Рішення № 128257455, 19.06.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2025 року ЧернігівСправа № 826/11974/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індітекс Україна" щодо ухвалення додаткового рішення суду у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

27.05.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» (далі ТОВ «Індітекс Україна») звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №826/11974/18, мотивованою тим, що судом під час розгляду справи по суті не було вирішено питання про судові витрати, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою судді від 09.06.2025 розгляд заяви призначено в порядку письмового провадження.

Від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких представник позивача зазначив про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу із витраченим адвокатом часом та складністю справи та просив відмовити в задоволенні заяви.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Массімо Дутті Україна» (далі ТОВ «Массімо Дутті Україна», відповідач), у якому просило стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції у розмірі 479535,72 грн та пеню у розмірі 26 470,24 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При цьому, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Індітекс Україна» понесело витрати на правничу допомогу в сумі 106283, 56 грн, однак під час прийняття рішення Чернігівським окружним адміністративним судом питання про відшкодування останніх вирішено не було.

У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (пункт 268).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надані суду: договір про надання правової допомоги від 07.09.2018 №71/09-18, додаток №1 до договору №71/09-18 від 07.09.2018, додаткова угода №1 до додатку №1 до договору №71/09-18 від 07.09.2018, акт наданих послуг від 25.02.2019, звіт про деталізований обсяг наданих послуг від 25.02.2019, акт наданих послуг від 26.05.2025, платіжна інструкція від №212955 від 23.05.2025, платіжне доручення №112413 від 17.09.2018, ордер на надання правничої допомоги №71/09-18 від 07.09.2018 (а.с. 17-39 том 2).

Відповідно до наданих суду документів гонорар адвоката за надані послуги становить 106283, 56 грн.

Суд зазначає, що спір, який виник між сторонами, віднесений Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності. Крім того, суду не надано доказів того, що витрати на правничу допомогу в сумі 106283, 56 грн були неминучими.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 106283,56 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а відтак, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 30 000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме у зазначеному розмірі.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індітекс Україна" задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення суду у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду соціального захисту інвалідів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» судові витрати в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Позивач: Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, вул. Велика Васильківка, 104, м. Київ, 03150).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» (код ЄДРПОУ 35534116, площа Спортивна, 1А, вежа А, поверх 15, м. Київ, 01001).

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2025 року.

Суддя С.В. Бородавкіна