Рішення № 128278946, 02.06.2025, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №445/334/25

Провадження № 2/439/276/25

02 червня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» заборгованість за кредитними договорами позики в розмірі 74 441 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок одна) гривня 95 копійок.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 24 грудня 2021 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Акціонерним Товариством «Банк Кредит Дніпро», як позикодавцем було укладено кредитний договір за № 22033000558979, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив підпис.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позики позикодавець виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте позичальник, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за Договором позичальник належним чином не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 74 441 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок одна) гривня 95 копійок., з яких: 34895 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 64 копійки заборгованості за тілом кредиту, 53 копійок заборгованості за відсотками та 26045(двадцять шість тисяч сорок п`ять) гривень 78 копійок заборгованості по комісії.

Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором кредиту за номером: № 22033000558979 від 24.12.2021 року за договором факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року, перейшло до ТзОВ «Цикл фінанс».

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаними кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

20 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

02 червня 2025 року від представника відповідача адвокат Черниш І.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов визнала частково та пояснила, що відповідачка дійсно взяла позику в АТ «Банк Кредит Дніпро», свої зобов`язання вона частково виконувала. Однак у зв`язку з скрутним матеріальним становищем припинила здійснювати виплати за кредитним договором. У неї на утриманні знаходиться недієздатний син ОСОБА_2 , крім того відповідачка сама являється особою з інвалідністю ІІ групи по життєве. Має постійні проблеми зі здоров`ям, що вимагає постійних фінансових витрат. Тому просить врахувати данні обставини при визначенні умов погашення заборгованості. Крім того, просила у випадку задоволення позову розстрочити (відстрочити) виконання судового рішення терміном на 10 місяців з дня набрання законної сили.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Дорошенко Марини Анатоліївни надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити..

Представник відповідача адвокат Черниш І.І. у судовому засіданні підтримала обставини зазначені у відзиві на позовну заяву та просила їх врахувати при винесені судового рішення.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 24 грудня 2021 року між ОСОБА_1 , як позичальником та АТ «Банк Кредит Дніпро», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 22033000558979, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила підпис (а.с.10-15).

28березня 2024року правовимоги задоговором кредитуза номером:№ 22033000558979за договоромфакторингу №28/03/24перейшло доТзОВ «Циклфінанс», що підтверджується відповідним договором, актом приймання передачі та реєстром позичальників.

Відповідно до наданого на дослідження розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22033000558979 та довідки про стан заборгованості станом на 06 січня 2025 року, згідно із яким позичальник проводив часткові оплати за кредитним договором, сума боргу становить 74 441 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок одна) гривня 95 копійок.

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та АТ «Банк Кредит Дніпро», як позикодавцем було укладено договір позики за номером: 22033000558979 від 24 грудня 2021 року. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору сума кредиту 37 200 (тридцять сім тисяч двісті) гривень 00 копійок. Цим же пунктом договору визначено строк кредитування 24 місяці, передбачено річну процентну ставку в розмірі 0,001 %, та щомісячну комісію за обслуговування кредитної лінії, на умова визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності,

Позикодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, у повному обсязі.

Здійснюючи часткові платежі за кредитним договором ОСОБА_1 допустила заборгованість, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов`язанням перед позикодавцем, у частині повернення суми тіла кредиту та процентів за користування ним складає 34 895 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 64 копійки заборгованості за тілом кредиту та 53 копійки заборгованості за відсотками. Всього: 34 896 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 17 копійок.

28 березня 2024 року право вимоги за договором кредиту за номером: № 22033000558979 за договором факторингу №28/03/24 перейшло до ТзОВ «Цикл фінанс», що підтверджується наданими суду доказами.

Отже, саме позивач є належним стягувачем за даним кредитним договором.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користуванням ним підлягають до задоволення в сумі 34 896 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 17 копійок.

Щодо стягнення комісії за договором кредиту.

Умовами кредитного договору: № 22033000558979 від 24 грудня 2021 року п.1.2 передбачена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 24.12.2021 по 23.07.2022 - 7% від суми кредиту, з 24.07.2022 по 23.01.2023 - 5,5% від суми кредиту, з 24.01.2023 по 23.07.2023 - 4% від суми кредиту, з 24.07.2023 по 24.12.2023 - 2,25% від суми кредиту. Суд враховує, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачиться на користь споживача.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що позикодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії є нікчемними.

