Ухвала суду № 128252809, 12.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20087/25

Провадження № 1-кс/761/13702/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене 14 травня 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

-грошові кошти в сумі 15424600 (п`ятнадцять мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі шістсот) у національній валюті України - гривня (сума складається з - 4823 купюр номіналом по 1000 грн., 20537 купюр номіналом по 500 грн., 1230 купюр номіналом по 200 грн., 871 купюра номіналом по 100 грн.);

-грошові кшти в сумі 200000 (двісті тисяч) доларів США (сума складається з 2000 купюр номіналом по 100 доларів США);

-грошові кошти в сумі 21950 (двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) євро (сума складається з 122 купюр номіналом по 100 євро та 195 купюр номіналом по 50 євро).

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

В рамках даного провадження 14.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , який являється організатором злочинної схеми, пов`язаної із ухиленням від сплати податків, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, які мають значення речових доказів у даному провадженні, перелік яких зазначено вище.

У свою чергу, постановою слідчого від 15.05.2025 вилучені у ході обшуку грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025, у зв`язку з тим, що є предметом вчиненого кримінального правопорушення, оскільки відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, мають суттєве значення для подальшого проведення досудового розслідування.

З метою запобігання можливості приховування, знищення, відчуження на користь третіх осіб вилучених у ході обшуку грошових коштів, а також задля збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на зазначені у клопотанні прокурора грошові кошти.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Вказав, що вилучене майно та документи за місцем проживання ОСОБА_5 свідчать про причетність останнього до ухилення від сплати податків, а тому вважає, що вилучені грошові кошти здобуті злочинним шляхом, є речовим доказом у кримінальному провадженні, існує потреба у накладенні арешту на зазначені кошти.

Адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, виклавши свої доводи письмово. Так, адвокат вказав, що обшук було проведено з численними порушеннями КПК України. Грошові кошти, вилучені під час обшуку, мають законне джерело походження. Зокрема, згідно розписки ОСОБА_5 отримав у позику 15000000 гривень готівкою, крім того, дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у 2025 році продала житловий будинок, транспортний засіб. Просив клопотання прокурора залишити без задоволення.

В той же час прокурор в судовому засіданні повідомив, що детективами викликались учасники угоди про позику на суму 15000000 грн., на виклик для надання пояснень та підтвердження її достовірності останні не прибули, а отже надана розписка викликає обґрунтований сумнів щодо своєї достовірності.

Вислухавши доводи сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання про арешт майна та долучені до нього матеріали кримінального провадження №72025001320000019 від 29.04.2025, а також долучені адвокатом письмові заперечення та документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна встановлено, що Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

В рамках даного провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2025 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення речей, предметів та документів, що мають значення речових доказів у кримінальному провадження, перелік яких вказано в ухвалі суду.

Так, на виконання вказаної ухвали 14.05.2025 слідчими СБ України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено зазначені у клопотанні прокурора грошові кошти.

Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, слідчий, прокурор проводять обшук.

У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2025 не було надано дозволу на вилучення вказаних у клопотанні прокурора речей, таке майно, в силу вимог чинного КПК України, має статус тимчасово вилученого майна.

У свою чергу, постановою слідчого від 15.05.2025 вилучені у ході обшуку грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025, у зв`язку з тим, що є предметом вчиненого кримінального правопорушення, оскільки відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, мають суттєве значення для подальшого проведення досудового розслідування.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучені 14.05.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 15424600 гривень можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження існують обґрунтовані підстави вважати, що такі грошові кошти могли бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КПК України, а тому накладення арешту на вказані грошові кошти є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Водночас, слідча суддя вважає за необхідне звернути увагу, що за правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, у ході судового розгляду представником власника майна не було надано жодних даних, які б свідчили про відсутність у вилученого майна, а саме грошових коштів в сумі 15424600 гривень, ознак речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, та поза розумним сумнівом свідчили про те, що накладення арешту на таке майно буде невиправданим втручанням у мирне право власності.

При цьому слідча суддя не може погодитися із доводами адвоката щодо законного походження вилучених грошових коштів в сумі 15424600 гривень, оскільки документів, які б підтверджували наведене у ході судового розгляду надано не було. При цьому, копія розписки, яка надана на підтвердження законності походження цих грошових коштів, укладена між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у простій письмовій формі на суму позики 15000000 гривень, викликає обґрунтовані сумніви щодо своєї достовірності і в цьому контексті слідча суддя не залишає поза увагою і той факт, що учасники цієї угоди на виклик до детектива для надання пояснень та підтвердження її достовірності не прибули, тому в цій частині слідча суддя не сприймає заперечення адвоката проти арешту зазначених вище коштів.

З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказані у клопотанні прокурора грошові кошти в сумі 15424600 гривень.

При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Разом з тим, в частині задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти в сумі 200000 доларів США та 21950 євро, задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні представником власника майна ОСОБА_4 надано документи, що вказують на законність походження цих грошових коштів, зокрема договори купівлі-продажу нерухомого майна та транспортного засобу, нотаріально засвідчений договір позики від 28 березня 2025 року на суму 5000000 грн., податкові декларації, і зазначені документи не викликають сумніву у їх достовірності.

Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72025001320000019 від 29.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підлягає задоволенню частково.

Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 14 травня 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої виявлено та вилучено:

-грошові кошти в сумі 15424600 (п`ятнадцять мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі шістсот) у національній валюті України - гривня (сума складається з - 4823 купюр номіналом по 1000 грн., 20537 купюр номіналом по 500 грн., 1230 купюр номіналом по 200 грн., 871 купюра номіналом по 100 грн.);

Ухвала підлягає негайному виконанню.

В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголосити 17 червня 2025 року о 10 год. 10 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1