Рішення № 128253372, 19.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 рокуСправа №160/11460/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

21 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , яка полягає у не розгляді запиту підписаного ОСОБА_1 та його представником 21.03.2025 року, спрямованого на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 23.03.2025 року, та не наданні запитуваної інформації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути запит ОСОБА_1 від 21.03.2025 року про надання інформації, та у письмовій формі повідомити про результати розгляду запиту;

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі до військово-облікового документу мобільного застосунку «Резерв +» стосовно перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проходження військово-лікарської комісії;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної в результаті вищезазначеної протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначеної у п.3, 4 позовних вимог цієї позовної заяви.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з заявою дізнатись причини не внесення відомостей до «Резерв+» про перебування на обліку та проходження ВЛК, проте відповідач не розглянув запит позивача та на час подання позовної заяви до суду про результати заяви позивачу не відомо.

Ухвалою від 06 травня 2025 року суд відкрив провадження в цій адміністративній справі, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.05.2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що 28.03.2025 року за вх.№ 1953/4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 засобом поштового переказу надійшов запит від запитувача інформації ОСОБА_1 , представника запитувача Смушкова Андрія Павловича. Запит містився на двох аркушах з додатками на чотирьох аркушах. Зазначений запит зареєстрований за вх.№ 5006/ю від 28.03.2025 року. У відповідь на запит, ІНФОРМАЦІЯ_1 надана відповідь за вих.№ ю/ 3224 від 01.04.2025 року. Відповідь направлена на адресу АДРЕСА_3 простим поштовим відправленням. Зазначаю, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є не прибутковою організацією, в якій відсутнє фінансування на рекомендовані поштові перекази з описом вкладення. Відповідно всі поштові відправлення здійснюються за рахунок службовця простим поштовим переказом.

Відтак з огляду на вищевикладені обставини, в діях ІНФОРМАЦІЯ_3 не вбачається бездіяльності відносно позивача.

Крім того, при визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, судом зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Проте позивач не надав жодного допустимого доказу про наявність у останнього моральних страждань.

У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 (знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначене підтверджується військово-обліковим документом «Резерв+» сформованого 18.03.2025 року, копія якого додана до даної позовної заяви.

Суд встановив, що позивача знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку із зміною місця реєстрації (проживання), та у 2019 році він пройшов медичний огляд ВЛК та став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 від 26.08.2024 року, довідкою ВЛК № 21/26 від 27.07.2022 року, та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_5 від 28.07.2022 року.

23.03.2025 року позивач, через свого представника Смушкова А.П. з метою дізнатись причини не внесення відомостей до «Резерв+» про перебування на обліку та проходження ВЛК, звернувся до відповідача із запитом про надання інформації про не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушення позивачем правила військового обліку, уточнення персональних даних позивача.

Проте станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, відповідач відповіді позивачу не надав.

Позивач вважає, що відповідач протиправно, в супереч визначений законом місячний строк, не розглянув запит позивача та до часу подання даної позовної заяви до суду, не повідомив позивача та його представника про результати його розгляду, його задоволення, відмови чи часткової відмови у його задоволенні з роз`яснення законних підстав, тому останній звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, ч. 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ №94 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі Порядок №94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку № 94 реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: - ведення військового обліку громадян України; - забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; - інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Основними засадами ведення Реєстру є: - обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; - повнота та актуалізація відомостей Реєстру; - захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку № 94 суб`єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.

Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

знищення повторного запису з Реєстру.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94 передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У відповідності до п.12 Порядку № 94 отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.

Згідно з п.2 розділу IV Поряду № 94 актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абз. 5 п. 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

З матеріалів справи слідує, що позивача знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку із зміною місця реєстрації (проживання), та у 2019 році він пройшов медичний огляд ВЛК та став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 від 26.08.2024 року, довідкою ВЛК № 21/26 від 27.07.2022 року, та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_5 від 28.07.2022 року.

Проте відповідно до військово-облікового документу «Резерв» позивач знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначене підтверджується військово-обліковим документом «Резерв+» сформованого 18.03.2025 року, та відсутні відомості про перебування позивача на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 та проходження проходив медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою ВЛК від 27.07.2022 року № 21/26.

У відповідності до вищенаведених приписів Порядку № 94 та Порядку № 559 позивач звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого щодо повідомлення про внесення зміндо персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

До відзиву долучений лист відповідь відповідача від 01.04.2025 року за вих № 10/3424 на запит відносно ОСОБА_2 , де вказав, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не встановлено, що персональні дані призовника, резервіста та військовозобов`язаного відносяться до публічної інформації, який, на твердження представника відповідача, направлений на адресу позивача простою кореспонденцією.

Суд звертає увагу, що Кабмін ухвалив Постанову від 25 червня 2024 р. № 747 «Про внесення змін щодо окремих питань оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних і резервістів.

Згідно з цим документом, повістка або інший документ про виклик до ТЦК та СП«може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».

Такі повістки вважатимуться такими, що були отримані. Документ можуть надіслати рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення після завершення 60 днів для уточнення облікових даних. Це дозволяє підтвердити отримання через поштового оператора.

Доказів направлення відповіді на запит позивача, відповідач суду не надав.

Відтак в розрізі встановлених у цій справі обставин, суд робить висновок, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді запиту підписаного ОСОБА_1 та його представником 21.03.2025 року, спрямованого на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 23.03.2025 року, та не наданні запитуваної інформації та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути запит ОСОБА_1 від 21.03.2025 року про надання інформації, та у письмовій формі повідомити про результати розгляду запиту.

Стосовно вимог позивача про визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі до військово-облікового документу мобільного застосунку «Резерв +» стосовно перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проходження військово-лікарської комісії також підлягає задоволенню, оскільки у цій справі суд встановив, що позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією за результатами якої складено довідку від 27.07.2022 №21/26 та став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 від 26.08.2024 року та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_5 від 28.07.2022 року, копії чого додано до цієї позовної заяви.

Щодо вимог позивача про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 50000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної в результаті вищезазначеної протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає за необхідне зазначити таке.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Зокрема суд вважає, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин справи, що розглядається, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка не довела і суди не встановили, що її негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою.

Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку, у зв`язку із чим висновок судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на встановлені ними обставини, не суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 в справі №750/6330/17щодо загальних підходів до відшкодування моральної шкоди.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд робить висновок про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди в заявленому позивачем розмірі.

Суд також враховує встановлений ст. 3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2422,40 грн, що документально підтверджується квитанцією від 04.05.2025.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2422,40 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді запиту підписаного ОСОБА_1 та його представником 21.03.2025 року, спрямованого на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 23.03.2025 року, та не наданні запитуваної інформації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути запит ОСОБА_1 від 21.03.2025 року про надання інформації, та у письмовій формі повідомити про результати розгляду запиту.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі до військово-облікового документу мобільного застосунку «Резерв+» стосовно перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проходження військово-лікарської комісії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук