Рішення № 128253057, 19.06.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 червня 2025 р. Справа № 120/16877/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснити позивачеві перерахунок пенсії згідно приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, виходячи з розміру середньомісячного заробітку, зазначеного в протоколі/розпорядженні Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення/перерахунку пенсії, рішення 930050839813, виходячи з 75 відсотків від заробітку з 09.07.2003, з урахуванням доплат, підвищень та проведення індексації пенсії та компенсаційної виплати 80-ти річним з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024; зобов`язання відповідача провести позивачеві перерахунок пенсії згідно приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII виходячи з розміру середньомісячного заробітку, зазначеного в протоколі/розпорядженні Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення/перерахунку пенсії, рішення 930050839813, виходячи з 75 відсотків від заробітку з 09.07.2003, з урахуванням доплат, підвищень та проведення індексації пенсії та компенсаційної виплати 80-ти річним з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача, де й отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас, на переконання позивача, відповідачем з 09.07.2003 здійснюється неправильне обчислення розміру її пенсійної виплати, адже з нею не погоджувався порядок обрахунку згідно вищевказаного закону. Наведене зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 23.12.2024 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення із наданням належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску, а також шляхом уточнення заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.01.2025 позивачеві продовжено строк для усунення недоліків.

На виконання вимог вищевказаних ухвал позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення та уточнено позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19.02.2025 позовну заяву в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії за період з 09.07.2003 по 17.06.2024 повернуто позивачеві.

Ухвалою суду від 19.02.2025 позовну заяву щодо решти позовних вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача 21.02.2025.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивачеві з 01.04.1991 було призначено пенсію.

02.06.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії на підставі норм ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09.07.2003 та просила провести індексацію пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром 1 500 грн, а також індексацію компенсаційної виплати 80-ти річним з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024.

Листом від 17.06.2024 відповідач повідомив, що здійснює нарахування та виплату пенсії відповідно до чинного законодавства.

Водночас, на переконання позивача, відповідачем з 09.07.2003 здійснюється неправильне обчислення розміру її пенсійної виплати, адже з нею не погоджувався порядок обрахунку згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та вона наполягає на визначенні розміру пенсії відповідно до ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування.

Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виключно Законом №1058-IV регулюється порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Так, відповідно до ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Станом на день набрання чинності Законом №1058-IV максимальний розмір трудових пенсії за віком, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Україну від 15.04.2003 №544, складав 150 грн, а для осіб, зайнятих на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - 200 грн.

За змістом п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №1783 від 20.11.2003 розмір трудових пенсій (з урахуванням цільової грошової допомоги), призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв`язку з втратою годувальника з цих же причин), особам, які не одержали право на підвищення розміру пенсій після їх перерахунку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" збільшено на 12 відсотків.

Таким чином максимальний розмір пенсії станом на 01.01.2004 становив 168 грн, а для осіб, зайнятих на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - 224 грн.

З аналізу ст. 27 Закону №1058-IV слідує, що законодавцем передбачено право вибору способу обчислення пенсії виключно для осіб, у яких наявний як страховий стаж, набутий до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), так і після нього. Така особа має право самостійно обрати, як саме буде обчислюватися її пенсія: за період до 01.01.2004 за старим законодавством (Законом України «Про пенсійне забезпечення» №?1788-XII); за період після 01.01.2004 за новим законом (Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №?1058-IV). Метою цієї норми є узгодження підходів до розрахунку пенсії в умовах перехідного періоду, коли особа продовжувала працювати і після зміни законодавства.

В даному випадку позивачеві призначено пенсію з 01.04.1991, тобто навіть до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 (далі - Закон №?1788-XII).

Відповідно до ст. 19 Закону №?1788-XII (в первинній його редакції) пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії.

За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі мінімального споживчого бюджету, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.

Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 75 процентів заробітку, за винятком мінімальних пенсій, підвищених за роки роботи понад 25 років у чоловіків і 20 - у жінок, а працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - 85 процентів заробітку.

З метою коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону, провадиться їх перерахунок виходячи з рівня заробітної плати відповідних категорій працівників за станом на 1 січня 1992 року.

Отже, ст. 19 встановлювала порядок призначення пенсії за віком з 05.11.1991 та в ній застосований відсотковий метод визначення розміру пенсії 55% заробітку + по 1% за кожен рік понад норму, але з обмеженням до 75% від заробітку (85% для пільгових категорій). Це правило було чинним виключно на етапі первинного призначення пенсії.

Водночас, оскільки позивач вийшла на пенсію з 01.04.1991, тобто до набрання чинності навіть Законом №?1788-XII, і пенсія була призначена за нормами ще радянського законодавства, то сама по собі стаття 19 згаданого Закону не застосовувалась до первинного обчислення її пенсії, а отже й не може слугувати юридичною основою для її повторного застосування з 2004 року.

За змістом ст. 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Отже, ст. 43 Закону №?1058-IV встановлює спеціальний порядок перерахунку пенсій, які були призначені до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2004. Законодавець передбачив, що такі пенсії повинні переглядатися виключно за нормами нового закону. Таким чином, ця норма передбачає уніфікований механізм осучаснення раніше призначених пенсій у рамках нового законодавства.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновок про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо посилання позивача на неправильність виплати їй індексації пенсії після перерахунків з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», якою установлено, що з 01.03.2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.

П. 5 постанови №118 установлено, що з 01.03.2022 розміри щомісячних компенсаційних виплат, передбачених абзацом першим пункту 1 та абзацом першим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 849 Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому (Офіційний вісник України, 2020 р., № 77, ст. 2472), підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови.

24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", якою установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

П. 8 постанови №168 установлено щомісячну компенсаційну виплату особам, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік: яким виповнилося 80 років і більше, - у розмірі до 570 гривень.

23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", якою установлено що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

П. 8 постанови №185 установлено з 01.03.2024 щомісячну компенсаційну виплату особам, яким виповнилося 80 років і більше та у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік, у розмірі до 570 гривень.

За наведеного слідує, що щорічна індексація пенсій не є прямим збільшенням загального розміру пенсії, як це помилково трактує позивач.

Суд зауважує, що законодавством передбачено, що індексації підлягає не пенсія в цілому, а показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується при її обчисленні. Саме цей показник щороку коригується на спеціально встановлений урядом коефіцієнт зростання, що розраховується на основі даних про інфляцію та зміну середньої заробітної плати в Україні. Вказаний показник є лише однією зі складових формули розрахунку пенсії, тому його індексація не тотожна індексації загального розміру пенсії, як на тому наполягає позивач.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024 застосовано проіндексований відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168 та №185 показник середньої заробітної плати (3 764, 40 грн) в розмірі 6 186, 32 грн, 7 405, 03 грн та 7 994, 47 грн. відповідно.

Крім того, відповідач у 2022 році проіндексував на відповідний коефіцієнт збільшення компенсаційну виплату 80-ти річним.

У 2023 році відповідач нарахував позивачеві вказану компенсаційну виплату в розмірі 570 грн, що відповідає положенням п. 8 постанови КМУ №168 щодо граничного розміру такої виплати.

У 2024 році компенсаційна виплата нарахована позивачеві в розмірі 307, 07 грн.

Так, як зазначалось судом вище, відповідно до вимог постанови КМУ №185 компенсаційна виплата надається за умови, що після її встановлення щомісячний розмір пенсійної виплати з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, суми індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік.

Отже, розмір компенсаційної виплати розраховується індивідуально як різниця між загальним обсягом пенсійних виплат (включаючи всі надбавки та підвищення) та середньою заробітною платою в Україні за 2020 рік.

У контексті справи, що розглядається, розрахований з метою індексації пенсії у 2024 році показник середньої заробітної плати складає 10340,35 грн.

Таким чином, компенсація 80-ти річним у 2024 році не є фіксованою виплатою, а залежить від конкретного розміру пенсії кожного пенсіонера, і у випадку позивача її зменшення у 2024 році є наслідком зростання загального розміру її пенсійної виплати, а не порушення з боку відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №?1058-IV, саме Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок та умови проведення щорічної індексації пенсій, зокрема через прийняття відповідних постанов.

Відтак, дії відповідача щодо перерахунку пенсії та розміру компенсаційних виплат ґрунтуються на чинному законодавстві та є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 19.06.2025 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна