Ухвала суду № 128246329, 11.06.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/21604/24

н/п 4-с/766/30/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Бороган В.В. звернувся до суду зі скаргою, в якій просить: визнати протиправними дії державного виконавця, заступника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Алібалаєвої Яни Наміківни щодо здійснення розрахунку заборгованості з серпня 2010 року; зобов`язати державного виконавця, заступника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Алібалаєву Яну Наміківну здійснити розрахунок заборгованості починаючи з дати відкриття виконавчого провадження №58035041 та станом на 01 грудня 2024 року з урахуванням всіх сплачених сум; визнати протиправними дії державного виконавця, заступника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Алібалаєвої Яни Наміківни щодо винесення 14.11.2024 постанови про накладення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів в рамках виконавчого провадження №58035041; скасувати постанову про накладення штрафу від 14.11.2024 у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів винесеної в рамках виконавчого провадження №58035041; визнати протиправними дії державного виконавця, заступника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Алібалаєвої Яни Наміківни щодо нарахування виконавчого збору у розмірі 9 644,83 грн.

Скарга мотивована тим, що на виконанні Олешківського відділудержавної виконавчоїслужби уХерсонському районіХерсонської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) перебуває виконавчий лист № 2-1093 виданий 20.09.2010 року Цюрупинським районним судом Херсонської області. 04 грудня 2019 року рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області у справі № 664/247/19 збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 500,00 грн., щомісячно до повноліття дитини, згідно рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20.09.2010 року та визначено аліменти у твердій грошовій сумі - 1700 грн., починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду. Станом на 12.11.2024 року відомості АСВП не містив жодних розрахунків заборгованості, проте боржник ще в 2021 році звертався із заявою про надання такого розрахунку. 06.11.2024 року державним виконавцем винесено ряд постанов з метою життя примусових заходів для стягнення заборгованості у розмірі 225348,44 грн, а також внесено зміни до реєстраційних даних. Жодна з постанов не була доведена до відома боржника. ОСОБА_1 за період з 2019 року по 2024 рік сплачено 61301,00 грн на рахунок

ДВС, що не могло бути не враховано в розрахунок заборгованості. На думку боржника станом на 01.11.2024 року загальний розмір аліментів в рамках виконавчого провадження №58035041 повинен був становити 39004,33 грн. 13.11.2024 року на рахунок ВДВС ОСОБА_1 сплачено 40000 грн аліментів. 14.11.2024 року виконавцем винесено ряд постанов, зокрема, про виправлення помилки у процесуальних документах, де зазначено, що відповідно до перерахунку заборгованості, сума боргу становим на 01.11.2024 року склала 96448,38 грн, тобто без урахування сплачених 13.11.2024 року 40000 грн, одночасно виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у якій хибно встановлено, що у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки. Зазначене не відповідає дійсності, адже боржник сплачував аліменти на рахунок стягувача. Станом на 01.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 відсутня, однак виконавцем станом на 02.12.2024 року не скасовані всі заходи примусового характеру. Таким чином, оскільки на думку боржника має місце бездіяльність органу ДВС та їх керівників він звернувся до суду із цією скаргою.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.12.2024 року скаргу прийнято до провадження, призначено судовий розгляд.

11.03.2025 року від начальника Олешківського відділудержавної виконавчоїслужби уХерсонському районіХерсонської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Корнішева Є.І. надійшов відзив на скаргу у якому зазначено, що станом на 01.11.2024 року у боржника була заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 96448, 38 грн на підставі чого виконавцем було проведено такі виконавчі дії як: винесена постанова про арешт коштів боржника та ін., 14.11.2024 року була винесена постанова про накладення штрафу на користь стягувача у розмірі 48224,19 грн, у листопаді боржником було сплачено 40000 грн.

Представник скаржника адвокат Бороган В.В. у судове засідання не з`явився, надіслав суду у якій вимоги скарги підтримав та просив задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

Представник Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши письмові докази, встановив наступне.

На виконанні Олешківського відділудержавної виконавчоїслужби уХерсонському районіХерсонської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 500 грн щомісячно починаючи з 31.08.2010 року.

Постановою ВП 58035041 від 10.01.2019 року підтверджується, що відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа про стягнення аліментів.

Згідно рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 04.12.2019 року №664/247/19 збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 500,00 грн., щомісячно до повноліття дитини, згідно рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20.09.2010 року та визначеноаліменти у твердій грошовій сумі - 1700 (одна тисяча сімсот) грн., починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду.

Постановами від 14.11.2024 року у ВП №58035041 заступником начальника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Алібалаєвою Я.Н. виправлено помилки у процесуальних документах та вказано, що відповідно до перерахунку заборгованості, сума боргу зі сплати аліментів станом на 01.11.2024 року склала 96448,38 грн

Згідно розрахунків заборгованості за сплаті аліментів за вказаними виконавчими провадженнями станом на листопад 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 58448,38 грн, тобто вже з урахуванням сплачених боржником 13.11.2024 року 40000,00 грн.

Представником ОСОБА_1 долучено до матеріалів скарги копії квитанцій про сплту аліментів від 13.11.2024 року на суму 40000 грн, від 29.05.2020 року на суму 1700,00 грн, від 07.11.2022 року на суму 8500 грн, від 30.06.2020 року на суму 1700,00 грн, від 30.09.2021 року на суму 1700 грн, від 11.11.2022 року на суму 6800 грн, від 30.01.2020 року на суму 1700 грн, від 12.05.2020 року на суму 1700 грн, від 30.10.2020 на суму 1700 грн, від 28.01.2019 року на суму 1471 грн, від 31.03.2020 року на суму 1700 грн, від 02.09.2020 року на суму 1700 грн, від 28.10.2021 року на суму 1700 грн, від 31.08.2023 року на суму 3400 грн, від 27.03.2019 року на суму 1015 грн, від 22.12.2021 року на суму 1700 грн, від 09.01.2020 року на суму 1700 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи за 2020 рік ОСОБА_1 сплачено 17000 грн, за 2021 рік 20400 грн, за 2022 рік 17000 грн, за 2023 рік один платіж на суму 3400 грн, а за 2024 рік 40000 грн у листопаді 2024 року.

Порядок стягнення аліментів визначений ст. 71 Закону України від 02.06.2016№ 1404-VI «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами статей 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов?язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов?язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 447 ЦПК України та статті 74 3У "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов?язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок стягнення аліментів. Так, відповідно до вимог зазначеної статті, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Виконавець зобов?язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов?язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику в тому числі і у разі подання заяви стягувачем або боржником. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Згідно із пунктами 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснення відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом (частина 3 статті 195 СК України).

Згідно зі ст. 19 Закону «Про виконавче провадження», саме сторони зобов?язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов?язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Зазначені вимоги не застосовуються стосовно осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" на час позбавлення особи особистої свободи.

За змістом п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон N? 1404-VIII), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 71 Закону №1404-VIII визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

28 серпня 2018 року набрав чинності Закон України від 3 липня 2018 року №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", яким доповнено статтю 71 Закону №1404-VIII частиною 14 наступного змісту:

"За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 1404-VIII строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев?ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред?явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред?явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Таким чином, законом передбачено, що штраф за невиконання рішення суду, накладений постановою державного виконавця, підлягає примусовому стягненню у межах виконавчого провадження, а оскарження постанови про накладення штрафу, у т.ч. з підстав неправильного визначення розміру такого штрафу, відбувається в порядку, визначеному Законом.

При проведенні розрахунку заборгованості, державним виконавцем враховані суми платежів, що були зараховані на рахунок відділу.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб?єкта оціночної діяльності - суб?єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв?язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову, підстави, передбачені пунктом 12 та підпунктом 2 пункту 10* розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було відомо про рішення суду від 04.12.2019 року №664/247/19, оскільки позов ним було визнано частково, а саме в частині суми стягуваних аліментів розмірі 1700 грн, а отже і про обов`язок виконання рішення суду йому також було достеменно відомо, в тому числі щодо здійснення платежів та повідомлення про це державного виконавця. ОСОБА_1 протягом тривалого часу не виконував покладені на нього обов`язки, як боржника, не сплачував своєчасно та регулярно аліменти на утримання своєї дитини, що призвело до утворення заборгованості зі сплати аліментів та в подальшому винесення відповідних постанов державним виконавцем та накладення штрафу.

Згідно зістаттею 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку та за існуючих обставин дії державного виконавця під час проведення розрахунку розміру аліментів та нарахування штрафу відповідали вимогам закону, у зв`язку із цим скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-261,268,352-354,447-453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Олешківського відділудержавної виконавчоїслужби уХерсонському районіХерсонської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 11.06.2025 року

СуддяЯ. В. Шестакова