Рішення № 128250677, 12.06.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/209/25

провадження № 2/691/360/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., при секретарі Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.11.2022 у розмірі 71833 грн. 70 коп. та судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 18.11.2022 ОСОБА_1 ознайомився з умовами та правилами кредитування, підписав заяву в системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля та приєднався до його умов, отримавши кредитні кошти на картковий рахунок, тип кредитної картки «Універсальна», з встановленим кредитним лімітом до 200000 грн., строком на 12 місяців з пролонгацією.

Використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису погоджено з ОСОБА_1 у анкеті-заяві від 08.11.2022, яка підписана останнім власноруч на планшеті.

Відповідач користувався кредитними коштами, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за його користування, однак припинив своєчасно сплачувати кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та витратами, передбаченими умовами договору, у зв`язку з чим, станом на 29.01.2025 становить 71833 грн. 70 коп., з яких: 58000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 13833 грн. 70 коп. заборгованість за простроченими відсотками.

На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до реєстру відправки поштових повідомлень, відповідач ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлений за останнім відомим місцем реєстрації, що підтверджується витягом із реєстру поштових відправлень.

Будь-якого роду клопотань від відповідача не надходило.

Оскільки відповідач не подав відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 2 указаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Порядок укладення електронного договору визначений положеннями ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Зокрема, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Судом установлено, що 18.11.2022 ОСОБА_1 ознайомившись із Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» та склавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, став клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».

Свої підписом від 18.11.2022, відповідач надав згоду, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанк», паспорт споживчого кредиту, складають договір, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит на картковий рахунок.

Відповідно до заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, ОСОБА_1 ознайомився з фінансовими умовами кредитування із використання кредитних коштів на кредитці «Універсальна» та «Універсальна GOLD» і прикладами використання кредитних коштів, про що свідчить його підпис від 18.11.2022 у відповідній заяві.

За умовами договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200000 грн., на споживчі цілі, строком на 12 місяців з пролонгацією, на кредитну картку «Універсальна GOLD», зі сплатою відсотків 40,8% річних.

Підписуючи указаний договір, ОСОБА_1 погодився із орієнтованою загальною вартістю кредиту на весь строк кредитування, що складає 176121 грн. 00 коп. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Із наданої позивачем виписки за договором за період 18.11.2022 04.02.2025 вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти від позивача та активно використовував для власних потреб, що свідчать про наявність кредитних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.01.2025 становить 71833 грн. 70 коп., з яких: 58000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 13833 грн. 70 коп. заборгованість за простроченими відсотками.

Оскільки відповідач не подав відзив на позовну заяву, суд вважає, що вимога АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18.11.2022 у сумі 71833 (сімдесят одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 70 коп. та судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Суддя Л. В. Подорога