Рішення № 128241358, 02.06.2025, Барський районний суд Вінницької області

125/2123/24

2/125/530/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2025 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючогосуддіХитрука В.М.,

за участі секретаря судового засіданняРашевської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Барського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 35699,81 грн. звернулось ТОВ "Споживчий центр".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 25.10.2023 між сторонами укладено кредитний договір № 25.10.2023-100004119, за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 14000 грн. строком на 140 днів. ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 12.03.2024, утворилась заборгованість у розмірі 35 699,81 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 000 грн., по процентам в розмірі 19 599,81 грн. та комісія 2 100,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

На адресу суду від відповідача ОСОБА_1 21.01.2025надійшов відзивна позовнузаяву,в якомувона зазначила,що у зв`язку з відсутністю належних доказів про належність їй, ОСОБА_1 , платіжної картки, на яку було переведено грошові кошти, на що посилається позивач згідно копії квитанції сервісу Liqpay від 25.10.2023 року та про яку зазначає представник позивача у позовній заяві, а також незрозумілий порядок нарахування суми, яка підлягає з неї стягненню та порядок проведення розрахунку заборгованості за даним договором, вона вважає, що вимога Позивача про стягнення з неї заборгованості у розмірі 35 699,81 грн є необґрунтованою та такою, що порушує її права.

Від представника позивача адвоката Павленко Д.О., 27.01.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначив, що кредитний договір № 25.10.2023-100004119 було укладено в електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. Відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Щодо розрахунку суми заборгованості за кредитним договором Позивач додає Картку субконто з детальним розрахунком заборгованості. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Квитанцією №2383366292 від 01.03.2024 р., яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги». Інформація про комісію надана відповідачу перед укладанням кредитного договору та викладена у паспорті споживчого кредиту. Ознайомлення з цією інформацією засвідчено підписом відповідача. Окрім того, надійшло клопотання про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк».

На адресу суду від відповідача ОСОБА_1 04.02.2025 надійшли заперечення, в яких вона вказує, що для неї є незрозумілим порядок нарахування суми, яка підлягає стягненню, а тому у зв`язку з відсутністю належних доказів щодо наявності заборгованості за кредитним договором, вона вважає, що вимога Позивача про стягнення з неї заборгованості у розмірі 35 699,81 грн є необґрунтованою та такою, що порушує її права.

На виконанняухвали Барськогорайонного судуВінницької областівід 18.02.2025року про витребування доказів, від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація стосовно рахунків ОСОБА_1 , та встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку здійснено переказ коштів 25.10.2023 в сумі 14000,00 грн., Коментар: «Viplata kredit TOV SPOZhiVChCENTR», ID платежу 2383366292.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчийцентр» не з`явився. У позовній заяві представник позивача вказав прохання щодо розгляду справи у відсутності представника у разі його неявки у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не явилась.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 25.10.2023 між сторонами укладено кредитний договір № 25.10.2023-100004119, за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 14000 грн. строком на 140 днів. ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 12.03.2024, утворилась заборгованість у розмірі 35 699,81 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 000 грн., по процентам в розмірі 19 599,81 грн. та комісія 2 100,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Квитанцією №2383366292 від 25.10.2024 р., а також наданими АТ КБ «ПриватБанк» доказами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором зобов`язання щодо повернення суми кредиту, відсотків за його користування та штрафу у встановлені строки не виконала, чим порушила умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідачки за кредитним договором складається з простроченого тіла кредиту - 14000 грн., відсотків 19599,81 грн., комісій 2100,00 грн., а всього на загальну суму 35699,81 грн.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 8, 9 Закону України Про споживче кредитування визначено, що кредитодавець має право включати до умов кредитного договору обов`язок позичальника сплачувати на користь кредитодавця комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами та штрафу. Доказів повернення в повному обсязі грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

Як вбачається із змісту кредитного договору між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати штрафу за обслуговування кредитної заборгованості (пункт 5.4 кредитного договору).

Електронний підпис відповідача під договором свідчить про ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та порядку нарахування штрафу.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із банком, натомість відповідач погодилася зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Тобто, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилась на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору, отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними. Так, відповідачкою не надано жодного доказу на спростування розміру заборгованості по тілу кредиту та по відсотках, зокрема доказів, що підтверджують погашення нею кредиту. Доводи щодо порушення нарахування відсотків по кредиту також безпідставні, а тому до уваги не беруться.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів часткового повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість в загальному розмірі 35 699,81 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 000 грн., по процентам в розмірі 19 599,81 грн. та комісія 2 100,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 273,280-284 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором у розмірі 35699,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Суддя: