Ухвала суду № 128244130, 06.06.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 334/350/25 2/335/2508/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 червня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від неотриманого доходу (упущеної вигоди) з причини несвоєчасного нарахування та виплати пенсії за період з квітня 2010 року по липень 2015 року,-

В С Т А Н О В И В :

З Дніпровського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від неотриманого доходу (упущеної вигоди) з причини несвоєчасного нарахування та виплати пенсії за період з квітня 2010 року по липень 2015 року у розмірі 1280 612,49 грн..

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомі адреси електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи. Даних відомостей або про їх відсутність, щодо відповідача позивачем не зазначено.

Згідно п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. За змістом ст.83ЦПК України докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви.

Згідно з п. 8 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Натомість, позивачем не зазначено, чи існують докази, які не можуть бути подані до позовної заяви, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2ст. 95 ЦПК України).

За вимогами ч. 5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У роз`ясненнях, викладених у Постанові ПленумуВерховного СудуУкраїни №2від 12.06.2009«Про застосуваннянорм цивільногопроцесуального законодавствапри розглядісправ усуді першоїінстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Слід звернути увагу позивача, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Тобто, така шкода нерозривно пов`язана та походить від особистих немайнових прав осіб і може мати компенсаційний вираз в грошовому еквіваленті, однак за своєю правовою природою (ст. 22 ЦК України) є відмінною від майнової шкоди, пов`язаної із зменшенням розміру речового права особи (тобто майнового стану) внаслідок пошкодження, знищення майна або неодержання доходів (збитки, упущена вигода, ст. 22 ЦК України).

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а при недотриманні зазначених вимог позовна заява залишається без руху.

Однак, вказаним вище вимогам позовна заява в цій частині не відповідає.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження викладених ним у позовній заяві обставин щодо порушення відповідачем його законних прав, що в дійсності перебували у причинному зв`язку із завданням йому моральної шкоди із зазначенням у чому саме така шкода полягала.

Згідно з ч.3ст.23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Також звертає увагу, що позивачем предмет позову зазначений як відшкодування матеріальної та моральної шкоди від неотриманого доходу (упущеної вигоди) з причини несвоєчасного нарахування та виплати пенсії за період з квітня 2010 року по липень 2015 року, проте в прохальній частині позивач просить стягнути матеріальну шкоду, у зв`язку з чим підлягають уточненню позовні вимоги.

Відповідно до вимог частини 4 статті 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст.6Закону України«Про судовийзбір» та п.п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, - у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому, судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

За змістом ч. 2 ст.133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом частини першої статті 4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 28.11.2018 року у справі №761/11472/15-ц, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, тому судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.176ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається, зокрема, сумою, яка стягується.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено.

Враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, позивачу при зверненні до суду слід сплатити судовий збір в розмірі 12 806,12 грн. та надати суду оригінал відповідного документа, що підтверджує його сплату на наступні реквізити:

Суму судового збору слід сплачувати за такими реквізитами:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Відповідно дост.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.175,185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від неотриманого доходу (упущеної вигоди) з причини несвоєчасного нарахування та виплати пенсії за період з квітня 2010 року по липень 2015 року- залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде повернута заявнику, що не позбавляє його права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Воробйов