Ухвала суду № 128277021, 20.06.2025, Вишгородський районний суд Київської області

"20" червня 2025 р. Справа № 363/3245/25

УХВАЛА

20 червня 2025 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Чірков Г.Є. розглянувши заяву керівника Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки,

встановив:

позивач звернувся до суду вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка площею 3,4222 га з кадастровим номером 3221886400:34:234:6002 відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акта на право постійного користування землею від 24 вересня 1998 серії II-КВ №003308 та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року.

Водночас, будь-яким органом державної влади не вчинялись жодні дії, спрямовані на вибуття з державної власності вказаної вище земельної ділянки, право приватної власності на яку ТОВ «Лісовий Філін» набуто незаконно, без відповідної правової підстави, а саме згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 квітня 2017 року у справі №363/1098/17, яке скасоване постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року. У той же час, 24 травня 2018 року ТОВ «Лісовий Філін» відчужило спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .

Зазначив, що в силу зовнішніх, об?єктивних, явних і видимих, характерних для лісу (ст. 1 ЛК України) природних ознак (наявності лісової (деревної) рослинності) спірної земельної ділянки, а також наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про судове рішення у справі №363/1098/17, відомостей у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про приналежність спірної ділянки саме до категорії земель лісогосподарського призначення, добросовісність дій ОСОБА_1 під час придбання 24 травня 2018 року спірної ділянки виключається.

У даній заяві про забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку площею 3,4222 га з кадастровим номером 3221886400:34:234:6002, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Новосілківська.

На обґрунтування необхідності забезпечення позову прокурор посилається на те, що звертаючись з позовом у справі № 363/1098/17 ТОВ «Лісовий Філін» достовірно знало, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:34:234:6002 є державною власністю та належить до земель лісогосподарського призначення, а її вилучення та передача у приватну власність заборонені чинним на час звернення до суду мораторієм. Незважаючи на це, товариство подало позов до неналежних відповідачів із метою визнання права власності, що свідчить про свідомо неправомірні дії.

Відразу післянабрання чинностірішенням суду,ТОВ «ЛісовийФілін» відчужилоземельну ділянкуТОВ «ГолденРаут»,яке заданими слідстває фіктивним,а згодом ТОВ «Голден Раут» відчужило спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , який одночасно був і бенефіціарним власником ТОВ «Лісовий Філін».

Зазначив, що наведене свідчить про реальну загрозу подальшого відчуження спірної земельної ділянки на користь інших фізичних чи юридичних осіб, що у свою чергу ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №425550722 від 06 травня 2025 року, право власності на земельну ділянку площею 3,4222 га з кадастровим номером 3221886400:34:234:6002, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Новосілківська з 24 травня 2018 року зареєстровано за ОСОБА_1 .

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно доч.7ст.153ЦПКУкраїнив ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно роз`яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, доводи та обґрунтування позову, подані докази та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, а також ризику відчуження спірного майна (земельних ділянок), оскільки невжиття таких заходів може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що є підставою до забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову у виді арешту і заборони реєстрації змін власника і статусу земельної ділянки, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки вказане майно фактично зберігається в користуванні власників, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак до ухвалення рішення в цій справі слід вжити заходів для такого.

Матеріали справи не містять дані про можливе заподіяння збитків при застосуванні заходів забезпечення позову, а тому підстав для застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено.

Доводи заяви позивача про це є слушними й обґрунтованими.

Крім того, підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення в цьому випадку судом згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України також не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

заяву задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 3,4222 га з кадастровим номером 3221886400:34:234:6002, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Новосілківська.

Стягувач: Заступник керівник Київської обласної прокуратури, знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2.

Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк пред`явлення до виконання до 20 червня 2028 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя