Ухвала суду № 128255276, 19.06.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

19 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/764/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у письмовому провадженні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Меламеда Вадима Борисовича про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/764/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Меламеда В. Б. про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/764/24, в якій заявник просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії з 29 травня 2018 року, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 відкритого в АТ КБ «Приватбанк».

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», з 29 травня 2018 року.

Позивач змінив банківську установу та відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк».

05 травня 2025 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою змінити спосіб виконання, а саме виплатити пенсійні кошти на новий рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк».

Рішення суду від 18 жовтня 2024 року залишається невиконаним.

Для виконання рішення необхідно змінити спосіб виконання, а саме вказати новий рахунок позивача - № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року заяву про зміну порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 19 червня 2025 року.

13 червня 2025 року від ГУ ПФУ в Луганській області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли пояснення від 12 червня 2025 року, в яких відповідач у задоволенні заяви про зміну порядку виконання судового рішення просить відмовити.

Розглянувши заяву про зміну порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

- судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

- невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області стосовно невиплати пенсії ОСОБА_1 з 29 травня 2018 року на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», з 29 травня 2018 року.

Відповідно до довідки про реквізити від 19 січня 2024 року ОСОБА_1 змінив банківську установу та відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк», про що повідомив ГУ ПФУ в Луганській області у заяві від 04 березня 2024 року.

05 травня 2025 року представник позивача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою про добровільне виконання рішення суду, в якій зазначив, що позивач вже змінив банківську установу і відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк», тому просив змінити спосіб виконання, а саме виплачувати пенсійні кошти на новий рахунок позивача - № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Листом від 05 червня 2025 року № 20253998-3495/М-02/8-1200/25 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило представника позивача, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23, яке набрало законної сили 30 квітня 2025 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області з 29 травня 2018 року здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Інших зобов`язань на ГУ ПФУ в Луганській області рішенням суду № 360/764/23 не покладено, тому підстави для виплати пенсії ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок банківської установи АТ «Акцент-Банк» відсутні. Наразі вищезазначене рішення суду знаходиться в опрацюванні в ГУ ПФУ в Луганській області.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, з наведених положень статті 378 КАС України вбачається, що невиконання рішення суду про зобов`язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 змінив банківську установу та відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк». Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 станом на теперішній час не виконано.

Таким чином, судом установлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «Акцент-Банк», з 29 травня 2018 року.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 адвоката Меламеда Вадима Борисовича про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/764/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ КБ «ПриватБанк», з 29 травня 2018 року, на зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», з 29 травня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль