Ухвала суду № 128270006, 19.06.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/2967/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

До Житомирського районного суду Житомирської області в порядку цивільного судочинства надійшла зазначена позовна заява.

При вирішені питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що даний позов не підсудний Житомирському районному суду Житомирської області.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.

Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 28 ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч.9, ч.10 ст.28, ст.29 ЦПК). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України - процесуальний закон не передбачає.

Відсутні підстави для визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав цьому суду (за місцем фактичного знаходження позивача), - незалежно від того, чи окремо подається до суду даний позов чи він об`єднаний з іншою позовною вимогою.

Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позовною вимогою є позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позовній заяві позивач зазначив місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

З метою з`ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача судом в порядку ч. 6 ст.187 ЦПК України було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру. З відповіді №1490549 від 18.062025 вбачається, що останнє зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 .

Зі змісту поданого позову не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 187, 260 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав направити до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік