Рішення № 128272154, 18.06.2025, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/9792/24

провадження № 2/619/1242/25

. Рішення

іменем України

18червня 2025року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/9792/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідачка: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представниця позивача: Ткаченко М.М.,

представниця відповідачки: Плотнікова І.Ю.

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 04.12.2024 звернулося досуду зпозовом,у якомупросить стягнутизі ОСОБА_1 заборгованість закредитним договором №2847221від 30.07.2021 в розмірі 43221,00 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 30.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ» був укладений договір позики №2847221 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого позивач надав короткострокову позику в сумі 3000,00 грн, зі сплатою 0,01% від суми позики за кожен день користування в межах повного строку позики, базова процентна ставка за позикою 1,99000% від суми позики за кожен день користування, розмір процентів на прострочену позику 1,01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати. Позика надається шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської карти, зареєстрованої позичальником в особистому кабінеті. Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами. Відповідачка не виконала свого обов`язку та не повернула надану позику та проценти, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 43221,00 грн, з яких 3000,00 заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 40221,00 грн заборгованість за нарахованими процентами. 29.12.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29/12-2021, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передало (відступило) за плату належні йому права вимоги до ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги від 10 січня 2023 року №10-01/2023 відступило позивачеві право вимоги за кредитним договором від 30.07.2021 № 2847221. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідачки судові витрати у сумі 2422,40 грн, сплачені ним при подачі позову до суду та витрати на правову допомогу у сумі 13000,00 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.05.2025 скасовано заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 січня 2025 року по справі № 619/9792/24, справу призначено для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 18.06.2025.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представниця відповідачки надіслала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без її участі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

30.07.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2847221, який укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідачки одноразовим ідентифікатором z71038 (а.с. 15-16).

За умовами цього договору: п. 2.1. за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору; п. 2.2. - позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні; п. 2.3.3 - сума позики:3000,00 грн; п. 2.3.4. - строк позики до 29.08.2021 (30 днів); п. 2.4.2. - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0.01% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; п 2.4.3. - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою; п. 2.5. - розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою; п. 2.6. - позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору; п. 3.1.1. - проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування Позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно; п. 3.1.3. - у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.; п. 3.2.1. - проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення; п. 3.6. - у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою; п. 3.7. - зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця; п. 3.10. - керуючись ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики.

Правилами, розміщеними на сайті товариства (https://money4you.ua/pro- naz/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема п. 4.3.1 передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

В установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «МАНІФОЮ» виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором 3000,00 грн.

Відповідачка зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ст. 509-510, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ст. 525, 625 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

29 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 29/12-2021, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2847221 від 30.07.2021 на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Маніфою» (а.с.23).

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу клієнт первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржником.

Згідно п. 2.2, фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників.

Пунктом 2.3 передбачено, що за цим договором фактор одержує право (замість) клієнта вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорам про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.

Тобто в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника саме в розмірі, який чітко визначений у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29/12-20214 від 29.12.2021 первинний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідачки за сумою заборгованості в розмірі 9291,00 грн, з яких 3000,00 гривень заборгованість за сумою позики; 4776,00 грн заборгованість за процентами за користування позикою; 1515,00 грн заборгованість за процентами за користування позикою (а.с. 26).

У свою чергу, 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» згідно Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2847221від 30.07.2021 на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 27-28).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 первинний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідачки (порядковий номер 27837) за сумою заборгованості в розмірі 43221,00 грн, з яких 3000,00 грн заборгованість за сумою позики; 40221,00 грн заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 30).

Як вбачається із розрахунку заборгованості від ТОВ «Вердикт капітал», заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 29.12.2021 по основній сумі кредиту становить 3000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 6291,00 грн, станом на дату розрахунку 10.01.2023: по основній сумі кредиту становить 3000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 6291,00 грн, нараховані відсотки 33930,00 грн, а всього 43221,00 грн (а.с. 21).

З вищенаведеного слідує, що перший фактор ТОВ «Вердикт Капітал» та другий фактор ТОВ «Коллект Центр», не були наділені правом подальшого нарахування кредитної заборгованості за договором позики № 2847221 від 30.07.2021, а тому такі нарахування не беруться до уваги.

Оскільки в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника саме в розмірі, який чітко визначений у реєстрі боржників до договору факторингу №29/12-20214 від 29.12.2021, то подальше нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» передбачених договором позики відсотків є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 9291,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правову допомогу в сумі 13000 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги суд виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ята статті 135 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогув сумі 13000 грн. позивачем надані такі докази: 02 вересня 2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ФО-П ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-8 (зворот. а.с. 11, а.с. 12). Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги № 47 (а.с. 14) та витягом з акту про надання правничої допомоги від 12.11.2024 (зворот. а.с. 14) були надані правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу та подачі суду 9000,00 грн, загальна сума 13000,00 грн.

Відповідно до умов договору про надання правової № 02-09/2024-8 від 02.09.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_2 на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, наведеної у пунктах 2.1.1.-2.1.7. договору, а клієнт зобов`язується оплатити правову допомогу у відповідності до умов Розділу 4 договору.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін доКонституції України(щодо скасування адвокатської монополії) вимогам статей157і158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Отже, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті137, частини сьомої статті139та частини третьої статті141 ЦПК України.

Даний висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 496/3134/19 від 13.07.2022.

У даній справі юридичну допомогу позивачу надано ФОП ОСОБА_2 на підставі договору, а не адвокатом на підставі ордера або довіреності. Відомості про те, що Калітіна О.В. є адвокатом, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин вимога про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають задоволенню частково (21,5%), то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідачки на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 520,87 грн.

Керуючись ст. 7,12,13,81,141,259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість закредитним договором № 2847221 від 30.07.2021 в розмірі 9291,00 грн (дев`ять тисяч двісті дев`яносто одна гривня).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 520,87 грн (п`ятсот двадцять гривень 87 копійок).

В іншій частині судових витрат відмовити.

Надіслати представникам сторін копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306;

відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20.06.2025.

Суддя І. М. Нечипоренко