Рішення № 128253792, 19.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2025 року Справа№200/2509/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №930020889965 від 01.01.2025 про відмову у переведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням періодів до стажу державної служби з 16.01.2006 по 26.12.2024 на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №10-503 від 26.12.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №10-504 від 26.12.2024, починаючи з 27.12.2024 року;

-встановити судовий контроль у формі надання звіту Головним УПФУ в Донецькій області щодо виконання рішення суду;

-звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог Позивачка зазначила, що вона перебуває з 06.04.2017 року на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 27.12.2024 року Позивач звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо переходу з пенсії за віком, призначеної відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, рішенням Відповідача ій було відмовлено. До стажу державної служби не зараховано певні періоди роботи.

Позивачка вважає таке рішення УПФ протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси щодо належного пенсійного забезпечення.

Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

У встановлений судом строк відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 21.07.1982 ОСОБА_1 працювала з 16.01.2006 по 26.12.2024 в Державній податковій інспекції. З 27.12.2013 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу», 04.01.2016, присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу», 15.01.2018 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу». Оскільки станом на 01.05.2016 Позивачка займала посаду головного спеціаліста відділу персоналу Головного управління ДПС у м.Києві, а з 04.01.2016 було їй присвоєно спеціальне звання Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу управлінням прийнято рішення про відмову в проведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889. Отже станом на 01.05.2016 Позивачка не займає посади державної служби та стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців відсутній. Таким чином, для переведення Позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №889 з урахуванням довідки за №10-503 від 26.12.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №10-504 від 26.12.2024, починаючи з 27.12.2024 року підстави відсутні.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, що сторонами не заперечується.

ОСОБА_1 звернулася із заявою від 27.12.2024 № 28257 про перерахунок пенсії, а саме про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889.

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 01.01.2025 № 930020889965.

Згідно вищезазначеного рішення, зокрема, вказано, що до заяви про перерахунок пенсії надано наступні скановані оригінали документів:

-трудова книжка НОМЕР_2 ;

-довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №10-503 та №10-504 від 26.12.2024 видані ГУ ДПС у м. Києві.

Під час розгляду наданих документів гр. ОСОБА_1 встановлено, що стаж роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних служюовців складає меньше 10 років.

Станом на 01.05.2016 гр. ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу персоналу Головного управління ДПС у м.Києві, а з 04.01.2016 було їй присвоєно спеціальне звання Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу.

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в проведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ №889.

Відповідно до записів трудової книжки сер. НОМЕР_3 , Позивач (в частині спірних періодів) працювала:

-з 16.01.2006 - на посаді головного спеціаліста бухгалтерії в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва (запис 15).

- 17.07.2006 - присвоєно 15 ранг державного службовця (запис 16).

-17.07.2008 - присвоєна 14 ранг державного служюовця (запис 18)

-03.09.2009 - переведена на посаду головного спеціаліста фінансового відділу постійно (запис 19).

-17.07.2010 - присвоєно 13 ранг державного службовця (запис 20).

-27.12.2013 - присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи третього рангу (запис 28).

-04.01.2016 - присвоєно спеціальне звання інспектор податкової та митної справи другого рангу (запис 31).

-10.02.2016 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом (запис 32).

-10.09.2018 - звільнена у зв`язку з переведенням на роботу до Головного управління ДФС у м. Києві (запис 35).

-11.09.2018 (наказ №1316-о від 11.09.2018) - призначена на посаду головного державного інспектора сектору введення облікових справ платників ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (запис 36).

-09.09.2019 - звільнена у порядку переведення до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДПС у м. Києві (запис 38).

-10.09.2019 (наказ №299- о від 10.09.2019) - призначена на посаду головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДПС у м. Києві (запис 39).

-10.09.2019 - присвоєно сьомий ранг державного службовця (запис 40).

-06.01.2021 - призначена на посаду головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників Державної податкової інспекції у Дніпровському районі (запис 42).

-25.08.2021 - присвоєно шостий ранг державного службовця (запис 43).

-26.12.2024 - припинено державну службу та звільнено у зв`язку з скороченням чисельності та штату державних службовців (запис 44).

Відповідно до довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, виданої Головним управлінням ДПС у м. Києві від 26.12.2024 року №10-503, Позивач працювала в Головному управлінні ДПС у м. Києві на посаді головного державного інспектора, заробітна плата станом на грудень 2024 року становить:

- Посадовий оклад 16 400.00 грн,

- Надбавка за ранг (6 ранг) 500.00 грн,

- Надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 18 років) 8200.00 грн,

Усього: 25 100.00 грн.

Відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Головним управлінням ДПС у м. Києві від 26.12.2024 №10-504, надбавки, премії та інші виплати за період з 01.12.2019 по 30.11.2024, становили: надбавка за інтенсивність праці, надбавка за виконання особливо важливої роботи, надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, виплати за додаткове навантаження, премія, інші виплати (матеріальна допомога, премії). На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за 2019 2024 роки.

Позивач оскаржує вищевказане рішення Відповідача, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Згідно ізстаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаєЗакон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон № 1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно достатті 10 Закону № 1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановленіЗаконом України "Про державну службу".

01.05.2016 набув чинностіЗакон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII(далі -Закон № 889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинністьЗакон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII(далі - Закону № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, ч. 1ст. 37 Закону № 3723-XIIвизначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостатті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно достатті 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VIIIпенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону № 3723-XII.

Відповідно до пункту 10Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIIIдержавні службовці, які на день набрання чинності цимЗакономзаймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначенихстаттею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIIIдля осіб, які на день набрання чинності цимЗакономмають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначенихстаттею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XIIв порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто,Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIIIпередбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XIIпередбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону № 3723-XIIпісля 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1статті 37 Закону № 3723-XIIі Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно достатті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XIIлише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, та мають передбачені частиною 1статті 37 Закону України "Про державну службу" N 3723-XIIвік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 р. за результатом розгляду зразкової справи № 822/524/18.

Згідно з ч. 5ст. 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(даліЗакон № 509-XII) (чинного до 19.11.2012), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаютьсяКонституцією України, цимЗаконом, а в частині, що не регулюється ним, -Законом України "Про державну службу".

Частина сьомастатті 15 Закону № 509-XIIвизначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до ч. 8ст. 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Частина четвертастатті 15 Закону № 509-XIIпередбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогамистатті 12 Закону № 3723-XIIщодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Згідно з положеннямистатті 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цимЗакономобчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283(чинного до набрання законної силиЗаконом № 889-VIII, даліПорядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів

Згідно із відомостями із трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 Позивач 16.01.2006 року прийняла присягу державного службовця та фактично з 16.01.2006 року по 26.12.2024 року працювала в органах державної податкової служби.

Зважаючи на те, що якЗаконом № 889-VIII, так і нормами раніше чиннихЗаконів № 3723-XII, № 509-XII та Порядку № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що Позивач з 16.01.2006 безперервно працювала в органах державної податкової служби, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.

Щодо посилань відповідача на те, що займані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначенихстаттею 25 Закону № 3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, оскільки їй як посадовій особі контролюючих органів присвоювались спеціальні звання, а не ранги державної служби, варто зазначити таке.

Згідно з пунктом344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України "Про державну службу".

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно доЗакону України "Про державну службу"незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.

Відповідно до записів трудової книжки сер. НОМЕР_3 , Позивачу (в частині спірних періодів):

-17.07.2006 - присвоєно 15 ранг державного службовця (запис 16).

-17.07.2008 - присвоєна 14 ранг державного служюовця (запис 18)

-17.07.2010 - присвоєно 13 ранг державного службовця (запис 20).

-27.12.2013 - присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи третього рангу (запис 28).

-04.01.2016 - присвоєно спеціальне звання інспектор податкової та митної справи другого рангу (запис 31).

-10.09.2019 - присвоєно сьомий ранг державного службовця (запис 40).

-25.08.2021 - присвоєно шостий ранг державного службовця (запис 43).

Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок № 839).

Згідно з пунктом 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами пункту 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями"(далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно доЗакону України "Про державну службу".

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно достатті 37 Закону України "Про державну службу".

Відступів від зазначеної правової позиції Верховний Суд не здійснював.

У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно доЗакону України "Про державну службу"у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннямистатті 344 Податкового кодексу Українита Порядку № 283.

Відповідно до ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що Відповідач під час розгляду заяви позивача безпідставно виходив з того, що у неї відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.

Частиною другою статті 46Закону № 889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229(далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

При цьому, пунктом 5 Порядку 229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.

Враховуючи викладене, спірні періоди роботи позивача в податкових органах з 16.01.2006 по 26.12.2024 повинні бути зараховані до стажу державної служби для призначення пенсії заЗаконом України "Про державну службу".

Отже, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинностіЗаконом № 889-VIII) позивач обіймала посаду державної служби і її стаж роботи на посадах, які відносяться до посад державної служби, становив більше 10 років.

Обставини досягнення позивачем пенсійного віку та наявність у неї необхідного страхового стажу відповідач не заперечує.

У зв`язку з цим, враховуючи досягнення позивачем пенсійного віку, наявність у позивача достатнього страхового стажу та стажу державної служби станом на 01.05.2016 понад 10 років та той факт, що станом на 01.05.2016 позивач обіймала посаду державної служби, суд підсумовує, що станом на момент звернення до відповідача з заявоюпозивач мала право на призначення її пенсії за віком відповідно доЗакону України "Про державну службу".

Щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, то суд враховує положення ч. 3ст. 45 Закону № 1058, відповідно до яких переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви. Оскільки заява Позивача про переведення пенсії подана нею 27.12.2024, тому суд вважає за можливим покласти на Відповідача обов`язок щодо переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» з 27.12.2024.

З огляду на вказане, дослідивши подані матеріали та проаналізувавши зазначені вище правові положення,суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №930020889965 від 01.01.2025 про відмову у переведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повтоно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2024 року про перерахунок «Перехід на інший вид пенсії» та здійснити перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням періодів до стажу державної служби з 16.01.2006 по 26.12.2024 на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №10-503 від 26.12.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №10-504 від 26.12.2024, починаючи з 27.12.2024 року.

З приводу вимоги Позивача про встановлення судового контролю варто зазначити наступне.

Частиною першоюстатті 382 КАС Українипередбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки така вимога є передчасною у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що судове рішення не буде виконано у строк і у визначений спосіб, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

Приписами частини 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 968,96 грн.

Враховуючи те, що фактично, позовні вимоги задоволені, оскільки дії відповідача визнані протиправними, а саме в контексті спірного рішення відповідача, а зобов`язання вчинити певні дії є похідною вимогою, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючисьнормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №930020889965 від 01.01.2025 про відмову у переведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повтоно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2024 року про перерахунок «Перехід на інший вид пенсії» та здійснити перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням періодів до стажу державної служби з 16.01.2006 по 26.12.2024 на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №10-503 від 26.12.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №10-504 від 26.12.2024, починаючи з 27.12.2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь спеціального фонду ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.

В частині виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Галатіна