Рішення № 128240029, 16.06.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2025 р. Справа № 924/401/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства „Укрпошта, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛБУД ТРЕЙД" ,м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - Скородинська О.Ю. - згідно ордеру,

від відповідача - не з`явився

встановив:

Акціонерне товариство „Укрпошта звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛБУД ТРЕЙД" про стягнення 300 551,97 грн. неустойки, яка складається з 163 090,22 грн. штрафу та 137 461,75 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 171024-39Е від 21.10.2024 року.

Відповідач у додаткових поясненнях, сформованих через систему „Електронний суд 13.05.2025, проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що для належного виконання умов договору відповідач здійснив авансовий платіж виробнику товару у розмірі 100 000,00 грн. за вантажні гідравлічні підйомники з ножичним механізмом (з монтажем). Проте, в телефонному режимі виробник повідомив, що він не має можливості виконати замовлення відповідача. Отримавши грошові кошти в якості авансу, виробник відмовився від укладення договору і виконання замовлення. Звертає увагу, що виробники аналогічної продукції на території України на разі відсутні. Відповідач зазначає, що не мав можливості вплинути на дії третіх осіб, від яких залежить подальше виконання умов договору № 171024-39Е. Крім того, відзначає, що розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій носить не компенсаторний характер, а каральний. Будь-яких збитків відповідач позивачу не заподіяв. Тому, просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2025р. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, відзив на позов не подав. Матеріали справи містять довідки про доставку ухвали суду до електронного кабінету відповідача від 20.05.25.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

21.10.2024 року між АТ «Укрпошта» (покупець) та ТОВ «РІАЛБУД ТРЕЙД» (постачальник) за результатом закупівлі товару за ДК 021:2015:42410000-3: Підіймально-транспортувальне обладнання, ідентифікатор закупівлі UA-2024-09-23-014124-a, шляхом накладення електронного підпису, укладено договір №171024-39Е.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність товар з його монтажем, підключенням, налаштуванням і проведенням пусконалагоджувальних робіт на об`єктах поштового зв`язку покупця, в порядку та в строки, визначені умовами цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах договору.

Згідно з п.1.2. договору предмет договору для цілей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», зазначається у Специфікації (Додаток № 1 до Договору).

Товар, що постачається за договором, повинен бути придатним для мети його використання, яка зазначається у специфікації (п.1.3. договору).

Відповідно до п.3.1. договору ціна договору, ціна за одиницю товару зазначається в специфікації.

Згідно з п.3.7.1. договору постачальник протягом 3-х робочих днів після підписання договору виставляє покупцю рахунок на попередню оплату (аванс), в розмірі 50% (п`ятдесят) відсотків від вартості товару в кількості 11 штук. Покупець зобов`язаний здійснити оплату протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання такого рахунку, за умови, що покупець отримав від постачальника оригінал банківської гарантії повернення авансового платежу, складеної за примірною формою, яка наведена в Додатку № 6 цього договору, не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до закінчення строків оплати виставленого рахунку. У разі, якщо постачальник не передав покупцю оригінал рахунку на авансовий платіж або не надав відповідну банківську гарантію, вимоги до якої визначені договором, в строк, зазначений вище, термін оплати продовжується на відповідну кількість робочих днів затримки.

Відповідно до п.4.1. договору поставка товару, зазначеного в Додатку № 1 до договору, здійснюється згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року на умовах поставки «Зі сплатою мита» у строки, що зазначаються в Додатку № 1 до договору, в т.ч. (п.4.1.1.) товар в кількості 11 одиниць за визначеними адресами поставки постачається за графіком поставки, зазначеним в додатку №1 до договору; (п.4.1.2.) товар в кількості 2 одиниць постачається на підставі заявки замовника, підписаної його уповноваженою особою, що складається за формою, наведеною в додатку № 3 до договору, та надається покупцем у спосіб, визначений договором для обміну документами, і є невід`ємною частиною договору. (п.4.1.3.) Товар постачається на об`єкти поштового зв`язку покупця, розташовані по всій території України (крім територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блоковані)). (п.4.1.4.) Товар у місці його поставки розвантажується, заноситься та встановлюється постачальником самостійно у місце встановлення, зазначене покупцем. Місце встановлення та монтажу товару попередньо готується покупцем з виконанням необхідних будівельних робіт та підводу точок підключення до електропостачання). (п.4.1.5.) Постачальник зобов`язується здійснити монтаж, підключення, налаштування та проведення пусконалагоджувальних робіт у порядку, передбаченому умовами договору, за місцем поставки Товару. (п.4.1.6.) Строки поставки та місце поставки можуть бути змінені у випадках технічної неможливості з боку покупця надати доступ до об`єкту поштового зв`язку за згодою сторін.

Постачальник зобов`язаний письмово повідомити покупця про конкретну дату та час поставки товару, про початок монтажу товару не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до запланованої дати поставки товару. Постачальник зобов`язаний здійснити всі дії, пов`язані з поставкою товару та доведенням його до стану, придатного для експлуатації (.4.2. договору).

Умовами п.4.3. договору передбачено, що товар вважається поставленим на дату його приймання покупцем в стані, придатному для експлуатації, після виконання постачальником робіт за місцем поставки, у тому числі: монтажу, підключення, налаштування та проведенням пусконалагоджувальних робіт, та наявності дозволу на експлуатацію підйомника від Держпраці, що підтверджується підписанням сторонами Акту приймання-передачі товару.

Відповідно до п.5.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та договором.

За порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу України (п.5.2. договору)

Згідно з п.5.5. договору сплата штрафних санкції не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.5.12. договору штрафні санкції, нараховані згідно з цим розділом договору, сплачуються винною стороною протягом 3-х робочих днів з дати отримання рахунку на оплату, який складає інша сторона та надсилає на електронну пошту, зазначену у розділі 11 договору.

Згідно з п.6.1. договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за умови використання) та діє до дати, зазначеної у специфікації. Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов`язання за договором.

Відповідно до п.8.15. договору заявка або будь-який інший документ (кореспонденція) за договором, які оформляються сторонами, подається сторонами одним із наступних способів: (п.8.15.1.) Шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту постачальника з додаванням до такого листа сканкопії відповідного документу, підписаного покупцем, в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електрону адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця. (п.8.15.2.) Шляхом направлення відповідного документу в електронному вигляді за допомогою Сервісу, при цьому такий документ вважається отриманим постачальником з моменту присвоєння Сервісом статусу документу «Відправлений». Документ направлений за допомогою Сервісу підписується за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноважених осіб покупця або іншого електронного підпису, використання якого не суперечить діючому законодавству України. Доказом належного отримання документів за допомогою Сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з Сервісу з поміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи що здійснює надання послуг за Сервісом з відповідним підтвердженням. (п.8.15.3.) Шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу постачальника, зазначену в договорі та/або передачі її уповноваженому представнику постачальника, що підтверджується власноручним підписом такого представника. (п.8.15.4.) Електронні адреси та адреси для листування зазначені сторонами у розділі «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» цього договору.

У випадку направлення відповідного документу декількома з перелічених у договорі способів, датою отримання постачальником документу покупця вважається найбільш рання дата отримання документу (п.8.16. договору).

Згідно з п.8.17. договору сторони дійшли згоди щодо можливості підписання цього договору, додаткових угод до нього, а також Актів, рахунків та будь-яких інших документів на виконання умов договору в електронній формі - як електронних документів, з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших вимог чинного законодавства України. Всі документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, є оригіналами після їх підписання сторонами або відповідною стороною, якщо документ не потребує підпису другої сторони.

Відповідно до п.8.18. договору сторони домовились, що у разі підписання (укладання) документів в електронній формі використовуються наступні види електронних підписів: кваліфікований електронний підпис представника постачальника та кваліфікований електронний підпис представника покупця або інші електронні підписи, використання яких не суперечить діючому законодавству України.

Сторони погодили використовувати для обміну документами в електронній формі сервіс електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua (далі- Сервіс) (п.8.19. договір).

Відповідно до п.8.22. договору датою укладання договору або додаткової угоди в електронній формі є дата підписання уповноваженим представником сторони, який останнім підписав такі договір або додаткову угоду шляхом накладання електронного підпису.

Відповідно до п. 10.2. Додатками до договору, що є невід`ємною його частиною, є такі документи:

10.2.1.Додаток № 1 Специфікації.

10.2.2. Додаток № 2 Технічна специфікація.

10.2.3. Додаток № 3 Зразок заявки на поставку Товару.

10.2.4. Додаток № 4 Форма Акту технічного приймання Товару.

10.2.5. Додаток № 5 Форма Акту приймання передачі Товару.

10.2.6. Додаток №6 Примірна форма банківської гарантії повернення авансового платежу.

Відповідно до п.1 Додатку №1 «Специфікація» ціна договору становить: без ПДВ 2 103 346,05 грн., ПДВ 420 669,21 грн., всього з ПДВ 2 524 015,26 грн.

У Специфікації зазначено найменування товару: ГІДРАВЛІЧНАПЛАТФОРМА НОЖНИЧНОГО ТИПУ (з монтажем). Модель: Aspar G2500-2.5-1.9-1.6. Виробник: ТОВ «НВК АСПАР ІНЖИНІРИНГ» Країна виробника: Україна. Кількість одиниць 13 шт.

Відповідно до п.7 Специфікації, поставка товару здійснюється на умовах поставки «Зі сплатою мита» у строки, що зазначаються в Специфікації: товар в кількості 11 (одинадцяти) одиниць за визначеними адресами поставки постачається за графіком поставки, зазначеним в Додатку №1 до договору протягом 70 (семи десяти) календарних днів з дати укладення договору (п/п.4.1.1.); товар в кількості 2 (двох) одиниць постачається на підставі заявки покупця.

Згідно з п.7.2 Специфікації, поставка товару в кількості 2 (двох) одиниць виконується за заявкою покупця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надання заявки.

Відповідно до п.8. Специфікації, у відповідності до п.6.1. цього договору, договір діє до 30.05.2025 року, включно.

22.10.2024 року позивачем, шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту, надіслано відповідачу заявку б/н від 22.10.2024 року, на поставку 1(однієї) штуки товару.

22.10.2024 року заявка б/н від 22.10.2024 року, на поставку 1 (однієї) штуки товару, вважається отриманою відповідачем в день направлення такого документа, що підтверджується роздруківкою з поштового програмного забезпечення позивача, як сторони договору, що направила такий документ.

03.02.2025 року позивачем,шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту, надіслано відповідачу рахунок №1.27.002.001.-3646-25 від 03.02.2025 року, розрахунок неустойки за договором №171024-39Е від 21.10.2024 року та повідомлення про розірвання договору №171024-39Е від 21.10.2024 року.

03.02.2025 року рахунок №1.27.002.001.-3646-25 від 03.02.2025 року, розрахунок неустойки за договором та повідомлення про розірвання договору №171024-39Е від 21.10.2024 року, вважаються отриманими відповідачем в день направлення таких документів, що підтверджується роздруківкою з поштового програмного забезпечення позивача, як сторони договору, що направила такі документи, яка міститься в матеріалах справи.

04.02.2025 року позивач, шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді, повторно надіслав відповідачу рахунок №1.27.002.001.-3646-25 від 03.02.2025 року, розрахунок неустойки за Договором №171024-39Е від 21.10.2024 року та повідомлення про розірвання договору №171024-39Е від 21.10.2024 року.

14.02.2025 року, відповідач отримав від позивача повторно надіслані позивачем рахунок №1.27.002.001.-3646-25 від 03.02.2025 року, розрахунок неустойки та повідомлення про розірвання договору №171024-39Е від 21.10.2024 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження відправлення за трекінг номером №0100199564492.

17.02.2025 року позивач отримав від відповідача лист №02-18/03, про визнання своєї провини у невиконанні умов договору, з пропозицією «укласти додаткову угоду про розірвання договору за умови перегляду та зменшення розміру штрафних санкцій».

22.02.2025 року позивач, шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту, надіслав відповідачу лист №1.27.002.001.-6121-25 від 19.02.2025 року, яким повідомив відповідача про повну відмову від прийняття виконання з боку відповідача зобов`язань за договором №171024-39Е від 21.10.2024 року у вигляді поставки товару, внаслідок тривалого затягування (прострочення) з виконанням договору та, як наслідок, подальшу втрату з боку позивача інтересу до виконання умов договору відповідачем (відповідно до положень ч.3 ст.612 ЦК України).

Зазначений лист отриманий відповідачем 22.02.2025 року, що підтверджується роздруківкою з поштового програмного забезпечення позивача, як сторони договору, що направила такі документи.

27.02.2025 року позивач, шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту, надіслав відповідачу лист №1.27.002.001.-7320-25 від 27.02.2025 року, за змістом якого відповідачу повідомлено про відсутність правових підстав для задоволення листа №02-18/03 від 17.02.2025 року та перегляду розміру неустойки за договором.

У зв`язку з невиконання відповідачем умови договору, несплатою неустойки та невиконання претензії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2024 року між АТ «Укрпошта» (покупець) та ТОВ «РІАЛБУД ТРЕЙД» (постачальник) за результатом закупівлі товару за ДК 021:2015:42410000-3: Підіймально-транспортувальне обладнання, ідентифікатор закупівлі UA-2024-09-23-014124-a, шляхом накладення електронного підпису, укладено договір №171024-39Е, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність товар з його монтажем, підключенням, налаштуванням і проведенням пусконалагоджувальних робіт на об`єктах поштового зв`язку покупця, в порядку та в строки, визначені умовами цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах договору.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У ч. 1 ст.222 ГК України вказано, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст.205 ГК України, у разі неможливості виконання зобов`язання повністю або частково зобов`язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов`язану сторону від відповідальності за невиконання зобов`язання відповідно до вимог закону. Жодних повідомлень від відповідача до позивача не надходило, заходів для зменшення наслідків невиконання зобов`язання не здійснювалось.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Суд враховує, що п.5.2. договору №171024-39Е передбачено, що за порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі N 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі N 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі N 922/1720/17, від 02.04.2019 № 917/194/18, від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19).

Як слідує з матеріалів справи, а саме розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача 137461,75 грн. пені та 163090,22 грн. штрафу. При цьому пеню позивач нараховує за період з 31.12.2024 по 21.02.2025 на поставку товару згідно графіку (п.7.1. специфікації) та за період з 22.11.2024 по 21.02.2025 згідно заявки (п.7.2. специфікації).

Суд перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування пені погоджується з ними частково, оскільки останнім допущено помилку в кількості днів прострочення за період з 31.12.2024 по 21.02.2025 - 53 календарних днів, а не 56. Тому стягненню з відповідача підлягає 131054,89 грн. пені, у стягненні 6406,86 грн. пені слід відмовити.

Провівши перерахунок заявленого до стягнення 163090,22грн. штрафу в розмірі 7%, суд вважає його правомірним і таким, що підлягає задоволенню.

Контррозрахунку нарахування 7% штрафу та пені відповідачем не подано.

Долучені, разом з додатковими поясненнями, докази не можуть бути прийняті судом до уваги в силу п. 8 ст. 80 ГПК України, оскільки подані без обґрунтувань щодо неможливості їх подання у встановлений строк.

З приводу зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає таке.

Відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (постанова Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №904/3546/19).

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21).

Враховуючи недобросовісність поведінки відповідач під час виконання договору, зокрема відсутність ініціативи щодо зміни умов договору в частині строків поставки, а також ініціативи щодо розірвання договору в зв`язку з неможливістю його виконання, суд вважає клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкції необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.ст.42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі №910/10618/20).

Відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

Згідно з приписами ст.ст.76, 77, 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, повне і всебічне з`ясування обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, стягнути з відповідача на користь позивача 131 054,89 грн. пені та 163 090,22 грн. штрафу, у задоволенні решти позову слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За наведеного, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 3529,74 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛБУД ТРЕЙД» (м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 93, код 40025827) на користь акціонерного товариства «Укрпошта» (м. Київ, вул. Хрещатик. буд.22, код 21560045) 163 090,22 грн. (сто шістдесят три тисячі дев`яносто гривень 22 коп.) штрафу, 131 054,89 грн. (сто тридцять одну тисячу п`ятдесят чотири гривні 89 коп.) пені та 3529,74 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять гривень 74 коп.) витрат по оплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 19.06.2025 року.

Віддрук. 1 примірники: 1 - до справи,

Позивачу та відповідачу надіслати ухвалу до кабінету ЕС.