Рішення № 128277853, 19.06.2025, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/490/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2025 року Корецький районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого суд ді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «Споживчий центр», Пилипчук А.С. звернулась до суду з позовом, вказуючи, що 16 листопада 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 10.11.2023-100002331, відповідно до умов якого, відповідачу було надано кредит у розмірі 6000,00 грн. строком на 42 дні. Зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 20 березня 2025 року, утворилась заборгованість у розмірі 11880,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., та заборгованості по процентах в розмірі 5880,00 грн. Враховуючи вищезазначене, ТОВ "Споживчий центр" звертається до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом та суму сплаченого судового збору. Крім того, просить проводити розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обгрунтував тим, що на його думку позивачем не доведено заявлених вимог. Зокрема, не надано доказів на підтвердження, що саме ним отримано кошти на виконання вказаного в позові кредитного договору. Так само не доведено, що саме йому належить картка на яку перераховано кредитні кошти.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

16 листопада 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 , в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір (оферта) № 10.11.2023-100002331, шляхом підписання заявки за допомогою електронного підпису відповідачки, що є невід`ємною частиною цього договору.

У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі.

Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Під час укладення зазначеного кредитного договору відповідачем було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора «P389», який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0634998162.

Відповідач не заперечує, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Квитанцією № 2392123673 яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет- еквайрингу Liqpay. Відтак, квитанція і є первинним платіжним документом.

Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі6000грн. (що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16 листопада2023року (а.п. 17), строком на 42 дні (дата повернення кредиту 27.12.2023). Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5 % за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Сторони узгодили, що проценти розраховують шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Однак, відповідач не виконав умов кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами (про що особисто зізналася в судовому засіданні), внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 10.11.2023-1000002331 від 16 листопада 2023 року, заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору складає 11880,00 грн., з яких: 6000,00 грн. основний борг та 5880,00 грн. проценти (що нараховані за період з 16 листопада по 27 грудня 2023 року (а.п. 10).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено парафом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлений в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до акту цивільного законодавства, або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, що визначено статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Споживчий центр» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Всупереч вимогам ч.1ст.81ЦПК України відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав кредитний договір, не отримувала та не використовував одноразовий ідентифікатор, не надавав ТОВ «Споживчий центр» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.

Таким чином, в результаті невиконання відповідачем умов кредитного договору, суд вважає доведеним та документально підтвердженим факт утворення заборгованості у розмірі 11800,00 грн., що підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений позивачем судовий збір.

З платіжної інструкції від 20 березня 2025 року вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., позов задоволено, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 10, 12, 89, 141, 223, 258, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №10.11.2024-100002331 від 16.11.2023 у розмірі 11 880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, а також сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасники справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

С у д д я