Рішення № 128238634, 03.06.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2025Справа № 910/14658/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний."

про визнання недійсним рішення загальних зборів

При секретарю судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Данилов Сергій Анатолійович - представник за ордером серії АІ №1343072 від 28.02.2025;

від відповідача: Скворцов Денис Володимирович - представник у порядку самопредставництва;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний." (далі - ОСББ), в якому просила суд визнати недійсним рішення Загальних зборів ОСББ від 09.06.2024, оформлене протоколом Загальних зборів ОСББ, проведених "09-23" червня 2024 року за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані Загальні збори ОСББ було скликано та проведено всупереч положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ, а тому прийняті на таких зборах рішення є недійсними.

Також разом із позовом ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.01.2025. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

27.12.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивачки надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

06.01.2025 через систему "Електронний суд" ОСББ подало письмові пояснення, в яких просило суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що доводи позивачки зводяться лише до процедурних порушень скликання та проведення Загальних зборів, однак не обґрунтовується, яким чином оскаржувані рішення порушують права останньої, враховуючи при цьому баланс інтересів як позивачки, так й інших співвласників ОСББ та самого ОСББ, та не висловлюється незгода зі змістом ухвалених рішень;

- оскаржувані рішення були прийняті більшістю співвласників ОСББ;

- скасування оскаржуваних рішень Загальних зборів ОСББ не призведе до відновлення порушених прав позивачки;

- співвласники ОСББ, зокрема позивачка, були повідомлені про дату, час та місце проведення Загальних зборів через месенджер "Viber", що не заперечується останньою;

- ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення Загальних зборів, оскільки її представник був присутнім на них, що також не заперечується позивачкою;

- відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21, від 02.03.20223 у справі №916/3209/21).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.02.2025.

12.02.2025 через загальний відділ діловодства суду від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

17.02.2025 через загальний відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких позивачка не погодилася із запереченнями відповідача у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Також разом із письмовими поясненнями позивачка подала: клопотання про витребування доказів, клопотання про долучення до матеріалів справи листів опитування та протоколів загальних зборів від 04.12.2020 та від 27.04.2023, заяву про виклик свідка - ОСОБА_2 та заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18.02.2025 через загальний відділ діловодства суду від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 відкладено підготовче засідання на 11.03.2025.

03.03.2025 через систему "Електронний суд" позивачкою було подано заяву про уточнення, збільшення та зменшення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним з моменту прийняття Рішення загальних зборів співвласників ОСББ, яке оформлене Протоколом від 09.06.2024, у частині:

- обрання Голови зборів;

- встановлення внеску на утримання будинку з 01.07.2024 у сумі 10 грн м.кв. при своєчасній сплаті (до 1 числа наступного місяця) надається знижка - 20% (внесок становитиме 8 грн м.кв.);

- встановлення внеску на придбання та установку обладнання додаткового живлення 2000 грн/квартира;

- встановлення щомісячної оплати обслуговування устаткування 1000 грн/квартира по факту роботи обладнання за місяць.

03.03.2025 через загальний відділ діловодства суду та через систему "Електронний суд" позивачка подала заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції та клопотання про витребування доказів.

06.03.2025 через систему "Електронний суд" позивачка подала клопотання про витребування доказів.

10.03.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 11.03.2025) позивачка подала заяву про виклик свідка - ОСОБА_3 , та про долучення до матеріалів справи копію нотаріальної заяви вищезазначеного свідка.

10.03.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 11.03.2025) відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 відкладено підготовче засідання на 15.04.2025.

12.03.2025 через загальний відділ діловодства суду ОСОБА_1 подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

14.04.2025 через систему "Електронний суд" позивачка подала заяву про витребування доказів та про долучення до матеріалів справи копію нотаріально завіреної заяви свідка - ОСОБА_2 .

14.04.2025 через загальний відділ діловодства суду ОСББ подало відзив з урахуванням зави ОСОБА_1 про зміну уточнення позовних вимог.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 29.04.2025.

28.04.2025 через систему "Електронний суд" позивачка подала заяву про зловживання відповідачем процесуальними правами.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2025.

12.05.2025 через систему "Електронний суд" позивачка подала вступне слово у письмовій формі.

У судовому засіданні 03.06.2025 представник ОСОБА_1 просив суд задовольнити позов.

Представник ОСББ просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 03.06.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими.

24.02.2014 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., серія та номер №1338, ОСОБА_1 набула у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №18156009 від 24.02.2014.

29.12.2015 проведено державну реєстрацію створення в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний" (ОСББ).

Також рішенням Установчих зборів ОСББ від 26.12.2015 затверджено Статут ОСББ, державну реєстрацію якого проведено 29.12.2015.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 3 Статуту статутними органами управління Об`єднання є: Загальні збори співвласників - вищий орган Об`єднання, Правління - виконавчий орган Об`єднання, та Ревізійна комісія (аудитор) - контролюючий орган Об`єднання.

