Рішення № 128252346, 26.03.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1165/24-ц

пр. 2-2384/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник А.Є.,

цивільна справа № 757/1165/24-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг та зобов`язання зупинити певні банківські операції та відновити залишок коштів на рахунку, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг та зобов`язання зупинити певні банківські операції та відновити залишок коштів на рахунку.

У обґрунтування вимог позивач вказує, що вона є клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «Приватбанк»). 14.11.2022 року, біля 11 годин з кредитної картки-рахунку позивача «Універсальна» № НОМЕР_1 без її відома відбулося несанкціоноване зняття кредитних грошових коштів на загальну суму 17 000,00 грн. Стверджує, що зазначені транзакції вона не проводила, кошти в банкоматі не отримала. Позивач вважає, що саме через недбалість працівників Банку та незабезпеченість Банком належної безпеки її особистих даних, стало можливим здійснення зняття коштів з її кредитної картки (проведення транзакцій), шляхом авторизації за допомогою введення даних по її картці, що було здійснене 14.11.2022 року.

На підставі викладеного, просила задовольнити позов.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2024 року відкрити провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №757/1165/24-ц - повернуто заявнику.

18.01.2024 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

21.05.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, останній не погоджується з доводами позовної заяви, заперечує проти її задоволення.

10.12.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2025 року занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, крім того, в матеріалах справи містяться клопотання від останньої про розгляд справи без участі позивача, вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноруч підписала Анкету-Заяву № б/н від 21.03.2012 року, відповідно до якої, була ідентифікована та користувалася послугами банку.

У подальшому 24.05.2021 року у зв`язку зі зміною умов та правил надання Банківських послуг, позивачем додаткового було окремо підписано та погоджено заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг і паспорт споживчого кредиту.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, позивач ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднення.

У вказаній справі, дані правовідносини які виникли між позивачем та відповідачем регулюються ЗУ "Про «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженій Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (зокрема, Глава 11. Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування), далі - Інструкція

Відповідно до п. 11.1 Інструкції оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Відповідно до частини першої старті 1066 ІІК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1 статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення перекажу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначав загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно зі ст. 32.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 33.2 зазначеного закону платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Згідно з п. 1.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р. банк не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» містить в даному випадку спеціальну статтю, яка регламентує спірні перекази за вини платника, а саме ст.ЗЗ «Відповідальність платника за проведені перекази»: згідно п.33.3. платник зобов`язаний від шкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

Крім того, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, до яких приєднався Позивач, підписавши Анкету-Заяву, зазначено: клієнт зобов`язаний, негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома Клієнту про втрату/викрадення Карти, Стікеру РауРаss, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рисунках (а також по рахунках 3-іх осіб).

Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SМS - повідомленні ПІН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення Інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

Банк не несе відповідальності за наслідки виконання доручень, виданих неуповноваженими особами, і у °тих випадках, коли з використанням передбачених банківськими правилами і Договором процедур Банк не міг установити факт видачі розпорядження неуповноваженими особами.

Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.

Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація, що передається по відкритих каналах зв`язку, в тому числі за допомогою SМS -запитів, стане відомою третім особам в результаті прослуховування або перехоплення каналу зв`язку, а також у разі несумлінного виконання Користувачем умов зберігання та використання Вашої карти, мобільного телефону, sim-карти зв`язку (sim-карта - ідентифікаційний модуль Користувача, застосовуваний у мобільному зв`язку, складовий елемент мобільного телефону стандарту С8М, sim -карта містить Інформацію про номер мобільного телефону Користувача, зареєстрованому у оператора стільникового зв`язку.

Відповідно до матеріалів справи позивач звернулася до відповідача з заявою 13.12.2022 року, тобто через місяць після спірних транзакцій. Інших доказів до суду не надано.

Під втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації. (аб. 7 ч. 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»). До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. (ч. 5 ст. 87 «Про платіжні послуги»). Це положення кореспондує з п. 140 Положення НБУ №164 «до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом». Таким чином, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової або при підозрі доступу третіх осіб рахунку та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення визначення часу звернення клієнта до Банку з відповідною заявою, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за них несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Подібним правовідносинам надано оцінку Верховним Судом по справі №585/1320/16-ц від 6 березня 2018 року, де зазначено, що "Крім того, до моменту повідомлення користувачем (відповідачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк"

Управлінням безпеки по Столичному макрорегіону проведено перевірку за службовою запискою в результаті встановлено наступне: кошти були зняті в АТМ CLZA8328, м. Запоріжжя, вул. Шкільна,2. Всі зняття з АТМ CAZA8328 здійснені через Cardless Cash ATM з використанням QR code додатку Приват24. Всі зняття готівки в межах лімітованої у таких операціях суми до 4000 UAH.

Як зазначено позивачем у позові, 15.11.2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та порушене кримінальне провадження № 12022116450000228 за ч. З ст.190 КК України, однак на даний час матеріали справи не містять відомостей що досудове розслідування завершене, а тому не можливо зробити висновок про те, що списання грошових коштів з рахунку позивача було здійснено не на підставі розпорядження позивача в порядку, передбаченому законодавством та умовами договору.

Відповідно дії чи бездіяльності банку, як сторони договору, на зняття коштів в банкоматі на час розгляду даного позову не встановлено, адже електронний платіж проводиться тільки з ініціативи клієнта, оскільки всі генеруючі ключі та паролі доступу до системи ПРИВАТ-24, згідно з якими можливо розпорядження рахунком знаходяться виключно у клієнта, як власника рахунку. Отже, здійснене зняття грошовий коштів не може вважатись безпідставним.

Таким чином, позивачем не доведено помилкового або неналежного переказу грошових коштів, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.І ст. 4 ЦПК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України)

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.І ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором/ У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Отже, саме позивач, як потерпіла в даному кримінальному провадженні, в разі встановлення винних осіб, має право звернутись до них з позовом про відшкодування шкоди (ст. ст. 55, 128 КПК України).

Крім того, факт заподіяння шкоди є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1066, 1068, 1071 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг та зобов`язання зупинити певні банківські операції та відновити залишок коштів на рахунку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Соколов