Ухвала суду № 128238677, 17.06.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.06.2025Справа № 910/10466/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 2.912.436,03 грн.

Представники сторін:

від заявника (боржника): Прохоров Ю.Г.;

від стягувача: Муравський С.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/10466/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» задоволено частково; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» частини суми основного боргу у розмірі 919906,74 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» суму основного боргу у розмірі 1.698.715 грн 89 коп., 3% річних у розмірі 31.951 грн 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 120.209 грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 27763 грн 15 коп.

Не погоджуючись із висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 по справі № 910/10466/24 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі № 910/10466/24 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 - без змін.

09.06.2025 до Господарського суду міста Києва від боржника (заявника) надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/10466/24 на 1 рік з моменту ухвалення рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 розгляд вказаної заяви призначено на 17.06.2025.

16.06.2025 до Господарського суду міста Києва від стягувача надійшли письмові заперечення на подану боржником заяву.

У судове засідання 17.06.2025 з`явились представники сторін, надали усні пояснення з приводу спору.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на такі обставини.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/10466/24 обгрунтована тим, що в період воєнного стану боржник бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Зобов`язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору, який було укладено на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі - ПСО) відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483, в редакції постанови КМУ від 11.08.2021 №859. Відповідно до алгоритму розрахунків, визначених Положенням, ДП «Гарантований покупець» спрямовує отримані від виробників електричної енергії, які виконують ПСО кошти на розрахунки з постачальниками універсальних послуг. В умовах неотримання коштів від виробників електричної енергії в порядку, визначеному Положенням, відсутній альтернативний механізм отримання коштів для виконання відповідачем ПСО (виділення державних дотацій, субвенцій тощо).

Боржник повідомив, що при розгляді даної заяви слід врахувати складну фінансову ситуацію, в якій опинилось підприємство, в т.ч. в результаті впливу обставин воєнного часу. При такому рівні заборгованості між учасниками ПСО за поточними зобов`язаннями стягнення штрафних санкцій чи компенсаційних платежів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України істотно ускладнить і без того критичну ситуацію з розрахунками між виробниками електричної енергії (НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго»), Гарантованим покупцем та постачальниками універсальних послуг. Безсумнівно, що з урахуванням вищевказаних обставин покладення такого тягаря в період воєнного часу на відповідача буде несправедливим, нівелюватиме саме призначення 3% річних та інфляційних втрат як компенсаційних заходів.

Отже, як вказує боржник, необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО; фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону); відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»; участь ДП «Гарантований покупець» у функціонуванні критичної сфери інфраструктури істотно ускладнюють виконання рішення суду у справі №910/10466/24, у зв`язку з чим боржник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/10466/24 терміном на 1 рік з моменту ухвалення рішення.

Суд зазначає, що відповідно до п. 10-5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме:

постачальників універсальних послуг перед виробниками електричної енергії та гарантованим покупцем за договорами купівлі-продажу електричної енергії;

постачальників універсальних послуг перед операторами систем розподілу за договорами про надання послуг з розподілу;

постачальників універсальних послуг перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі;

гарантованого покупця перед постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;

гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії;

гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії;

оператора системи передачі перед гарантованим покупцем та постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

операторів систем розподілу перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі та договорами про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

виробників електричної енергії перед гарантованим покупцем за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.

Отже, існує імперативна нормативно-правова заборона на здійснення будь-яких дій у виконавчих провадженнях з примусового стягнення з відповідача, як боржника, компенсаційних виплат, які, в тому числі, були предметом спору у даній справі.

На сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/perelik-uchasnikiv-rinku-elektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidni-polozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya/2-perelik-uchasnikiv-rinku-elektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidni-polozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya опубліковано Перелік учасників ринку електричної енергії, передбачений пунктом 10 прим. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», до якого включено ДП «Гарантований покупець» із зазначенням конкретних номерів судових справ.

У вказану переліку наявний номер даної судової справи (№910/10466/24), що свідчить про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання у частині стягнення сум індексу інфляції та 3 процентів річних, які стягнуті з боржника у даній справі.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги, що боржником не надано суду доказів сплати суми основного боргу, стягнутої рішенням від 04.12.2024 у справі №9410/10466/24 (або її частини), з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також зважаючи на подані стягувачем заперечення, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/10466/24.

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/10466/24.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 19.06.2025.

Суддя О.М. Спичак