Згідно з пунктом 3.1. Статуту Загальні збори співвласників скликаються і проводяться згідно з вимогами цього Статуту та чинного законодавства, не рідше одного разу на рік.

Відповідно до пункту 3.2. Статуту до виключної компетенції Загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пункт 8).

За умовами пункту 4.1. Статуту Загальні збори скликаються і проводяться Правлінням Об`єднання. У Загальних зборах мають право брати участь усі співвласники Об`єднання. Інтереси співвласника Об`єднання, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.

Загальні збори веде Голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Пунктом 4.2. Статуту передбачено, що позачергові Загальні збори співвласників Об`єднання можуть скликатися і проводитись ініціативною групою, яка складається з не менш як трьох співвласників, в такому разі ініціативна група самостійно і за свій рахунок організовує і проводить Загальні збори співвласників, відповідно до чинного законодавства.

Кожний із співвласників багатоквартирного будинку має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного Загальних зборів співвласників не пізніше ніж за 16 днів до їх скликання.

У відповідності до пункту 4.3. Статуту повідомлення про проведення загальних зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом на адресу належної йому квартири або нежитлового приміщення в будинку Об`єднання) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається: ким скликаються загальні збори, проект порядку денного, дата, час та місце їх проведення.

Загальні збори веде Голова зборів та секретар зборів. Голова зборів та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Загальні збори співвласників мають право приймати рішення з будь-яких питань, в тому числі із питань, які розглядають інші органи управління Об`єднання (пункт 4.5. Статуту).

Пунктом 5 Статуту встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління.

Згідно з пунктом 5.1. Статуту кожний співвласник (його представник за довіреністю або за договором доручення) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більше як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

За умовами пункту 5.2. Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Якщо в результаті проведення зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час Загальних зборів Об`єднання проводиться у порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (пункт 5.3. Статуту).

Відповідно до пункту 5.4. Статуту рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками подані під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування "за" або "проти".

Пунктом 5.6. Статуту рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються Головою та секретарем загальних зборів співвласників і не пізніше як через три робочі дні після проведення загальних зборів передається Голові Правління та Голові представників співвласників Об`єднання під розписку та підлягають постійному зберіганню.

Статутом не передбачено прийняття загальними зборами співвласників рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (абзац 1 пункту 10.1. Статуту).

За положеннями абзаців 2-4 пункту 10.1. Статуту згідно положень статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Якщо в результаті проведення зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками подані під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування "за" чи "проти".

Як зазначає позивач, 05.06.2024 о 14:19 у чаті групи "Бажана 86" у месенджері "Viber" особою "Elena Gridina", було розміщено повідомлення про скликання Загальних зборів ОСББ 09.06.2024 о 20:00. Також у день проведення зборів, на першому поверсі біля ліфту була розміщене оголошення про скликання чергових загальних зборів ОСББ та зазначено порядок денний: 1) підвищення внеску ОСББ на суму підвищення електроенергії; 2) придбання альтернативних елементів живлення електроенергії; 3) різне.

09.06.2024 було проведено Загальні збори ОСББ, на яких було прийнято рішення:

1) про встановлення внеску на утримання будинку з 01.07.2024 в сумі 10 грн м2. При своєчасній сплаті ( до 1 числа наступного місяця) надається знижка -20% ( внесок становитиме 8 грн м2);

2) про встановлення внеску на придбання та установку обладнання додаткового живлення 2 000 грн/квартира;

3) про встановлення щомісячної оплати обслуговування устаткування 1000 грн/квартира по факту роботи обладнання за місяць.

Вищезазначені рішення були прийняті більшістю голосів співвласників: по першому питанню "за" проголосувало 198 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 11990,9 м2 (73,67%), по другому питанню "за" проголосувало 170 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 10519,6 м2 (64,63%), по третьому питанню "за" проголосувало 149 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 9344,9 м2 (57,42%), що підтверджується відповідним протоколом Загальних зборів ОСББ від 09-23 червня 2024 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

Вказаний протокол підписаний Головою зборів - ОСОБА_4 та секретарем зборів - ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що на спірних Загальних зборах інтереси позивачки представляв ОСОБА_2 , що визнається ОСОБА_1 .

Однак, вважаючи, що означені рішення Загальних зборів ОСББ були прийняті з порушенням положень чинного законодавства України та положень Статуту ОСББ, ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Частина 1 статті 16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (пункт 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (пункт 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

1. Однією з підстав визнання недійсними рішення Загальних зборів ОСББ, оформлених протоколом від 09-23 червня 2024 року, ОСОБА_1 зазначає неналежне повідомлення співвласників об`єднання.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Як було раніше встановлено судом, 29.12.2015 проведено державну реєстрацію створення в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний" (ОСББ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Таким чином, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до частин 1, 2 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень (частина 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Скликання і проведення установчих зборів об`єднання врегульовано статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до частини 6 якої повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

Згідно з частиною 7 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.

