п.1 п.п.7 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складення протоколу правопорушення триває.

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», яка була викладена в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (набрав чинності 18.05.2024) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Окрім того, відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовозобов`язані повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Таким чином, з 19.05.2024 року був встановлений обов`язок для військовозобов`язаних, які залишили або покинули своє місце проживання в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.10.2024 року № 3008-7002143704 ОСОБА_1 , має фактичне місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 .

Отже, враховуючи приписи частини четвертої статті 37 Закону № 2232-XII, ОСОБА_1 , починаючи з 17.10.2024 року до 23.10.2024 року був зобов`язаний особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Стверджуючи, що одразу після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 звернувся до відповідача та надав усі необхідні документи, зокрема довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.10.2024 року № 3008-7002143704, позивач не вказує конкретну дату такого звернення та не надав суду доказів на підтвердження зазначеного.

Крім того, відповідно до роздруківки з мобільного застосунку, розробленого Міністерством оборони України «Резерв+» (військово-обліковий документ), сформованої 25.01.2025 року ОСОБА_1 вказав адресу місця проживання - АДРЕСА_3 . Вказана адреса станом на 25.01.2025 року ним не змінена.

Частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік підлягають військовозобов`язані: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

Отже, доказів того, що позивач особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибув із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами, зокрема довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б надавали суду можливість застосувати положення примітки до статті 210 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 210 КУпАП за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, що відповідає положенням санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку про правильну кваліфікацію відповідачем вчиненого позивачем правопорушення та розміру накладеного штрафу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про доведеність факту невиконання позивачем свого військового обов`язку щодо дотримання порядку і правил військового обліку та наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 210 КУпАП, а тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

З урахуванням зазначеного, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 червня 2025 року.

Суддя Н.О. Горбенко