Ухвала суду № 128271576, 20.06.2025, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/4735/25

Провадження № 1-кс/552/1256/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2025 м. Полтава

Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна,

встановив:

До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави 19.06.2025 звернувся прокурор у кримінальному провадженні прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024170000000151 від 24.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 18.06.2025 за результатами проведення обшуку за місцем мешкання директора ДЕТПР Полтавської ОВА ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права користування, відчуження, розпорядження ним, а саме на: мобільний телефон ОСОБА_4 марки: «iPhone» модель: «12Pro», серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; документи, які містять зразки почерку та підпису ОСОБА_4 : заяву про надання відпустки на 6 арк; результати виконання завдань від 15.11.2021 на 4 арк; завдання і ключові показники від 21.12.2020 на 2 арк; індивідуальна програма від 20.02.2021 та 21.12.2020 на 2 арк; повідомлення про зміну умов від 01.10.2021, 13.10.2021 на 2 арк; договір №7221 від 17.11.2024 на 2 арк; грошові кошти купюрами номіналом 1000 грн у кількості 100 купюр на загальну суму 100 000 грн; грошові кошти купюрами номіналом 500 грн у кількості 37 купюр на загальну суму 18 500 грн; кишеньковий роутер марки: «Mi» модель: «F490», IMEI: НОМЕР_3 з сім карткою оператору Водафон: НОМЕР_4 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що детективами ТУ БЕБ в Полтавській області за процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024170000000151 від 24.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Із матеріалів поданого клопотання встановлено, що відомості до ЄРДР внесено на підставі матеріалів правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що службові особи одного із органів державної влади, діючи за попередньою змовою із суб`єктом господарської діяльності, здійснюють заволодіння бюджетними коштами в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах; службові особи одного із органів, за попередньою змовою одержують неправомірну вигоду у особливо великому розмірі від особи за вчинення дій в інтересах цієї особи; особа-підприємець надає неправомірну вигоду службовій особі органу державної влади, яка займає відповідальне становище за вчинення дій в інтересах такої особи (а.с. 5).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлені час та місці, однак до 08.10.2024, у директора Департаменту екології та природних ресурсів ПОВА ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди у особливо великому розмірі від суб`єкта господарської діяльності, шляхом реалізації заходу із збереження природо-заповідного фонду із сумую фінансування 10 361 245 грн, який передбачений Переліком та пов`язаний із розробкою проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Разом з тим, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що реалізація розробленого ним злочинного плану щодо одержання неправомірної вигоди неможлива без залучення інших осіб, у невстановлені час та місці, однак до 08.10.2024, вирішив довести свій злочинний намір своєму заступнику ОСОБА_6 , пообіцявши частину винагороди за її сприяння, шляхом пошуку суб`єкта господарської діяльності, який погодиться надати неправомірну вигоду за безперешкодну участь та перемогу в процедурі публічної закупівлі з укладенням відповідного договору про надання послуг, на що ОСОБА_6 погодилась. Надалі, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з відома та згоди останнього залучила до реалізації його злочинного наміру свого чоловіка ОСОБА_7 , якому довела злочинний план ОСОБА_4 та надала вказівку щодо пошуку суб`єкта господарської діяльності, який погодиться надати неправомірну вигоду за безперешкодну участь та перемогу в процедурі публічної закупівлі з укладенням відповідного договору про надання послуг, пов`язаних із розробкою проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, де неправомірну вигоду суб`єкт господарської діяльності повинен надати після надходження від Департаменту екології та природних ресурсів ПОВА на його рахунок бюджетних коштів за виконання вказаного договору.

У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності, ОСОБА_4 взяв на себе роль організатора та виконавця злочину, ОСОБА_6 виступала співучасником у ролі пособника та ОСОБА_7 у ролі пособника ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину.

У подальшому, ОСОБА_7 у невстановлені час та місці, однак до 08.10.2024, на виконання вказівки своєї дружини, підшукав для реалізації вищевказаного злочинного плану суб`єкта господарської діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 з яким тривалий час підтримував дружні стосунки та у якого наявний для участі в процедурі публічної закупівлі необхідний вид діяльності за КВЕД: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Надалі, у невстановлені час та місці, однак до 08.10.2024, ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію злочинного наміру ОСОБА_4 , довів ОСОБА_8 умови його участі в процедурі публічної закупівлі та укладення з ним договору, в тому числі, щодо необхідності передачі неправомірної вигоди ОСОБА_4 після надходження від Департаменту екології та природних ресурсів ПОВА на рахунок ОСОБА_8 бюджетних коштів за виконання договору, сума неправомірної вигоди залежатиме від ціни договору, на що останній погодився.