До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах. Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (частини 8, 9 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Близькі за змістом положення щодо скликання загальних зборів також закріплено у пунктах 4.3., 4.4. Статуту.

У якості доказів повідомлення співвласників про скликання спірних Загальних зборів позивачем долучено до матеріалів справи знімки екрана з месенджера "Viber", в якому було розміщено відповідні повідомлення від 05.06.2024, а також оголошення про скликання чергових загальних зборів ОСББ, в якому зазначено порядок денний, та яке за твердженнями позивача було розміщено у день проведення зборів, на першому поверсі біля ліфту.

Інших доказів повідомлення співвласників про скликання спірних Загальних зборів матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача про неналежне повідомлення співвласників про скликання Загальних зборів, на яких було прийняті спірні рішення. Разом із цим, факт отримання інформації про дату, час та місце проведення Загальних зборів не заперечувався позивачкою, що також підтверджується присутністю її представника на вказаних Загальних зборах.

При цьому, судом відхиляються аргументи позивачки в частині суб`єкта скликання загальних зборів, оскільки спірні Загальні збори були скликані за пропозицією ініціативної групи, до якої увійшли: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що підтверджується Протоколом №1 від 22.05.2024 зі створення та засідання ініціативної групи з підготовки, скликання та проведення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний", копія якого міститься в матеріалах справи та була надана відповідачем разом із відзивом, що відповідає положенням частини 3 статті 10 вказаного Закону.

2. Також ОСОБА_1 вказувала на невідповідність спірного протоколу Загальних зборів приписам чинного законодавства.

За частиною 10 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Пунктами 1, 6 частини 23 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення установчих зборів оформлюється протоколом, який повинен містити відомості, зокрема про ініціатора установчих зборів та про обраного голову установчих зборів.

Установчі документи об`єднання (протокол установчих зборів та статут об`єднання) підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа (частина 27 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Близькі за змістом положення містяться в пункті 5.6. Статуту.

Дослідивши Протокол Загальних зборів ОСББ, проведених "09-23" червня 2024 року, судом встановлено, що він підписаний ОСОБА_4 як Головою зборів та ОСОБА_5 як секретарем зборів, однак у вказаному протоколі відсутні відомості про обрання ОСОБА_4 . Головою Загальних зборів.

Також вказаний протокол не містить відомостей про ініціатора Загальних зборів, при цьому, як було раніше встановлено судом, спірні Загальні збори були скликані за пропозицією ініціативної групи, що підтверджується Протоколом №1 від 22.05.2024.

3. Щодо прийнятих рішень.

Згідно з абзацом 7 частини 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до пункту 3.2. Статуту до виключної компетенції Загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пункт 8).

Рішення приймається шляхом поіменного голосування (частина 12 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (частина 5 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Положеннями частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах (частина 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Як було раніше зазначено судом, загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті (частина 3 статті 10 "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

За частинами 16, 18 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою (частина 24 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Аналогічні положення містяться у пунктах 5.2.-5.4. Статуту, окрім строку проведення письмового опитування. За положеннями Статуту письмове опитування проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.

Статутом не передбачено прийняття загальними зборами співвласників рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (абзац 1 пункту 10.1. Статуту).

За положеннями абзаців 2-4 пункту 10.1. Статуту згідно положень статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Якщо в результаті проведення зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками подані під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування "за" чи "проти".

Як було раніше зазначено судом, загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті (частина 3 статті 10 "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

За статтею 17 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Таке ж положення закріплене в абзаці 2 пункту 5.3. Статуту.

Відповідно до частини 17 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.

За частиною 18 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.

Частиною 19 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою (абзац 1 частини 20 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Згідно з частиною 22 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім`я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз (абзац 2 частини 25 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Отже, чинне законодавство України, а також статут ОСББ не визначають порядку проведення письмового опитування, передбаченого статтею 10 Закону "Про ОСББ". Ані Закон, ані статут ОСББ не вимагають фіксації факту отримання або надсилання бюлетенів власникам квартир та нежитлових приміщень. Отже, єдиним доказом проведеного опитування є заповнені співвласниками бюлетені з результатами голосування (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).

Відповідно до прийнятого ініціативною групою рішення по третьому питанню, оформленого Протоколом №1 від 22.05.2024, уповноважено ОСОБА_4 на здійснити протягом 14 календарних днів від імені ініціативної групи письмове опитування співвласників, які не були присутні або не голосували при проведенні Загальних зборів співвласників.

Отже, доводи позивачки про те, що рішення про проведення письмового опитування приймається рішенням Правління не відповідає вищезазначеним положенням законодавства.

Як було раніше встановлено судом, 09.06.2024 було проведено Загальні збори співвласників ОСББ), на яких вирішувалися такі питання:

1) про встановлення внеску на утримання будинку з 01.07.2024 в сумі 10 грн м2. При своєчасній сплаті (до 1 числа наступного місяця) надається знижка - 20% (внесок становитиме 8 грн м2);

2) про встановлення внеску на придбання та установку обладнання додаткового живлення 2 000,00 грн/квартира;

3) про встановлення щомісячної оплати обслуговування устаткування 1000,00 грн/квартира по факту роботи обладнання за місяць.

Зі змісту протоколу Загальних зборів співвласників ОСББ від 09-23 червня 2024 року вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 266. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 16276 м2. У зборах взяли участь 21 співвласників, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення площею 1320,7 м2. У письмовому опитуванні прийняли участь 207 співвласників, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення площею 12508 м2.

По першому питанню проголосували "за" 198 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 12508 м2 (76,85%);

По другому питанню проголосували "за" 170 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 10519, 6 м2 (64,63%);

По третьому питанню проголосували "за" 149 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9344,9 м2 (57,42%).

Вказані обставини підтверджуються протоколом Загальних зборів співвласників ОСББ від 09-23 червня 2024 року та листками письмового опитування, копії яких містяться в матеріалах даної справи. Зі змісту листків опитування вбачається, що письмове опитування проведено в строк, визначений частиною 16 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Оскільки за вказані рішення проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників, тому вищезазначені рішення вважаються прийнятими.

Судом взято до уваги заперечення ОСОБА_1 про вищезазначені порушення скликання та проведення спірних Загальних зборів, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне вказати таке.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Зі змісту письмових заяв по суті справи та усних пояснень представника ОСОБА_1 випливає, що позов ґрунтується на порушенні процедури скликання, проведення та голосування на загальних зборів.

У зв`язку з цим, судом враховано сталу практику Верховного Суду, викладену у постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 02.03.2023 у справі №916/3209/21, за змістом яких порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів з огляду на присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.

Порушення порядку повідомлення позивача не впливає на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення, так і під час здійснення письмового опитування (ідентична позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

Сама по собі незгода із рішеннями, за які проголосували, як стверджує ОСББ, більшість співвласників не є підставою для визнання їх недійсними (пункт 40 постанови Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19).

Як було раніше встановлено судом та визнається самою позивачкою, її інтереси на спірних Загальних зборах представляв ОСОБА_2 .

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачка мала право на реалізацію своїх прав, як співвласника багатоквартирного будинку, шляхом голосування, зокрема шляхом письмового опитування, а тому відсутність доказів належного її повідомлення не може мати наслідком скасування прийнятих на таких зборах рішень. При цьому, позивачка не висловлює свою незгоду зі змістом ухвалених рішень, а наголошує лише на певних процедурних порушеннях.

Крім цього, судом відхиляються посилання позивачки щодо неповідомлення інших співвласників, оскільки позивач не може посилатися на порушення прав інших осіб (інших співвласників) (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19).

Також суд звертає увагу позивачки на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Вищезазначені правові позиції, викладені у пунктах 96-98 постанови Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22.

За твердженнями ОСОБА_1 , її права були порушені тим, що внаслідок допущення вищезазначених процедурних порушень, її було позбавлено права бути обраною до органів управління ОСББ, тобто порушено право на управління об`єднанням. Однак суд відхиляє дані твердження, оскільки спірні Загальні збори скликалися за ініціативи ініціативної групи з іншою метою, а формування (обрання членів) органів управління об`єднання не входило до порядку денного, затвердженого протоколом ініціативної групи №1 від 22.05.2024.

Отже, позивачкою не доведено, що вона не змогла реалізувати своє право на голосування та не вказує, чим прийняті на загальних зборах рішення порушують її права та інтереси.

Також позивачем не обґрунтовується і судом не встановлено, яким чином скасування рішення загальних зборів відновить права та законні інтереси співвласника багатоквартирного будинку.

Оскільки за результатами голосування на загальних зборах проголосувала більшість співвласників ОСББ, тому задоволення позовних вимог порушить баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ з огляду на прийняті рішення щодо, зокрема, затвердження розміру внесків та платежів, закупівлі обладнання альтернативного живлення будинку та внесення оплати за обслуговування такого устаткування.

У той же час, права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ.

Судом не приймається посилання позивача на висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові від 18.04.2024 у справі №924/560/23, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, тобто неправомірним є поширення на ОСББ приписів законодавства щодо господарських товариств (ТОВ, АТ), не враховуючи специфіки діяльності ОСББ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.06.2025.

СуддяСергій МУДРИЙ