Рішення № 128241398, 19.06.2025, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3335/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2025 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіШевчук Л.П.,

при секретару судового засіданняКулішко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовна заява обгрунтована наступним.

12.12.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець передав у власність позичальнику на власні особисті потреби грошові кошти в гривнях, що еквівалентна 26000,00 дол. США строком до 12.06.2018 без нарахування процентів за користування позикою. Договір позики посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. за номером у реєстрі №10237. 16.08.2017 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору позики, яким змінено строк повернення позики на новий, а саме до 23.12.2019. Даний договір також посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. за номером у реєстрі №5577. 28.12.2020 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору позики, яким змінено суму позики, еквівалентну 105000 дол. США. Також змінено строк повернення позики, а саме до 28.06.2021. Даний договір також посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. за номером у реєстрі №8015. Сторонами у всіх випадках було погоджено, що повернення суми позики має відбуватися в АДРЕСА_1 , наступним чином: 1-го числа кожного місяця повертається сума в гривнях еквівалентна 1000 дол. США до фактичного повернення грошових коштів в повному обсязі в строк. Також, 12.12.2017 сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку передано нерухоме майно земельну ділянку площею 0,2081 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0126, що розташована по АДРЕСА_2 , разом із розташованим на ній незавершеним будівництвом і не прийнятим в експлуатацію індивідуальним житловим будинком з усіма господарськими будівлями у вигляді будівельних матеріалів. За умовами договору іпотеки сторони оцінили предмет іпотеки у гривнях, еквівалентній 20000 дол. США. 16.08.2019 сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору іпотеки, яким було внесено зміни щодо стркоу виконання основного зобов`язання відповідно до договору про внесення змін до договору позики від тієї ж дати, а також додано іпотечне застереження. 28.12.2000, у зв`язку із укладення договору про внесення змін до договору позики було укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору іпотеки. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення суми позики не виконав, а тому керуючись умовами договору про іпотеку, враховуючи неповернення суми позики, позивач 24.12.2023 здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки на себе.

Отже, враховуючи, що термін повернення суми позики сплив 28.06.2021 та кошти не були повернуті позичальником позикодавцю до визначеного строку, сума боргу складає 105000 дол. США. Станом на 28.06.2021 за офіційним курсом НБУ 1 дол. США коштував 27,459 грн.. Відтак сума боргу складала 2883184,50 грн.. Проте, беручи до уваги, що 24.12.2023 позивач здійснив за собою реєстрацію права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, вартість якої сторонами визначена в розмірі 20000 дол. США, та за офіційним курсом НБУ станом на 24.12.2023 складав 37,5964 грн. за 1 дол. США, вартість іпотечного майна земельної ділянки склала 751928 грн.. Таким чином, після 24.12.2023 сума боргу зменшилася на 751928 грн. і склала 2131256,50 грн..

Окрім того, сторонами у договорі позики (п. 4) передбачено, що випадку, коли позичальник не поверне суму позики в строк, він зобов`язаний сплатити суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також один процент від суми позики за кожен день прострочення. Ця умова договору залишилася незмінною. Відтак, у період з 28.06.2021 по 24.12.2023 становив 2883184,50 грн. (кількість днів прострочення 909), а у період з 25.12.2023 по 10.08.2024 2131256,50 грн.. Отже нарахування відсотків проведено за два періоди та становлять: 1% від суми позики за кожен день прострочення у період з 28.06.2021 по 24.12.2023 становить 28831,84 грн., а загальна сума відсотків 26208142,60 грн. (909 днів*28831,84 грн.); 1% від суми позики за кожен день прострочення у період з 25.12.2023 по 10.08.2024 становить 21312,56 грн., а загальна сума відсотків 4901888,80 грн. (230 днів*21312,6 грн.). Загальна сума відсотків за весь період складає 31110031,40 грн.. Щодо індексу інфляції, то у період з липня 2021 по грудень 2023 сума становить 1084596,35 грн., у період з 01.01.2024 по 30.06.2024 становить 90791,52 грн., а загальна сума інфляції становить 1175387,87 грн. (розрахунки надає у позовній заяві).

Також, позивач вважає, що ним не пропущено строк позовної давності, оскільки у період з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України було введено карантин, а з 24.02.2022 до теперішнього час введено воєнний стан в Україні.

На підставі вищевикладеного просить стягнути із відповідача на його користь 2131256 грн. заборгованості за договором позики, відсотки в сумі 31110031 грн., інфляційні нарахування в сумі 1175387 грн., а також судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду в разі неявки відповідача в судове засідання (а.с. 124).

Вказана заява підписана як позивачем ОСОБА_1 так і його представником адвокатом Синявською К.Ю.. Однак, до матеріалів справи ні позивачем ні його представником не долучено відповідних доказів на підтвердження повноважень адвоката Синявської К.Ю. як представника позивача у даній справі. З огляду на це, суд не може взяти до уваги заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача в частині, що стосується адвоката Синявської К.Ю..

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, враховуючи що він скористався своїми процесуальними правами.

Заяв та клопотань до суду не надходило.

Ухвалою суду від 04.09.2024 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику (а.с. 52).

Ухвалою суду від 13.09.2024 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 55).

Ухвалою суду від 19.09.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (а.с. 90-91).

Ухвалою суду від 20.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, призначено судове засідання (а.с. 111).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Направлена судом судова повістка повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом на підставі досліджених письмових доказів встановлено наступні не оспорені факти та обставини.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 12.12.2017 сторони у справі уклали нотаріально посвідчений договір позики, відповідно до якого позикодавець ОСОБА_1 передав у власність позичальнику ОСОБА_2 на власні особисті потреби суму в гривнях, еквівалентну 26000 дол. США, строком до 12.06.2018 без нарахування процентів за користування позикою. Повернення грошей має відбуватися в АДРЕСА_1 , наступним чином: 1-го числа кожного місяця повертається сума в гривнях, еквівалентна 1000 дол. США до фактичного повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто до 12.06.2018. Дострокове повернення позики допустиме. У випадку, коли позичальник не поверне суму позики в строк, він зобов`язаний сплатити суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також один процент від суми позики за кожен день прострочення (а.с. 8).

Також, 12.12.2017 сторонами укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за умовами якого в забезпечення виконання умов договору позики від 12.12.2017 іпотекодавець (позичальник) ОСОБА_2 передав іпотекодержателю (позикодавцю) ОСОБА_1 в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2081 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0126, розташовану по АДРЕСА_2 , разом із розташованим на ній незавершеним будівництвом і не прийнятим в експлуатацію індивідуальним житловим будинком з усіма господарськими будівлями у вигляді будівельних матеріалів. Сторони оцінили предмет іпотеки в сумі в гривнях, еквівалентній 20000 дол. США. Предмет іпотеки залишається у володіння та користуванні іпотекодавця. У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором позики іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодежателя або іншим способом, передбаченим чинним законодавством України. Окрім того, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б., яким посвідчено даний договір іпотеки, та у зв`язку із його посвідченням, накладено заборону відчуження предмету іпотеки (а.с. 11-12).

16.08.2019 сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору позики від 12.12.2017, відповідно до якого строк повернення суми боргу в гривнях, еквівалентну 26000 дол. США, строком до 23.12.2019 (а.с. 9).

Також, 16.08.2019 сторонами, у зв`язку із укладенням 16.08.2019 договору про внесення змін до договору позики від 12.12.2017, укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору іпотеки від 12.12.2017. Відповідно до якого було внесено зміни щодо строку повернення суми позики (а.с 13).

28.12.2020 сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору позики від 12.12.2017, відповідно до якого позикодавець передав у власність позичальникові на власні особисті потреби суму в гривнях, еквівалентну 105000 дол. США строком до 28.06.2021 (а.с. 10).

Також, 28.12.2020 сторонами, у зв`язку із укладенням 28.12.2020 договору про внесення змін до договору позики від 12.12.2017, укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору іпотеки від 12.12.2017. Відповідно до якого було внесено зміни щодо строку повернення суми позики, яка становить суму в гривнях, еквівалентну 105000 дол. США та строку повернення суми позики, який продовжено до 28.06.2021 (а.с 14).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер 359916471 від 26.12.2023, за позивачем ОСОБА_1 24.12.2023 на підставі договору іпотеки від 12.12.2017 та договорів про внесення змін до договору іпотеки від 16.08.2019 і від 28.12.2020, державним реєстратором державним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,2081 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0126, цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Відповідно до інформації, що надана позивачем, офіційний курс гривні щодо іноземних валют станом на 26.06.2021 та на 24.12.2023 (а.с. 15, 16) курс долара США до гривні становив 1 дол. США 27,4589 грн. та 1 дол. США 37,5964 грн., відповідно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за договором позики суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. За бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом (ч. 1 ст. 576 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 33 Закону України «Про Іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, як встановлено судом, між сторонами 12.12.2017 укладено нотаріально посвідчений договір позики, за умовами якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти. До даного договору нотаріально посвідченими договорами від 16.08.2019 та від 28.12.2020 внесено зміни щодо суми позики та строку її повернення, які за останніми змінами становили: сума позики сума в гривнях, еквівалентна 105000 дол. США, строком до 28.06.2021.

Як перевірено судом, офіційний курс НБУ гривні до долара США станом на 28.06.2021 становив 27,4589 грн. до 1 дол. США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=28.06.2021&period=daily).

Тобто, станом на 28.06.2021 сума позики - 105000,00 дол. США відповідала 2876622,00 грн..

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики щодо її повернення у визначений умовами договору строк та розмірі не виконав суму позики не повернув. З огляду на це позивач, відповідно до умов договору іпотеки від 12.12.2017 та договорів про внесення змін до нього, реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку, що належала відповідачу та оцінена сторонами договору іпотеки в сумі в гривнях, еквівалентній 20000 дол. США та 24.12.2023 зареєстрував за собою право власності на належну відповідачу земельну ділянку.

Як перевірено судом, офіційний курс НБУ гривні до долара США станом на 24.12.2023 становив 37,5964 грн. до 1 дол. США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=24.12.2023&period=daily).

Тобто, станом на 24.12.2023 20000,00 дол. США (сума в яку сторонами оцінено предмет іпотеки) відповідало 751 928,00 грн..

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором позики становить 2124694,00 грн. (2876622,00 грн.-751 928,00 грн.=2124694,00 грн.).

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позики щодо повернення суми боргу, з нього підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором на користь позивача.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення із відповідача відсотків та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, сторонами у договорі позики узгоджено, що даний договір є безпроцентним. Тобто, позичальник (відповідач) не сплачує позичальнику (позивачу) проценти за правомірне, в межах строку дії договору, користування сумою позики. Натомість, у випадку коли позичальник не поверне суму позики в строк, він зобов`язаний сплатити суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також один процент від суми позики за кожен день прострочення (п. 4 Договору). Відповідно до умов договору позики та договорів про внесення змін до договору позики строк повернення суми позики 28.06.2021, сума позики в гривнях, еквівалентна 105000 дол. США.

Як зазначалося вище, загальна сума заборгованості за договором позики, та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2124694,00 грн..

Позивач у позовній заяві надав розрахунок вказаних сум (нарахування відсотків та індексу інфляції) за періоди з 28.06.2021 по 24.12.2023 та з 25.12.2023 по 10.08.2024 та просив стягнути із відповідача 31110031,40 грн. відсотків та 1175387,87 грн. інфляційних нарахувань.

З даними розрахунками суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи вищевказані норми матеріального права, суд не погоджується із визначеним позивачем періодом нарахування вказаних сум та вважає за необхідне навести власний їх розрахунок.

Так, враховуючи, що станом на 28.06.2021 сума заборгованості відповідача за основною сумою боргу становила 2876622,00 грн., то у період з 26.06.2021 по 23.02.2022 (241 календарний день) один відсоток від суми позики (28 766,22 грн.) за кожен день прострочення виконання зобов`язання становить 6932659,02 грн..

Щодо індексу інфляції, то у період з 01.07.2021 23.02.2022 (індекс інфляції за період липень 2021 лютий 2022) сукупний індекс інфляції становив 106,463%, сума боргу 2876622,00 грн., інфляційні нарахування становлять 185910,89 грн..

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить виснвоку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Щодо застереження позивача про непропущення ним строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 не було заявлено такого клопотання, суд у даному спорі не вирішує питання застосування строку позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір в сумі в максимальному розмірі 15140,00 грн. (а.с. 6).

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню на загальну суму 9243263,91 грн., а відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.), 1% від суми, що підлягає до задоволення перевищує визначений законом максимальний розмір судового збору (92 432,63 грн.), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 15140,00 грн..

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем суду надано не було, відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі сторона не зробила, а тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 33 Закону України «Про Іпотеку», ст.ст. 11, 209, 525, 526, 530, 575, 625, 626, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 259 ч. 1, 2, 6, 263-265, 273, 280 ЦПК України суд

ух в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза договоромпозики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від від 12 грудня 2017 року на загальну суму 9243263 (дев`ять мільйонів двісті сорок три тисячі двісті шістдесят три) гривні 91 копійку, з яких 2124694,00 грн. сума основного боргу, 6932659,02 грн. відсотки відповідно до ст. 625 ЦК Укарїни, 185910,89 грн. інфляційні нарухвання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Л.П. Шевчук