Ухвала суду № 128272764, 17.06.2025, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/713/25 Провадження №2/694/485/25

У Х В А Л А

17.06.2025 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Смовж О.Ю.,

з участю секретаря судових засідань Блискавки А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ТОВ «Споживчий центр», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю. від 02.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін у приміщенні Звенигородського районного суду.

11.06.2025 на адресу Звенигородського районного суду Черкаської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бабенка Р.В., через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивовано запереченням обставин, викладених в позовній заяві, з посиланням на подання позивачем до суду недостовірних документів. Окрім цього, адвокатом Бабенком Р.В. заявлено ряд клопотань про витребування доказів у позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бабенко Р.В. в судове засідання засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду повідомлені належним чином. Про причину неявки суду не повідомили.

Розглянувши клопотання, суддя приходить до наступних висновків.

Щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Статтею 274ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд (ч.1).

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 274 ЦПК Українив порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Згідно зі статтею 277 ЦПК України:

1. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

2. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що відкриваючи провадження у справі, суд визначив, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Переконливих та достатніх аргументів стосовно необхідності виходу суду із спрощеного провадження та переходу до загального представником позивача не наведено.

Окрім того, в порядку спрощеного провадження сторони не обмеженні у здійсненні своїх процесуальних прав щодо надання доказів, заявлення клопотань тощо.

Розгляд справи в спрощеному провадженні буде сприяти дотриманню розумності строків її розгляду.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу у даній справіналежні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимогЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача із запереченнями проти розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження підлягає залишенню без задоволення.

Щодо витребування доказів у відповідача.

Відповідно до частини 1статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд звертає увагу позивача на положення частини 2статті 84 ЦПК України, відповідно до яких у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При клопотання про витребування доказів встановлено, що таке не відповідає вищевказаним вимогамстатті 84 ЦПК України.

Тобто, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об`єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ.

Представником позивача не зазначено про вжиті заходи для отримання доказу самостійно, не додано докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, клопотання про витребування доказів задовленню не підлягає.

Керуючись ст. ст.84,175,177,193,194,259-261,268,353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бабенка Руслана Володимировича про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала не підлягає оскарженню, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.Ю.Смовж