Рішення № 128241570, 18.06.2025, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/377/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участю секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,

заявниці ОСОБА_1 ,

її представника адвоката Майструк Н.Р.,

свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Муровані Курилівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з квітня 2017 року по день його зникнення безвісти - 18 листопада 2024 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що із ОСОБА_5 вона спільно проживала із квітня 2017 року по АДРЕСА_1 . На той час у неї було двоє дітей, яких ОСОБА_5 визнавав як своїх рідних. Вони мали гарну сім`ю, жили спільно, мали спільний бюджет та вели спільне господарство. ОСОБА_5 працював на різних роботах, щоб забезпечити сім`ю. Разом вони будували плани на майбутнє.

Після початку повномасштабного вторгнення, 06 серпня 2024 року, чоловіку вручили повістку і він не вагаючись став на захист країни. Однак 20 листопада 2024 року нею було отримано сповіщення про те, що ОСОБА_5 , при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території між позиціями сил оборони та позиціями військ країни-агресора, поблизу населеного пункту Дар`їно Суджанського району Курської області російської федерації, 18.11.2024 року зник безвісти. Всі повідомлення та сповіщення з приводу зникнення безвісти ОСОБА_5 , отримувала вона, оскільки він був сиротою і не мав інших близьких родичів.

У зв`язку з тим, що вона є особою з інвалідністю третьої групи та перебувала на утриманні ОСОБА_5 , тому має право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, проте їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю свідоцтва про шлюб, тому з метою набуття відповідних гарантій та соціального захисту у зв`язку із втратою годувальника, вона просить встановити вказаний факт.

Ухвалою суду від 22 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вказаною ухвалою судом витребувано з Могилів-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відомості про те чи перебувала ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у шлюбі, як між собою, так і з іншими особами. Викликано у судове засідання свідків.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала повністю та надала такі пояснення: У березні 2017 року вона познайомилася з ОСОБА_5 . Через приблизно місяць після знайомства вони почали спільне проживання як чоловік та жінка без укладання шлюбу, у її квартирі по АДРЕСА_1 . Протягом спільного проживання вони вели спільне господарство, разом здійснювали побутові витрати, придбавали меблі, зробили ремонт у квартирі. ОСОБА_5 працював на різних роботах у ТОВ «Вела Світ», «СООР «Лідер» та у ПП «Німець В.Г.» і матеріально забезпечував їхню сім`ю, до складу якої також входили двоє її дітей від попередніх стосунків. Вона сама ніколи не працювала, оскільки є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи. Крім того, зазначила, що у листопаді 2024 року отримала повідомлення про зникнення ОСОБА_5 безвісти під час проходження військової служби, а Пенсійний фонд відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника через відсутність свідоцтва про шлюб.

Представник заявника адвокат Майструк Н.Р. заяву своєї довірительки підтримала за обставин у ній викладених, просила її задоволити.

У судове засідання представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та представник Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, проте, надіслали до суду клопотання (а.с.32-35), у якому просили провести судове засідання без участі їх представника. При вирішенні даної справи поклалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши заявника, її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом, як подружжя без реєстрації шлюбу з квітня 2017 року за адресою АДРЕСА_1 , вели спільний побут та виховували двох малолітніх дітей, що підтверджується актами перевірки матеріально-побутових умов від 07 квітня 2021 року та 05 жовтня 2022 року (а.с.17,18).

02 лютого 2018 року селищним головою Мурованокуриловецької селищної ради Цибульською Г.М. ОСОБА_5 , за місцем вимоги, було видано довідку про те, що він проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації (а.с.15).

За цією ж адресою згідно паспорту, зареєстроване і місце реєстрації заявника - ОСОБА_1 з 18 листопада 2016 року (зворот а.с.4).

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтвердили і допитані судом свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Так, свідок ОСОБА_3 , мати заявниці, суду пояснила, що у квітні 2017 році її донька почала спільно проживати з ОСОБА_5 . Останній був сиротою, виховувався у дитячому будинку і не мав власної родини. Вони проживали близько 7,5 років. ОСОБА_5 прийняв її дочку з двома малолітніми дітьми, які з часом почали сприймати його як батька, зверталися до нього «тато», і він дбав про них. Проживали вони у селищі Муровані Курилівці, а на вихідні часто приїжджали до них у село. ОСОБА_5 постійно працював на різних роботах та забезпечував сім`ю, а дочка не працювала через стан здоров`я. Вони жили як сім`я, разом вели господарство, допомагали одне одному.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомили, що добре знали як заявницю та і ОСОБА_5 , і можуть підтвердити, що з 2017 року вони проживали разом як чоловік і жінка, без офіційної реєстрації шлюбу. Свідок ОСОБА_2 - сусідка заявниці по квартирі зазначила, що вони постійно проживали у селищі Муровані Курилівці, разом купували меблі, святкували іменини, приймали у себе друзів. Обоє свідків підтвердили, що ОСОБА_5 працював у ТОВ «Вела Світ», «СООР «Лідер» та в інших місцях, забезпечував побут родини. Заявниця займалася дітьми, вони разом вели спільне господарство та поводилися як подружжя, турботливо ставилися одне до одного, відносини між ними були як у повноцінної сім`ї - вони разом жили, господарювали, спілкувалися як подружжя, виховували дітей заявниці і це було очевидно всім, хто їх знав.

Як стверджує суду заявник 06 серпня 2024 року ОСОБА_5 був призваний до лав Збройних Сил України.

Із сповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 2990 від 20 листопада 2024 року (а.с.8), яке було надіслано ОСОБА_1 , як цивільній дружині, вбачається, що ОСОБА_5 стрілець обслуги десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території між позиціями сил оборони та позиціями військ агресора, поблизу населеного пункту Дар`їно Суджанського району Курської області російсько федерації 18 листопада 2024 року зник безвісти.

Вказані обставини підтверджуються інформацією військової частини НОМЕР_2 від 11 січня 2025 року (а.с.9) про відсутність результату за пошуковими заходами та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 31 грудня 2024 року № 5511 (а.с. 10-11) про результати спеціального розслідування та факт зникнення безвісти.

20 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин із заявою про надання витягу із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин відносно ОСОБА_5 .

Відповіддю начальника Управління у наданні інформації відмовлено, через відсутність даних про ступінь споріднення та статус особи. Проінформовано ОСОБА_1 про те, що відомості стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесено до реєстру (а.с.12,13).

Заявник бажає оформити пенсію по втраті годувальника, оскільки є інвалідом з дитинства 3 групи, проте головним управлінням пенсійного фонду у Полтавській області їй відмовлено у призначенні пенсії через відсутність свідоцтва про шлюб (а.с.7).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ст. 4 СК України).

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зав`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст.ст.3, 74 СК України).

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Аналізуючи та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спільно проживали як чоловік та жінка однією сім`єю, виховували двох малолітніх дітей, не перебували у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявниця, породжує юридичні наслідки (право на пенсію по втраті годувальника), чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з квітня 2017 року по 18 листопада 2024 року - день оголошення останнього зниклим безвісти.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 78-80, 89, 263, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з квітня 2017 року по 18 листопада 2024 - день зникнення безвісти ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, ЄДРПОУ: 13967927, місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м.Потава, Полтавська область.

Заінтересована особа 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ЄДРПОУ: 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7 м.Вінниця, Вінницька область.

Повне рішення складено 18.06.2025 о 16:00 год.

Суддя: