Ухвала суду № 128254736, 18.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18 червня 2025 року м. Київ № 640/12201/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Міністерства енергетики України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна інспекція енергетичного нагляду України про визнання протиправним і нечинним наказу в частині,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до суду із позовом до Міненерговугілля, в якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03.11.2006 №422 «Про державний енергетичний нагляд» в частині слів «та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (НЕК «Укренерго»)».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2019 закрито підготовче провадження і призначити справу до розгляду справи по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 задоволено заяву Міністерства енергетики та захисту довкілля України про заміну відповідача та допущено процесуальне правонаступництво відповідача у справі, замінивши первісного відповідача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на його правонаступника Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/12201/19 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/12201/19 та постановлено розгляд справи розпочати з початку та здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 Замінено позивача Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 адміністративну справу передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду за підсудністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 адміністративну справу прийнято до провадження судді Шевченко А.В., призначене підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Представник відповідача, акцентував увагу, що ним було подано клопотання про закриття провадження, яке не було розглянуто попереднім складом суду, просив задовольнити клопотання. Представник третьої особи підтримав задоволення вказаного клопотання, представник позивача залишив вирішення вказаного питання на розсуд суду.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2025 замінено відповідача - Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2025 суд перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглядаючи питання щодо можливості закриття провадження, суд виходив з наступного.

Частинами другою та третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Згідно з підпунктом 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, для цілей їх застосування та оскарження, є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі права, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Отже, до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який набрав чинності, є чинним та створює юридичні наслідки.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.

Нормативно-правовий акт, який на момент прийняття судового рішення у судовій справі, вже був не чинним, не підлягає повторно визнанню нечинним, в порядку статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи приписи частини третьої цієї статті, оскільки нормативний акт, що є не чинним не може бути оскаржений, а отже і скасованим в судовому порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.11.2022 по справі №640/10978/19.

Оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, якщо нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.02.2019 року по справі 826/5493/16

Ключовим у можливості оскарження нормативно - правового акту суб`єкта владних повноважень є саме його чинність, станом на момент звернення позивача до суду. Втрата чинності нормативно-правовим актом свідчить про відсутність предмета спору (об`єкта спірних правовідносин), а відтак і про відсутність можливості оскаржувати такі рішення до суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.12.2022 року по справі 816/2487/17.

За обставин даної справи, предметом оскарження є пункт 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03.11.2006 №422 «Про державний енергетичний нагляд» в частині слів «та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (НЕК «Укренерго»)».

Водночас, 25.03.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України видано наказ № 203 «Про визнання наказу Міністерства палива та енергетики України від 03.11.2006 № 422 таким, що втратив чинність».

Таким чином, суд констатує, що з 25.03.2020 року оскаржуваний нормативно-правовий акт втратив чинність.

Згідно із частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується, а також має бути спрямоване виключно на захист порушених прав, свобод та інтересів.

Отже, у зв`язку з втратою чинності оскаржуваною постановою, рішення суду у вказаній справі жодним чином не відновить, порушені права позивача, так як по суті у вказаній справі відсутній предмет оскарження.

Верховний Суд виклав свою правову позицію у постанові від 03.05.2018 у справі № 404/251/17 та зазначив, що відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України - справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 239 адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Так, «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому правильним є незазначення суду, до юрисдикції якого належить розгляд справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі №9901/56/19, від 05.02.2020 року у справі №826/6872/16, від 04.03.2020 року у справі №9901/524/19.

Виходячи з наведеного суд роз`яснює, що даний спір не підлягає судовому розгляду в цілому.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про закриття провадження у справі, в зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

заяву представника Міністерства енергетики України про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Міністерства енергетики України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна інспекція енергетичного нагляду України про визнання протиправним і нечинним наказу в частині задовольнити.

Закрити провадження у справі № 640/12201/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Міністерства енергетики України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна інспекція енергетичного нагляду України про визнання протиправним і нечинним наказу в частині.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Шевченко А.В.