Так, 08.10.2024, через електронну систему закупівель веб-порталу «Prozorro», Департаментом екології та природних ресурсів ПОВА розміщено оголошення про проведення закупівлі за номером ID: UA-2024-10-08-013137-a, предметом якої є «Розроблення документації із землеустрою (проєктів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду) із встановлення меж в натуру (на місцевості)» під кодом національного класифікатора України ДК 021:2015:71250000-5: Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги, із очікуваною вартістю 10 361 245 гривень.

Крім того, задля забезпечення безперешкодної участі ОСОБА_8 у процедурі публічної закупівлі, невстановленими службовими особами Департаменту екології та природних ресурсів ПОВА з відома та під контролем ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , через електронну систему закупівель веб-порталу «Prozorro», визначено умови для учасників під час їх участі в процедурі проведення публічної закупівлі, які заздалегідь сформовані під ФОП ОСОБА_8 , що дало змогу останньому отримати перемогу.

За результатами проведення вищевказаної публічної закупівлі, 30.10.2024 між Департаментом екології та природних ресурсів ПОВА в особі директора Департаменту ОСОБА_4 (далі Замовник) та ФОП ОСОБА_8 (далі Виконавець), укладено договір про закупівлю послуг № 02 (далі Договір № 02), згідно якого Виконавець зобов`язується, за рахунок Замовника, надати належним чином та в повному обсязі послуги Замовнику до 15.12.2024 за предметом «Розроблення документації із землеустрою (проєктів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду) із встановлення меж в натуру (на місцевості)» на визначену в договорі суму 5 990 000 грн без ПДВ, яку змінено 25.12.2024 додатковою угодою № 2 до Договору № 02 з визначенням ціни у розмірі 5 754 436,03 грн без ПДВ. У подальшому, 24.12.2024, за результатами виконання Договору № 02, між Замовником та Виконавцем підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 02, на підставі якого, 26.12.2024 Департаментом екології та природних ресурсів ПОВА здійснено перерахування бюджетних коштів у сумі 5 754 436,03 грн без ПДВ на рахунок НОМЕР_5 , який належить ФОП ОСОБА_8 .

14.01.2025 ОСОБА_4 з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись на своєму робочому місці в будівлі Департаменту екології та природних ресурсів ПОВА за адресою: м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, узгодив із своїм заступником ОСОБА_6 суму неправомірної вигоди у розмірі 800 000 грн, яку ОСОБА_8 повинен надати ОСОБА_4 за безперешкодну участь та перемогу в процедурі публічної закупівлі з укладенням із ним Договору № 02, а також спосіб отримання останнім такої неправомірної вигоди, шляхом її передачі від ОСОБА_8 через чоловіка ОСОБА_6 ОСОБА_7 під час особистої зустрічі із ним.

Після чого, 14.01.2025, у першій половині дня, ОСОБА_7 на виконання злочину плану ОСОБА_4 , знаходячись в центрі м. Полтави, організував зустріч між ОСОБА_8 та своєю дружиною ОСОБА_6 для доведення останньою інформації ОСОБА_8 щодо суми неправомірної вигоди, яку необхідно надати ОСОБА_4 , а також способу та строків її передачі.

Надалі, 14.01.2025 о 17 год 36 хв, ОСОБА_8 прибув на зустріч із ОСОБА_6 , сів до салону транспортного засобу марки Suzuki модель New SX4 д.н.з. НОМЕР_6 , де остання, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , висловила прохання ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду для ОСОБА_4 в розмірі 800 000 грн у найкоротший строк, шляхом її передачі через свого чоловіка ОСОБА_7 , на що ОСОБА_8 погодився, вказавши про необхідність надання йому додаткового часу періодом два-три місяці для конвертації коштів, які знаходяться на його рахунку ФОП у готівку, оскільки банківською установою встановлено ліміт зняття коштів у касі банку в сумі 100 000 грн на один день.

У подальшому, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Полтаві, у період з 14.01.2025 до 07.03.2025, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх та ОСОБА_4 дій, здійснив конвертацію коштів, які знаходяться на його рахунку ФОП у готівку на загальну суму 800 000 гривень.

07.03.2025 ОСОБА_8 , у невстановлені час та місці, однак до 10 год 28 хв, перебуваючи у м. Полтаві, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_6 , домовився про зустріч із ОСОБА_7 для передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди у сумі 800 000 гривень. Надалі, 07.03.2025 о 10 год 28 хв, ОСОБА_8 прибув на зустріч із ОСОБА_7 , сів до салону транспортного засобу марки Suzuki модель New SX4 д.н.з. НОМЕР_6 , передав останньому паперовий пакет коричневого кольору з надписом «VOVK» в якому містилась неправомірна вигода для ОСОБА_4 у розмірі 800 000 грн за безперешкодну участь та перемогу в процедурі публічної закупівлі, а також укладення з ним Договору № 02. Після цього, 07.03.2025 о 10 год 37 хв, ОСОБА_7 у невстановленому місці, однак, перебуваючи у м. Полтаві, на виконання злочинного плану ОСОБА_4 , домовився із останнім про зустріч для передачі йому від ОСОБА_8 неправомірної вигоди у сумі 800 000 гривень. 07.03.2025 о 10 год 51 хв, ОСОБА_4 прибув на зустріч із ОСОБА_7 , сів до салону транспортного засобу марки Suzuki модель New SX4 д.н.з. НОМЕР_6 , попросив останнього підвезти його до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . 07.03.2025 о 10 год 54 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні транспортного засобу марки Suzuki модель New SX4 д.н.з. НОМЕР_6 , діючи умисно, з метою незаконного особистого збагачення, в порушення ст. 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 5, 17, 40, 44 Закону України «Про публічні закупівлі», п. п. 12.1., 12.3., 12.5., 12.6. Договору № 02, п. п. 5, 9 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОДА, затвердженого розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 07.09.2023 № 630, одержав від ОСОБА_8 через ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 800 000 грн, яка містилась у паперовому пакеті коричневого кольору з надписом «VOVK»,за безперешкодну участь та перемогу ОСОБА_8 в процедурі публічної закупівлі під номером ID: UA-2024-10-08-013137-a, а також укладення з ним Договору № 02 від 30.10.2024 про закупівлю послуг за предметом «Розроблення документації із землеустрою (проєктів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду) із встановлення меж в натуру (на місцевості)».

18.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

18.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

18.06.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.

18.06.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.

18.06.2025на підставіухвали слідчогосудді Київськогорайонного судум.Полтави (справа№552/4735/25)було проведенообшук замісцем мешканнядиректора ДЕТПРПолтавської ОВА ОСОБА_4 ,а самеза адресою: АДРЕСА_1 в ходіякого виявленота вилучено:мобільний телефон ОСОБА_4 марки: «iPhone» модель: «12Pro», серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; документи, які містять зразки почерку та підпису ОСОБА_4 : заяву про надання відпустки на 6 арк; результати виконання завдань від 15.11.2021 на 4 арк; завдання і ключові показники від 21.12.2020 на 2 арк; індивідуальна програма від 20.02.2021 та 21.12.2020 на 2 арк; повідомлення про зміну умов від 01.10.2021, 13.10.2021 на 2 арк; договір №7221 від 17.11.2024 на 2 арк; грошові кошти купюрами номіналом 1000 грн у кількості 100 купюр на загальну суму 100 000 грн; грошові кошти купюрами номіналом 500 грн у кількості 37 купюр на загальну суму 18 500 грн; кишеньковий роутер марки: «Mi» модель: «F490», IMEI: НОМЕР_3 з сім карткою оператору Водафон: НОМЕР_4 .

Постановою детектива від 18.06.2025 вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям визначеними ст.98 КПК України та мають істотне значення для кримінального провадження.

Оскільки вищевказані речі мають значення речових доказів по кримінальному провадженню, з метою збереження речових доказів, а також у слідства виникла необхідність у проведенні судових експертиз, з метою виявлення інформація, яка може мати важливе значення для кримінального провадження та буде в подальшому доказом вини причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання та надав суду копію договору позики від 22.05.2025 на підтвердження походження грошових коштів та належність їх ОСОБА_9 .

Заслухавши учасників провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами пунктів 1, 3 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

За змістом частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до санкції ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачена кримінальна відповідальність з покаранням у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з частиною 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У поданому до суду прокурором клопотанні доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42024170000000151 від 24.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу обшуку від 18.06.2025 проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави за місцем мешкання директора ДЕТПР Полтавської ОВА ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон ОСОБА_4 марки: «iPhone» модель: «12Pro», серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; документи, які містять зразки почерку та підпису ОСОБА_4 : заяву про надання відпустки на 6 арк; результати виконання завдань від 15.11.2021 на 4 арк; завдання і ключові показники від 21.12.2020 на 2 арк; індивідуальна програма від 20.02.2021 та 21.12.2020 на 2 арк; повідомлення про зміну умов від 01.10.2021, 13.10.2021 на 2 арк; договір №7221 від 17.11.2024 на 2 арк; грошові кошти купюрами номіналом 1000 грн у кількості 100 купюр на загальну суму 100 000 грн; грошові кошти купюрами номіналом 500 грн у кількості 37 купюр на загальну суму 18 500 грн; кишеньковий роутер марки: «Mi» модель: «F490», IMEI: НОМЕР_3 з сім карткою оператору Водафон: НОМЕР_4 , які в подальшому постановою детектива від 18.06.2025 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024170000000151 від 24.12.2024.

Отже, вилучене майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Як вбачається з клопотання, накладення арешту на вилучене майно прокурор вважає необхідною мірою для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення та з метою збереження речових доказів.

Щодо доводів представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про походження грошових коштів, вилучених під час обшуку, посилаючись на копію договору позики від 22.05.2025, укладеного між ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_9 про передачу у власність ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 120000 грн на строк до 31.05.2026, слідчий суддя дійшов висновку, що вказана обставина не дає достатніх підстав вважати, що вказані грошові кошти не є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024170000000151 від 24.12.2024 та вони не будуть підлягати конфіскації, як міри покарання.

Натомість, завданням арешту цього майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до методичного листа Міністерства юстиції України «Окремі особливості проведення технічних експертиз документів та почеркознавчих експертиз, у тому числі комплексних, технічних зображень документів», затвердженого рішенням спільного засідання секцій судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз НКМР при МЮ України від 29.03.2012 та протоколу міжвідомчої наради Міністерства юстиції, МВС, СБУ та Державної прикордонною служби від 29.03.2012, а також п 1.1., п.3.2.1. «Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» до «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої МЮ України за №53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), почеркознавчі та технічні експертизи документів проводяться тільки за наявністю оригіналів документів.

Оригінали вилучених документів містять в собі дані у виді зразків почерку та підпису ОСОБА_4 , які дійсно можливо використати для проведення судово-почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів, (з метою встановлення ідентифікації осіб, які складали документи щодо об`ємів виконаних робіт), проведення якої обов`язкове задля повного, об`єктивного проведення досудового розслідування, встановлення повного кола причетних осіб та обставин вчинення кримінального правопорушення.

За змістом доказів, наданих прокурором у судовому засіданні (протокол огляду від 19.06.2025), ОСОБА_4 використовував мобільний телефон із абонентським номером НОМЕР_7 , останній був вилучений за результатами обшуку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що означений речовий доказ може містити інформацію, яка на даному етапі досудового розслідування обґрунтовує необхідність арешту майна. Також, суд вважає обґрунтовані доводи сторони обвинувачення, що збереження речового доказу, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також те, що він є засобом вчинення злочину.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, тощо.

Отже, суд дійшов висновку, що на виконання вимог частини 1 статті 173 КПК України прокурор у своєму клопотанні довів необхідність арешту та наявність ризиків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України.

Таке рішення виходить з позиції розумності та співмірності обмеження права власності, права користування та наслідків такого арешту майна.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки, сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до статті 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,

ухвалив:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42024170000000151 від 24.12.2024 на майно, яке було вилучене 18.06.2025 за результатами проведення обшуку за місцем мешкання директора ДЕТПР Полтавської ОВА ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права користування, відчуження, розпорядження ним, а саме на:

1. Мобільний телефон ОСОБА_4 марки: «iPhone» модель: «12Pro», серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ;

2. Документи, які містять зразки почерку та підпису ОСОБА_4 :

- Заява про надання відпустки на 6 арк;

- Результати виконання завдань від 15.11.2021 на 4 арк;

- Завдання і ключові показники від 21.12.2020 на 2 арк;

- Індивідуальна програма від 20.02.2021 та 21.12.2020 на 2 арк;

- Повідомлення про зміну умов від 01.10.2021, 13.10.2021 на 2 арк;

- Договір №7221 від 17.11.2024 на 2 арк;

3. Грошові кошти купюрами номіналом 1000 грн у кількості 100 купюр на загальну суму 100 000 грн;

4. Грошові кошти купюрами номіналом 500 грн у кількості 37 купюр на загальну суму 18 500 грн;

5. Кишеньковий роутер марки: «Mi» модель: «F490», IMEI: НОМЕР_3 з сім карткою оператору Водафон: НОМЕР_4 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Полтавського апеляційного суду з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений судом 20.06.2025 о 13 год 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1