За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочинн не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі не дійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,-відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Щодо розстрочки виконання рішення суду.

Представником відповідача заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення терміном на 10 місяців з дня набрання законної сили.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин а справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення передбачена ст. 435 ЦПК України у міститься у розділі VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», тобто, таке питання вирішується на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Стаття 267 ЦПК України не передбачає обставин, які повинні враховуватися судом при ухваленні рішення про відстрочку його виконання. Такі обставини визначені ст. 435 ЦПК України.

Однак, відповідно до п.4 ст. 435 вирішуючи питанняпро відстроченнячи розстроченнявиконання судовогорішення,суд враховує: 1)ступінь винивідповідача увиникненні спору; 2)щодо фізичноїособи -тяжке захворюванняїї самоїабо членівїї сім`ї,її матеріальнийстан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до наданих суду копій пенсійного посвідчення відповідачки, згідно із яким ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, загального захворювання та пенсійнного посвідчення її сина, який знаходиться на її утримання, як недієздатна особа. ОСОБА_2 , 1997 року народження, є особою з інвалідністю І групи підгрупи «Б» з дитинства. Також згідно із довідками про доходи, відповідачка ОСОБА_1 за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року отримує щомісячну пенсію 2 980 гривень, щомісячну заробітну плату 6300 гривень та державну допомогу на утримання недієздатного сина в розмірі 4700 гривень.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріальне становище відповідачки є важким, а тому, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 10 місяців є підставним та підлягає до задоволення.

Суд вважає можливим розстрочити виконання рішення, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили, терміном на 10 (десять) місяців, починаючи із дня ухвалення даного рішення, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 3 489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 62 копійки.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами у справі встановлено, що від 02 січня 2025 року між ТзОВ «Цикл фінанс» та адвокатом Дорошенко Мариною Анатоліївною укладено договір про надання правничої (правової) допомоги за номером: 434536130. Предметом договору визначено, що приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги з надання професійної правничої допомоги. Розмір гонорару адвоката за надання клієнту професійної правничої допомоги визначається сторонами у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами, що підтверджується наданою суду копією такого договору

Винагорода адвокатського бюро за надання послуг згідно цього договору визначена сторонами згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із урахуванням складності справи, економічної вигоди для Клієнта та його господарської діяльності, а саме: шляхом встановлення фіксованої суми гонорару за надання послуг представництва інтересів клієнта в суді у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, що підтверджується актом про надання юридичної допомоги від 27 січня 2025 року до договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: 43453613 від 02 січня 2025 року.

Адвокатом Дорошенко Мариною Анатоліївною надано належним чином та у повному обсязі ТзОВ «Цикл фінанс» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за кредитним договором..

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Із доказів у справі, зокрема договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: 43453613 від 02 січня 2025 року вбачається, що сторони узгодили між собою регулювання ціни договору з надання послуг у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги Адвоката Дорошенко Марини Анатоліївни та витрати, які були понесені позивачем: ТзОВ «Цикл фінанс» за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Суд вважає, що фактично понесені судові витрати відповідачем за надану професійну правничу допомогу у досліджуваній цивільній справі становлять: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

За таких обставин, врахувавши розмір пропорційно задоволених позовних вимог, а саме: у розмірі 46,88 відсотка, суд вважає, що доцільно відшкодувати позивачу: ТзОВ «Цикл фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом досліджуваного цивільного провадження за рахунок відповідача: ОСОБА_1 у розмірі 2 812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) гривень 80 копійок.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок (а.с. 1).

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 74 441 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок одна) гривня 95 копійок. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 34 896 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 17 копійок, що складає 46,88 % від ціни позову..

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 62 копійки, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Циклфінанс» заборгованістьза кредитнимидоговорами всумі в розмірі 34 896 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 17 копійок.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» заборгованості у розмірі 34 896 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 17 копійок, терміном на 10 (десять) місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 3 489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 62 копійки до 25 числа поточного місяця, із першим платежем до 25.07.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) гривень 80 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сикорського, 8, код ЄДРПОУ: 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук