Вирок № 128251348, 12.06.2025, Тарутинський районний суд Одеської області

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа№ 514/92/25 Провадження по справі № 1-кп/514/95/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2025 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участі

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське кримінальне провадження, відомості про яке внесені до реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001054 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Тарутине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, приватного підприємця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 209 ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Веселий Кут, Арцизького району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працює водієм "ФОП Дамаскін" ( за трудовим договором), одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця селища Тарутине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, працює водієм " СортоментСтрой ", не одруженого, на утриманні двоє дітей , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця селища Тарутине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працює, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2024 року ОСОБА_4 , отримавши замовлення на поставку піску від ОСОБА_9 , надав усні вказівки учасникам організованої групи осіб, а саме: ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про необхідність незаконного видобування піску з кар`єру та його доставку до обумовленого із замовником місця збуту.

Далі діючи спільно та узгоджено, згідно єдиного плану та розподілу ролей ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність в них передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин місцевого значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи у супереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст.19 Кодексу України " Про надра ", а саме спеціального дозволу на користування надрами, з метою видобування корисних копалин місцевого значення, а саме піску для збуту в якості будівельної сировини в межах земельної ділянки площею 67,8525 га з кадастровим номером 51224755100:01:001:0773, яка знаходиться за межами селища Тарутине Болградського району Одеської області, будучи учасником і керівником суб`єктів господарювання, які займаються реалізацією будівельних матеріалів, у тому числі піску, забезпечили незаконний видобуток піску в обсязі ( об`ємом) 154,27 кубічних метри.

Так, реалізуючи злочинний план 10 травня 2024 року приблизно о 12 :00 годині ( більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 виконуючи вказівки ОСОБА_4 , використовуючи наданий останнім автомобіль-самоскид марки " Камаз 55102 " з д.н.з. " НОМЕР_1 " прибув до місця незаконного видобутку корисної копалини місцевого значення, а саме піску в кар`єрі за координатами 46,20280°Пн,29,11400°СХ за межами селища Тарутине Болградського району Одеської області.

В свою чергу ОСОБА_5 , на виконання усного незаконного розпорядження організатора організованої групи, розуміючи, що транспортування піску вимагає значного часу, 10 травня 2024 року об 11:42 годині з метою пришвидшення транспортування незаконно видобутого піску залучив свого знайомого ОСОБА_7 , який надав добровільну згоду на транспортування незаконно видобутої корисної копалини місцевого значення, а саме піску в кар`єрі з координатами 46,20280°Пн, 29,11400°СХ за межами селища Тарутине Болградського району Одеської області.

В подальшому ОСОБА_5 прибувши на наданому ОСОБА_4 єкскаваторі-навантажувачі JCB3CX з д.н.з. " НОМЕР_2 ", приблизно о 12 :00 годині ( більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено ) розпочав незаконний видобуток корисної копалини місцевого значення, а саме піску в кар`єрі за координатами 46,20280°Пн, 29,11400°СХ за межами селища Тарутине Болградського району Одеської області, який поетапнов подальшому завантажив до автомобілів-самоскидів марки " Камаз 55111" з д.н.з." НОМЕР_3 ", під управлінням ОСОБА_7 , та марки " Камаз 55102" з д.н.з." НОМЕР_1 ", під управлінням ОСОБА_6 .

У свою чергу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно, після завантаження автомобілів-самоскидів у кар`єрі піском, здійснили вивезення з кар`єру та транспортування незаконно видобутого піску до визначеного місця збуту, а саме на базу за адресою: АДРЕСА_1 , що розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 51224755100:01:001:0026.

Усього в період з 10 травня 2024 року по 11 травня 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснили 17 рейсів, доставивши до місця збуту незаконно видобуту корисну копалину місцевого значення - пісок в обсязі (об`ємом) 154,27 кубічних метрів, ринкова вартість якого станом на 13.05.2024 року склала 67781 ( шісдесят сім тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 25коп.

