Ухвала суду № 128253349, 18.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 червня 2025 рокуСправа №160/21154/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали заяви адвоката Завгороднього Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі №160/21154/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Завгородній Андрій Миколайович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/21154/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Завгородній Андрій Миколайович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

16.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Завгороднього Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем по справі № 160/21154/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Завгородній Андрій Миколайович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024, в якій заявник просить суд:

визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вчинені при виконанні Рішення іменем України Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, в адміністративній справі за номером 160/21154/24 та зобов`язати вчинити певні дії, а саме зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити дієвих заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону та призвели до неналежного виконання Рішення іменем України Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, в адміністративній справі за номером 160/21154/24, стосовно здійснення відповідного перерахунку та проведення виплати пенсії за вислугу років громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресом: квартира АДРЕСА_1 ), призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у 90 (дев`яносто) відсотків грошового забезпечення, з обов`язковим врахуванням інформації Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка 02 травня 2024 року надана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вихідним номером 3/1280, без обмеження максимальним розміром починаючи з 01 лютого 2023 року, із урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2025 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі №160/21154/24 (номер провадження 941зв-25/160/21154/24) передано судді Кучугурній Н.В.

Перевіривши матеріали поданої заяви, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, вказано, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (ч. 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із обов`язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є документ про сплату судового збору.

Однак до поданої заяви не додано доказів сплати судового збору.

Водночас, як визначено у ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір є збором, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у цій справі заява в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень видно, що на заявника покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у заявника, закріплених у ст. 5 Закону «Про судовий збір», пільг не надано.

Таким чином, заявником, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України відображені також у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18 (провадження №К/9901/6667/19) та у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а (провадження №К/9901/32201/19).

Враховуючи те, що подана заявником, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява не відповідає вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про її повернення заявнику, відповідно до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Завгороднього Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, в адміністративній справі №160/21154/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Завгородній Андрій Миколайович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Кучугурна