Ухвала суду № 128277177, 20.06.2025, Миронівський районний суд Київської області

20.06.2025 Єдиний унікальний № 371/788/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/788/25

Провадження № 2/371/643/25

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Миронівського районного суду перебуває цивільна справа, в якій позивач заявив вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 49053,00 грн.

При відкритті провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження.

До початку розгляду справи по суті, представник позивача, яка є керівником ТОВ «Юніт Капітал» подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав суду відповідну заяву.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вказаним принципом диспозитивності, в основі поведінки суб`єктів цивільно-правових відносин лежить їх вільне волевиявлення, тому звернення до початку розгляду справи по суті із заявою про залишення позову без розгляду робить неможливим вирішення спору. Суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

На підставі положень статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Представник позивача, який звернувся з клопотанням про залишення позову без розгляду, не обмежений у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії.

З огляду на вказані правила, подана до початку розгляду справи по суті заява є підставою для залишення позову без розгляду.

За правилами частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Представник позивача в заяві про залишення позову без розгляду поставив питання про повернення судового збору на підставі правила пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною третьою статті 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об?єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Тож за змістом наведеної норми вказаного Закону, у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача, сплачена останнім сума судового збору не повертається.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у справі № 449/1290/20 від 11 січня 2022 року.

Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу правила частини другої статті 257 ЦПК України, згідно з якими особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційноїскарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя Л.О. Капшук