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами, який здійснено за " Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами ", затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.09.2022 року за № 366, Державі внаслідок самовільного користування надрами заподіяні збитки в розмірі 469243 ( чотириста шістдесят дев`ять тисяч двісті сорок три) гривні 06 копійок.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , 10.05.2024 року, діючи з метою особистого збагачення, переслідуючи корисливий мотив, маючи кримінально - протиправний намір спрямований на легалізацію ( відмивання ) майна, одержаного злочинним шляхом, розпорядився корисною копалиною місцевого значення, а саме незаконно видобутим піском об`ємом 154,27 кубічних метри на користь ОСОБА_9 .

Так ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що пісок в обсязі 154,27 кубічні метри, одержаний злочинним шляхом, зокрема всупереч вимог ст.ст. 13, 14 Конституції україни, ст.19 Кодексу України " Про надра ", оскільки його видобуток проведено за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, який продається Державною службою геології та надр України на аукціоні шляхом проведення електронних торгів, забезпечив поставку ( продаж ) незаконно видобутого піску покупцю.

Продаж незаконного видобутого піску з кар`єру здійснено покупцю ОСОБА_9 на базу за адресою: Одеська область, селище Тарутине, вул. Красна, 9, куди його доставлено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 двома автомобілями-самоскидами марки « Камаз55111 » з д.н.з. « НОМЕР_3 » та марки « Камаз55102» з д.н.з. « НОМЕР_1 ».

Отже, ОСОБА_4 , вчинив правочин з майном одержаним злочинним шляхом, корисною копалиною місцевого значення, а саме купівлю-продаж ( поставку) піску об`ємом 154,27 м куб. на користь ОСОБА_9 , достовірно знаючи про одержання вказаної корисно їкопалини ( будівельної сировини ) прямо та повністю злочинним шляхом.

Після поставки усієї партії піску на вказану територію, ОСОБА_4 13 травня 2024 року о 13:55 годині перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо зустрівся із ОСОБА_9 та одержав від нього обумовлену суму грошових коштів у розмірі 75 000 ( сімдесят п`ять тисяч ) гривень, в якості оплати за купівлю-продаж ( поставку піску ).

Крім того, ОСОБА_4 , 10.09.2024 року отримав замовлення на поставку піску від ОСОБА_9 , після чого надав усні вказівки вказаній групі осіб про необхідність незаконного видобування піску з кар`єру та його доставку до обумовленого із замовником місця збуту.

Далі, діючи спільно та узгоджено, згідно єдиного плану та розподілу ролей ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність у них передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин місцевого значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст.19 Кодексу України « Про надра », а саме спеціального дозволу на користування надрами, з метою видобування корисних копалин місцевого значення, а саме піску для збуту в якості будівельної сировини в межах земельної ділянки площею 67,8525га з кадастровим номером 5124755100:01:001:0773, яка знаходиться за межах селища Тарутине Болградського району Одеської області, будучи учасником і керівником суб`єктів господарювання, які займаються реалізацією будівельних матеріалів, у тому числі піску, забезпечив незаконний видобуток піску в обсязі ( об`ємом) 132,95 м куб .

Так, реалізуючи злочинний план 11.09.2024 року о 09:39 годині ОСОБА_5 , прибувши на наданому ОСОБА_4 екскаваторі-навантажувачу JCB3CX з д.н.з. " НОМЕР_2 ", розпочав незаконний видобуток корисної копалини місцевого значення, а саме піску в кар`єрі за координатами 46,20280°Пн, 29,11400°СХ за межами селища Тарутине Болградського району Одеської області.

В свою чергу ОСОБА_6 виконуючи вказівки ОСОБА_4 , 11.09.2024року о 09:53 годині, використовуючи наданий останнім автомобіль-самоскид марки « Камаз55102 » з д.н.з. « НОМЕР_4 » прибув до місця незаконного видобутку корисної копалини місцевого значення, а саме піску в кар`єрі за координатами 46,20280°Пн, 29,11400°СХ за межами селища Тарутине Болградського району Одеської області.

Після прибуття ОСОБА_6 на місце видобутку корисної копалини ОСОБА_5 почав поетапно завантажувати до автомобіля самоскиду марки « Камаз55102 » з д.н.з. « НОМЕР_4 » незаконно видобуту корисну копалину місцевого значення - пісок.

В подальшому ОСОБА_6 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 , після завантаження автомобілів - самоскидів у кр`єрі піском, здійснив вивезення з кар`єру та транспортування незаконно видобутого піску до визначеного місця збуту, а саме на базу за адресою: АДРЕСА_1 , що розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5124755100:01:001:0026.

