Ухвала суду № 128239257, 16.06.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

16 червня 2025 року Справа № 915/1630/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

розглянувши заяву №б/н від 24.05.2025 (вх.№7916/25 від 26.05.2025) Фізичної особи - підприємця Кравченко Юрія Петровича про розстрочення виконання рішення, у справі

за позовом: Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, вул. Вадима Благовісного, 73, м. Миколаїв, 54001

електронна пошта: centr@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, вул.Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54005

електронна пошта: obshdgkh@mkrada.gov.ua

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кравченко Юрія Петровича, АДРЕСА_1

представник відповідача - Сорочан В.В.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

про: стягнення 323 632,10 грн.

Фізична особа - підприємець Кравченко Юрій Петрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 24.05.2025 (вх.№7916/25 від 26.05.2025) в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення з ФОП Кравченко Ю.П. на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради пені та штрафу в загальному розмірі 133 335,42 грн. строком на 6 (шість) місяців з оплатою рівними частками щомісяця в розмірі 23 500 грн. і до повної сплати присудженої суми.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач через свій фінансовий стан не має змоги негайно виконати покладені на нього судом грошові зобов`язання по сплаті на користь Департаменту ЖКХ і прокуратури грошових коштів одним платежем. Вказує, що ФОП Кравченко Ю.П. за відповідним договором будівельного підряду укладеним з Департаментом ЖКХ, виконуються роботи з капітального ремонту і облаштування укриття для цивільного захисту населення. Строк виконання вказаних робіт - 2 квартал 2025 року, тому з метою повного і своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, наявні у відповідача обігові кошти були вкладенні ним на придбання будівельних матеріалів і найму робочої сили. Умовами договору передбачено, що оплата замовником за виконанні роботи відбувається виключно за фактом виконання відповідачем робіт на підставі актів приймання будівельних робіт за формою № КБ2-а протягом двадцяти календарних днів з дня підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. Зазначає, що у відповідача кошти для виконання вказаного рішення суду шляхом перерахування всієї присудженої до стягнення суми одним платежем з`являться лише в другій половині 2025 року. В той же час відповідач має можливість виконати рішення суду частинами у продовж шести місяців з оплатою на користь Департаменту ЖКХ присудженої суми рівними частинами по 23 500 грн. і до повного погашення.

Ухвалою суду від 02.06.2025 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 16.06.2025.

Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради через систему «Електронний суд» надав пояснення від 12.06.2025 (вх.№12.06.2025) в яких просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення у повному обсязі. Вказує, що відповідач у своїй заяві не надав жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні ст.331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки його виконання, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності тощо. Зазначає, що фінансова нестабільність відповідача, не є тими обставинами, з якими приписи процесуального закону пов`язують можливість надання розстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідно до чинного законодавства зобов`язання мають виконуватись належним чином, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання. Складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення. Наведені відповідачем обставини в обґрунтування заяви не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають його поточну підприємницьку діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення. Обставини, на які посилається скаржник, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище скаржника є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки (т.2 арк.28-36).

Відповідач через систему «Електронний суд» надав клопотання про долучення доказів (вх.№8877/25 від 13.06.2025) в якому з метою підтвердження своєї фінансової неспроможності виконати рішення суду негайно шляхом перерахування відповідачу всієї присудженої судом суми через відсутність у ФОП Кравченко Ю.П. на його рахунку обігових коштів просить суд залучити до матеріалів справи виписку з поточного банківського рахунку № НОМЕР_1 станом на 12.06.2025, згідно якої за клієнтом ФОП Кравченко Ю.П. на вказаному рахунку рахується залишок коштів в сумі 921,01 грн.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення виконання рішення суду, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2025 у справі №915/1630/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кравченко Юрія Петровича на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради пеню у розмірі 95 414,41 грн. та штраф у розмірі 34 038,43 грн. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кравченко Юрія Петровича на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 883,58 грн.

Фізична особа - підприємець Кравченко Юрій Петрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 24.05.2025 (вх.№7916/25 від 26.05.2025) в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення з ФОП Кравченко Ю.П. на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради пені в розмірі 95 414,41 грн. і штрафу в розмірі 34 030,43 грн. строком на 6 (шість) місяців з оплатою рівними частками щомісяця в розмірі 23 500 грн. і до повної сплати присудженої суми.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України у п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно з частинами 1, 5 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У відповідності до ч.3, 4 ст.331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, надання розстрочення виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка вчиняється останнім за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Суд зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

В обґрунтування підстав для розстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає, що має намір добровільно сплатити суму заборгованості, однак, через скрутне матеріальне становище не має можливості одноразово сплатити стягнуті за рішенням суду суми.

В підтвердження свого фінансового стану відповідачем подано до суду виписку з поточного банківського рахунку № НОМЕР_1 станом на 12.06.2025, згідно якої за клієнтом ФОП Кравченко Ю.П. на вказаному рахунку рахується залишок коштів в сумі 921,01 грн.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07 жовтня 2003 року).

Суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду дасть можливість боржнику належним чином розрахуватися зі стягувачем.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги намір боржника виконати рішення суду у даній справі в добровільному порядку, а також фінансовий стан боржника та ступінь його вини у виникненні спору, інтереси кожної із сторін, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, який, зокрема, полягає у можливості боржника виконати свої зобов`язання перед стягувачем, а стягувачу надасть можливість у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища відповідача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та можливість надання розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 95 414,41 грн. та штрафу у розмірі 34 038,43 грн. (загальна сума 129 452,84 грн.) з урахуванням вимог ч.5 ст.331 ГПК України терміном на 3 місяців з червня 2025 року по серпень 2025 року.

На переконання суду, строк розстрочення виконання рішення у цій справі, не може бути визнаний надмірним і не розглядається як такий, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №б/н від 24.05.2025 (вх.№7916/25 від 26.05.2025) Фізичної особи - підприємця Кравченко Юрія Петровича про розстрочення виконання рішення - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2025 у справі №915/1630/24 за наступним графіком:

- до 30.06.2025 - 43 150,94 грн.;

- до 31.07.2025 - 43 150,94 грн.;

- до 31.08.2025 - 43 150,96 грн.;

3. В іншій частині заяви - відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.24 ч.1 ст.255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу складено 18.06.2025.

Суддя Н.О. Семенчук