Усього ОСОБА_6 в період з 11.09.2024 року по 13.09.2024 року здійснив 16 рейсів, доставивши до місця збуту незаконно видобуту корисну копалину місцевого значення - пісок в обсязі (об`ємом) 132,95 м куб., ринкова вартість якого станом на 13.09.2024 року склала 59975 гривень 50 копійок .

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами, який здійснено за « Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами », затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.09.2022 року за № 336, Державі внаслідок самовільного користування надрами заподіяні збитки в розмірі 404 394 ( чотириста чотири тисячі триста дев`яносто чотири )грн. 02коп.

Крім того встановлено, що ОСОБА_4 , діючи повторно, з метою особистого збагачення, переслідуючи корисливий мотив, маючи кримінально-протиправний намір спрямований на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме незаконно видобутого піску в розмірі 350тон, достовірно знаючи, що видобутий пісок одержаний злочинним шляхом, зокрема всупереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. 19 Кодексу України «Про надра», оскільки його видобуток проведено за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, який продається Державною службою геології та надр України на аукціоні шляхом проведення електронних торгів, забезпечив його доставку покупцю.

Так, в період з 11.09.2024 року по 13.09.2024 року ОСОБА_4 здійснив поставку незаконно видобутого піску з кар`єру ОСОБА_9 на базу за адресою : Одеська область, Болградський район, селище Тарутине, вул. Красна, 9, тобто розпорядився незаконно видобутими корисними копалинами.

Після доставки автомобілем-самоскидом марки «Камаз 55102» з д.н.з. « НОМЕР_4 » під керуванням ОСОБА_6 , незаконно видобутого піску об`ємом 132,95 м куб., його дії були викриті працівниками поліції.

Отже, ОСОБА_4 , не зміг довести свій злочинний умисел спрямований на розпорядженням майном одержаним злочинним шляхом, а саме незаконно видобутою корисною копалиною місцевого значення - піску на користь ОСОБА_9 у розмірі 350 тон з причини, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Таким чином органом досудового розслідування:

- ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні: кримінального правопорушення ( злочину ), передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 240 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчиненного організованою группою; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України за кваліфікуючими ознаками: розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.

- ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні: кримінального правопорушення ( злочину ), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчинене організованою групою.

- ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні: кримінального правопорушення ( злочину ), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчинене організованою групою.

- ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

31 березня 2025 року між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ( на правах відділу ) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023160000001054 від 24.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 209, ч. 4 ст. 240 КК України з одного боку, за письмової згоди представника потерпілого Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) на укладення угоди, з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_8 з іншої сторони укладено угоду про визнання винуватості.

За цією угодою прокурор ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240; ч. 1 ст. 209 ; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, а обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст.209 КК України увиді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із видобуванням надр строком на 3 роки, без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 15, ч .2 ст. 209 КК України увиді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із видобуванням надр строком на 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 77 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із видобуванням надр строком на 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного у виді позбавлення волі з випробуванням. На підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо належного ОСОБА_4 майна, а саме: екскаватора - навантажувача марки JCB3CX з д.н.з. " НОМЕР_2 ", який використаний як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_4 . В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240; ч.1 ст. 209 ; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України, визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_14 в підготовче судове засідання не з`явилась надала клопотання про розгляд справи без участі потерпілого.

Суд, заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_4 , перевіривши угоду на відповідність вимогам ст. ст. 472-473 КПК України та нормам КК України, дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України); угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_14 надала прокурору письмову згоду на укладення ним вказаної угоди.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, не суперечить інтересам суспільства.

При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, зважаючи на позицію представника потерпілої особи, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання, яке із врахуванням таких пом`якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обтяжуючих обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

31 березня 2025 року між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ( на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023160000001054 від 24.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 209,ч. 4 ст. 240 КК України з одного боку, за письмової згоди представника потерпілого Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) на укладення угоди, з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_8 з іншої сторони укладено угоду про визнання винуватості.

За цією угодою прокурор ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 240 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, а обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за ч. 4 ст. 240 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного у виді позбавлення волі з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_10 . В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_14 в підготовче судове засідання не з`явилась надала клопотання про розгляд справи без участі потерпілого.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України); угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_14 надала прокурору письмову згоду на укладення ним вказаної угоди.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, не суперечить інтересам суспільства.

При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, зважаючи на позицію представника потерпілої особи, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_10 узгодженої сторонами міри покарання, яке із врахуванням таких пом`якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обтяжуючих обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

31 березня 2025 року між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ( на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023160000001054 від 24.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 209, ч. 4 ст. 240 КК України з одного боку, за письмової згоди представника потерпілого Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) на укладення угоди, з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_8 з іншої сторони укладено угоду про визнання винуватості.

За цією угодою прокурор ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 240 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, а обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за ч. 4 ст. 240 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_6 .

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області ) ОСОБА_14 в підготовче судове засідання не з`явилась надала клопотання про розгляд справи без участі потерпілого.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України); угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області ) ОСОБА_14 надала прокурору письмову згоду на укладення ним вказаної угоди.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, не суперечить інтересам суспільства.

При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, зважаючи на позицію представника потерпілої особи, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_6 узгодженої сторонами міри покарання, яке із врахуванням таких пом`якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обтяжуючих обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

31 березня 2025 року між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ( на правах відділу ) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст.37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023160000001054 від 24.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 4 ст. 240 КК України з одного боку, за письмової згоди представника потерпілого Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) на укладення угоди, з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_8 з іншої сторони укладено угоду про визнання винуватості.

За цією угодою прокурор ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_7 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 240 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, а обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_7 повинен понести за ч. 3 ст. 240 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

На підставі ч.1 ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо належного ОСОБА_4 майна , а саме: автомобіль-самоскид марки " Камаз55111" з д.н.з. " НОМЕР_3 ", який використаний як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень , передбачених ч. 4 ст. 240КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_7 .

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_14 в підготовче судове засідання не з`явилась надала клопотання про розгляд справи без участі потерпілого.

Розглядаючи впорядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України); угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_7 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_14 надала прокурору письмову згоду на укладення ним вказаної угоди.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, не суперечить інтересам суспільства.

При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, зважаючи на позицію представника потерпілої особи, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_7 узгодженої сторонами міри покарання, яке із врахуванням таких пом`якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обтяжуючих обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При цьому, вирішуючи пред`явлений потерпілим цивільний позов, суд повинен виходити з встановленого ст. 60 ЦПК України обов`язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Алгоритм дій суду при недотриманні вимог ст. 175-177 ЦПК України в КПК України відсутній.

Так, суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити характер та розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діяннями та шкодою, що настала і дати у вироку належну оцінку таким обставинам, тобто встановити точний розрахунок присуджених сум для відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування заявлений позов Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу ( Миколаївська та Одеська області) про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь держави Україна шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в розмірі 873637 ( вісімсот сімдесят три тисячі шістсот тридцять сім ) гривень 08 копійок .

Сторона захисту просила залишити позовні вимоги без розгляду оскільки по-перше: позов не підписаний особою яка з ним звернулась оскільки відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, по-друге: до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження вимог щодо розрахунку матеріальної шкоди.

Представник потерпілого до підготовчого судового засідання не з`явилась, надала заяву з проханням розглянути справу у відсутність представника потерпілого, також в заяві позовні вимоги підтримала та просила цивільний позов задовольнити у повному обсязі.

Однак, під час вивчення позову у підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що вищевказаний цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в частині стягнення матеріальної шкоди будь-яких додатків на підтвердження розрахунку завданої матеріальної шкоди до позовної заяви не містить.

Суд зазначає, що зміст позовної заяви не є належним підтвердженням завдання шкоди будь-якого виду.

Також, зі змісту угод про визнання винуватості встановлено, що обвинувачені частково відшкодували матеріальну шкоду у розмірі 230003 ( двісті тридцять тисяч три ) гривні 06 копійок, що не було враховано представником потерпілого при визначені залишкової суми шкоди та відповідно не надано суду доказів щодо цієї обставини.

Крім того, цивільний позов не містить доказів про накладення електронного цифрового підпису оскільки в додатках до дакого відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Враховуючи те, що представник цивільного позивача не з`явився до суду, а надав заяву про розгляд справи за його відсутності, більш того, під час підготовчого засідання на розгляд суду надійшли угоди про визнання винуватості, суд позбавлений можливості в даному кримінальному провадженні вирішити питання про розгляд цивільного позову по суті.

Слід зауважити, що тягар доведення обставин позовної заяви, яка подана як на стадії досудового розслідування, так і під час підготовчого судового розгляду, лежить на цивільному позивачеві, тому враховується правило, що матеріали кримінального провадження не можуть підміняти докази, які повинні долучатися до цивільного позову у кримінальному провадженні на підтвердження його обставин.

Відповідно заяву застоводавця ОСОБА_12 про часткове відшкодування шкоди завданої навколишньому середовищу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 шляхом звернення застави в рахунок погашення майнової шкоди - залишити без розгляду.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді застави.

Вирішуючи питання про внесену заставу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

В силу вимог ст. 368 КПК України питання про повернення застави суд має вирішити під час винесення вироку по справі.

Так, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2024року у справі 947/18306/24 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60560 грн, яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 16.09.2024року.

Під час перебування під заставою ОСОБА_4 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем ОСОБА_12 застава в дохід держави не зверталась.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе повернути грошові кошти в розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесені на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області заставодавцю ОСОБА_12 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2024року у справі 947/18306/24 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60560 грн, яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 16.09.2024року.

Під час перебування під заставою ОСОБА_5 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем ОСОБА_12 застава в дохід держави не зверталась.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе повернути грошові кошти в розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесені на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області заставодавцю ОСОБА_12 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2024року у справі 947/18306/24 щодо обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60560 грн, яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 16.09.2024року.

Під час перебування під заставою ОСОБА_6 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем ОСОБА_12 застава в дохід держави не зверталась.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе повернути грошові кошти в розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесені на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області заставодавцю ОСОБА_12 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2024року у справі 947/18306/24 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60560 грн, яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 16.09.2024року.

Під час перебування під заставою ОСОБА_6 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем ОСОБА_12 застава в дохід держави не зверталась.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе повернути грошові кошти в розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесені на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області заставодавцю ОСОБА_12 .

Відповідно до ст. 124 КПК України наявні в кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судової земельно - технічної експертизи № 24-2835 від 11.07.2024 року в розмірі 37 864 гривні та за проведення судової земельно - технічної експертизи № 24- 5362 від 14. 11. 2024 року стягнути з обвинувачених на користь Держави.

Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є предметом кримінального правопорушення.

Оскільки обвинувачені визнали винуватість у інкримінованим їм злочинах, тому необхідно застосувати спеціальну конфіскацію щодо:

1) незаконно видобутого піску за координатами 46,17218°ТИ, 29,15923°СД приблизним об`ємом 120 м.куб. вилученим 13.09.2024 в ході обшуку земельної ділянки із кадастровим номером 5124755100:02:002:0026 та усіх будівель, споруд, та інших об`єктів нерухомості розташованих на ній за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) екскаватора - навантажувача марки JCB3CX з д.н.з. "НОМЕР_2", VIN : НОМЕР_5 , свідоцтво серії НОМЕР_6 та ключ запалювач з чіпом, які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 ;

3) автомобіля-самоскида марки "Камаз 55111" з д.н.з. " НОМЕР_3 ", VIN: НОМЕР_7 помаранчового кольору, технічний паспорт вказаного автомобіля серії НОМЕР_8 , ключ, які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 .

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України накладений арешт підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475. ч.15 ст.615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12023160000001054.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень ( злочинів ), передбачених ч. 1 ст. 209 ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири ) роки;

-за ч. 1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки, з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із видобуванням надр строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна;

-за ч. 3 ст. 15, ч .2 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі 5 (п`ять) років, з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із видобуванням надр строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 77 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із видобуванням надр строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді застави.

В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 12.06.2025 року.

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ( на правах відділу ) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12023160000001054.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Призначити ОСОБА_10 узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 4 ст. 240 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді застави.

В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_10 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 12.06.2025 року.

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12023160000001054.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Призначити ОСОБА_6 узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 4 ст. 240 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5( п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді застави.

В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_6 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 12.06.2025 року.

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між процесуальним керівником - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12023160000001054.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ), передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Призначити ОСОБА_7 узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 3 ст. 240 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3( три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді застави.

В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_7 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 12.06.2025 року.

Арешт майна накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.10.2024 року у справі 947/18306/24 із забороною розпорядження та користування майном, вилученим 13.09.2024 року в ході обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 5124755100:02:002:0156 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: належні ОСОБА_4 мобільний телефон IPhone 15Pro з ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-картою НОМЕР_10 , який упаковано до сейф-пакету PSP 1257492, чорновий запис виявлений на кухні - скасувати.

Арешт майна накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2024 року у справі 947/18306/24 із забороною розпорядження та користування майном, вилученим 13.09.2024 в ході обшуку земельної ділянки із кадастровим номером 5124755100:02:002:0026 та усіх будівель, споруд, та інших об`єктів нерухомості розташованих на ній за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: зразки проб речовини жовтого кольору, ймовірно піску з кучі за координатами 46,17218°ТИ, 29,1592°3СД; 3 (три) кучі піску за координатами 46,17218°ТИ, 29,15923°СД приблизним об`ємом 120 м.куб.; зразки проб речовини жовтого кольору, ймовірно піску з кузова автомобіля «Камаз» в кузові помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Sumsung», imei1: НОМЕР_11 imei2: НОМЕР_12 , містить номер НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , який належить ОСОБА_6 , транспортний засіб "Камаз", в кузові помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 та ключ від транспортного засобу - скасувати.

Арешт майна накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2024 року у справі 947/18306/24 із забороною розпорядження майном на автомобіль "Камаз 55102" із VIN: НОМЕР_15 із д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні власника ОСОБА_15 - скасувати.

Арешт майна накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2024 року у справі 947/18306/24 із забороною розпорядження та користування майном, яке виявлено та вилучено 13.09.2024 в ході санкціонованого обшуку транспортного засобу автомобіля «Камаз 55111» із VIN: НОМЕР_7 д.н.з НОМЕР_3 який знаходився за адресою: Одеська область, смт.Тарутине, вул. Центральна, 158а, доступ до якого наданий добровільно ОСОБА_7 , а саме на : зразки проб сипучої суміші жовтого кольору; мобільний телефон марки «Хiomi Mi9SE», в корпусі чорного кольору у чохлі чорного кольору із сім-карткою за номером НОМЕР_16 , imei1: НОМЕР_17 , imei2: НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_7 - скасувати.

Арешт майна накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2024 року у справі 947/18306/24 із забороною розпорядження та користування майном, а саме транспортний засіб марки "Камаз 55111" з д.н.з. " НОМЕР_3 ", VIN: НОМЕР_7 , помаранчового кольору, технічний паспорт вказаного автомобіля серії НОМЕР_8 , ключ, які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 - залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Арешт майна накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2024 року у справі 947/18306/24 із забороною розпорядження та користування майном, яке виявлено та вилучено 13.09.2024 у період часу з 17:37 по 18:20 годину в порядку ч.3 ст.233КПК України, в ході огляду земельної ділянки за координатами 46,20280°Пн, 29,11400°СХ за межами селища Тарутине Болградського району Одеської області, а саме на: зразок копалини, що видобувається, а саме піщано-глиняної суміші з місця видобутку (кар`єру); належний ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Redmi 7», ІМЕІ1: НОМЕР_19 , ІМЕІ2: НОМЕР_20 , з сім-картою НОМЕР_21 , який містить відомості щодо інших фігурантів кримінального провадження; зразок піщано-глиняної суміші з ковшу екскаватора-навантажувача марки «JCB 3CX», реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.

Арешт майна накладений із забороною розпорядження на екскаватор-навантажувач марки JCB3CX з д.н.з. " НОМЕР_2 ", VIN : НОМЕР_5 , свідоцтво серії НОМЕР_6 та ключ запалювач з чіпом, які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 - залишити в силі до набрання цим вироком законної сили.

Речові докази, а саме: належний ОСОБА_4 мобільний телефон IPhone 15Pro з ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-картою НОМЕР_10 , який упаковано до сейф-пакету PSP 1257492- повернути власнику ОСОБА_4 .

- чорновий запис виявлений на кухні вилучений 13.09.2024 в ході обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 5124755100:02:002:0156 за адресою: АДРЕСА_1 - залишити зберігати в матеріалах справи.

- зразки проб речовини жовтого кольору, ймовірно піску з кучі за координатами 46,17218°ТИ, 29,1592°3СД; зразки проб речовини жовтого кольору, ймовірно піску з кузова автомобіля «Камаз» в кузові помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 ; зразки проб сипучої суміші жовтого кольору, зразок копалини, що видобувається, а саме піщано-глиняної суміші з місця видобутку (кар`єру) - знищити.

-мобільний телефон марки «Sumsung», imei1: НОМЕР_11 imei2: НОМЕР_12 , містить номер НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , який належить ОСОБА_6 , транспортний засіб "Камаз", в кузові помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 та ключ від транспортного засобу - повернути власнику ОСОБА_6 ;

-мобільний телефон марки «Хiomi Mi9SE», в корпусі чорного кольору у чохлі чорного кольору із сім-карткою за номером НОМЕР_16 , imei1: НОМЕР_17 , imei2: НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_7 - повернути власнику ОСОБА_7 .

-мобільний телефон марки «Redmi 7», ІМЕІ1: НОМЕР_19 , ІМЕІ2: НОМЕР_20 , з сім-картою НОМЕР_21 , який належить ОСОБА_10 повернути власнику ОСОБА_10

- транспортний засіб "Камаз", в кузові помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та ключ від транспортного засобу, автомобіль "Камаз 55102" із VIN: НОМЕР_15 із д.н.з. НОМЕР_1 , які знаходиться на відповідальному зберіганні власника ОСОБА_16 - повернути власнику ОСОБА_16 .

На підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію у власність Держави майна належного ОСОБА_4 , а саме:

екскаватора - навантажувача марки JCB3CX з д.н.з. " НОМЕР_2 ", VIN : НОМЕР_5 , свідоцтво серії НОМЕР_6 та ключ запалювач з чіпом, які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 .

На підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію у власність Держави майна належного ОСОБА_7 , а саме:

автомобіля-самоскида марки "Камаз 55111" з д.н.з. " НОМЕР_3 ", VIN: НОМЕР_7 помаранчового кольору, технічний паспорт вказаного автомобіля серії НОМЕР_8 , ключ які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 .

На підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію у власність Держави майна, а саме: 3 (три) кучі піску за координатами 46,17218°ТИ, 29,15923°СД приблизним об`ємом 120 м.куб. вилученим 13.09.2024 в ході обшуку земельної ділянки із кадастровим номером 5124755100:02:002:0026 та усіх будівель, споруд, та інших об`єктів нерухомості розташованих на ній за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в солідарному порядку документально підтверджені витрати за проведення судової земельно - технічної експертизи № 24-2835 від 11.07.2024 року в розмірі 37 864 ( тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні та за проведення судової земельно - технічної експертизи № 24- 5362 від 14. 11. 2024 року в розмірі 37 864 ( тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні на користь Держави.

Заставу у розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену заставодавцем ОСОБА_12 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду у справі 947/18306/24 від 16.09.2024року за ОСОБА_4 - повернути заставодавцю ОСОБА_12 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Заставу у розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену заставодавцем ОСОБА_12 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду у справі 947/18306/24 від 16.09.2024року за ОСОБА_5 - повернути заставодавцю ОСОБА_12 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Заставу у розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену заставодавцем ОСОБА_12 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду у справі 947/18306/24 від 16.09.2024року за ОСОБА_6 - повернути заставодавцю ОСОБА_12 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Заставу у розмірі 60560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену заставодавцем ОСОБА_12 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду у справі 947/18306/24 від 16.09.2024року за ОСОБА_7 - повернути заставодавцю ОСОБА_12 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов Державної Екологічної Інспекції південно-західного округу ( Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про стягнення у солідарному порядку на користь Держави Україна шкоди завданої навколишньому середовищу - залишити без задоволення.

Заяву застоводавця ОСОБА_12 про часткове відшкодування шкоди завданої навколишньому середовищу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 шляхом звернення застави в рахунок погашення майнової шкоди - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1