Ухвала суду № 128238314, 19.06.2025, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"19" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/768/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вх.№01-44/1804/25) від

17.06.2025 про забезпечення позову у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Фізичної особи - підприємця Шевченко Людмили Василівни

про стягнення 6 150 307,36грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Шевченко Людмили Василівни про стягнення 6 150 307,36грн заборгованості, з яких: 3 701 062,15грн вартості необлікованої електричної енергії, 927 800,47грн пені, 326 099,06грн 3% річних, 1 195 345,68грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем п.п.2 п.8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Ухвалою суду від 17.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/768/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.07.2025.

17.06.2025 через систему "Електронний суд" від представника АТ "Житомиробленерго" надійшла заява (вх.№01-44/1804/25) від 17.06.2025 про забезпечення позову, у якій позивач просить суд накласти арешт на майно Шевченко Л.В., згідно наведеного переліку. На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав та інтересів. За подання заяви про забезпечення позивачем сплачено 1 211,20грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №10382332 від 11.06.2025.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Господарський суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Предметом позову у даній справі є стягнення з ФОП Шевченко Л.В. на користь АТ "Житомиробленерго" заборгованості у розмірі 6 150 307,36грн, з яких: 3 701 062,15грн основного боргу - вартості необлікованої електричної енергії, 927 800,47грн пені, 326 099,06грн 3% річних та 1 195 345,68грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог АТ "Житомиробленерго" посилається на порушення відповідачем п.п.2 п.8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ). Вказує, що 23.05.2022 відбулось засідання комісії з розгляду акта про порушення від 25.04.2022 №01931-21, на якому прийнято рішення, що розрахунок по акту слід здійснити відповідно до вимог пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, виходячи із дозволеної потужності, зазначеної у договорі, за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. До протоколу додано розрахунок, згідно з яким розмір вартості необлікованої електричної енергії складає 3 701 062,15грн. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, крім основного боргу у розмірі 3 701 062,15грн, позивач заявив до стягнення 927 800,47грн пені, 326 099,06грн 3% річних, а також 1 195 345,68грн інфляційних втрат.

Суд враховує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Заява АТ "Житомиробленерго" про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що після виникнення у ФОП Шевченко Л.В. перед позивачем заборгованості у розмірі 3 701 062,15грн за необліковану електричну енергію, відповідачем було вчинено дії, спрямовані на відчуження належного їй майна. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 у справі №285/1061/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю та визнано дійсним шлюбний договір, який був укладений 12.03.2002 між Шевченко Д.С. та ОСОБА_2 . Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: земельні ділянки, житлові будинки з господарськими будівлями та нежитлові приміщення. Дане рішення скасувало належне на той час ОСОБА_2 право власності на майно. Втрачене право власності фактично повернуто відповідачу постановою Житомирського апеляційного суду від 02.06.2025 року у справі №285/1061/23, якою рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору дійсним відмовлено.

Посилаючись на наведене АТ "Житомиробленерго" зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим просить суд накласти арешт на майно ОСОБА_2 , згідно наведеного у прохальній частині заяви переліку.

Розглянувши заяву АТ "Житомиробленерго" від 17.06.2025 про забезпечення позову, дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, господарський суд прийшов до висновку про її часткове задоволення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 ст.13 ГПК України).

Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з позовними вимогами, Господарським судом Житомирської області розглядалась справа №906/462/22 за позовом ФОП Шевченко Л.В. до АТ "Житомиробленерго" про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ про нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 3 701 062,15грн, яке оформлене протоколом №22 від 23.05.2022.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.04.2023 у справі №906/462/22 у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 25 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті заяви відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 рішення Господарського суду Житомирської області від 25.04.2023 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 скасовано в частині покладення на позивача гонорару успіху в розмірі 15 000,00грн, викладено пункт 2 резолютивної частини додаткового рішення в новій редакції, відповідно до якої стягнуто з позивача на користь відповідача 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В решті додаткове рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2024 касаційні скарги АТ "Житомиробленерго" та ФОП Шевченко Л.В. залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №906/462/22 залишено без змін.

Водночас, у лютому 2023 року Шевченко Дмитро Степанович звернувся до Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним шлюбного договору, укладеного між сторонами 12.03.2002 та визнання особистою приватною власністю позивача майна, згідно наведеного у прохальній частині позову переліку.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 у справі №285/1061/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано дійсним шлюбний договір, який був укладений 12.03.2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: земельні ділянки, житлові будинки з господарськими будівлями та нежитлові приміщення.

АТ "Житомиробленерго" звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Постановою Житомирського апеляційного суду від 02.06.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження відмовлено. Апеляційну скаргу АТ "Житомиробленерго" задоволено. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Житомиробленерго" судовий збір у розмірі 17 392,80грн. Вказана постанова набрала законної сили 02.06.2025.

У мотивувальній частині постанови Житомирський апеляційний суд дійшов наступного висновку: "Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання шлюбного договору дійсним та визнання майна особистою приватною власністю після того, як у ОСОБА_2 виникло зобов`язання перед АТ "Житомиробленерго" зі сплати вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 3 701 062,15 грн. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 втратила право власності на належне їй нерухоме майно. Відтак, втрата ОСОБА_2 права власності на належне їй нерухоме майно порушує права та законні інтереси АТ "Житомиробленерго", а саме унеможливлює виконання нею боргового зобов`язання в частині відшкодування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 3 701 062,15грн. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням порушені права АТ "Житомиробленерго", як особи яка не брала участі у справі, оскільки ОСОБА_2 , є боржником відносно АТ "Житомиробленерго".

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 17.06.2025 у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутнє будь-яке нерухоме майно, яке б належало їх на праві власності.

Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 17.06.2025 нерухоме майно (земельні ділянки, житлові будинки з господарськими будівлями та нежитлові приміщення), яке було предметом спору у справі №285/1061/23, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Як вбачається з актуальної інформації з ДРРП, реєстрація права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно відбулася на підставі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 у справі №285/1061/23, яке було скасовано постановою Житомирського апеляційного суду від 02.06.2025 у справі №285/1061/23.

Відповідно до статті 68 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Отже, після скасування постановою Житомирського апеляційного суду від 02.06.2025 рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 у справі №285/1061/23, відновився режим спільної сумісної власності спірного майна.

Окрім того суд зазначає, що у п.85 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо боржнику разом з іншими особами належить майно на праві спільної власності, але частка боржника в праві власності не визначена, то наявність спору між співвласниками щодо розміру такої частки не може бути перешкодою для звернення стягнення на частку боржника, бо у світлі практики ЄСПЛ це означало би порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова від 06.10.2020 у справі № 2-24/494-2009).

Суд враховує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і з н а х о д я т ь с я у н ь о г о ч и в і н ш и х о с і б.

Визначення такого поняття як арешт майна містяться у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, так, арешт майна це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та його майном є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступлення від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо вибуття із власності відповідача належного їй нерухомого майна, господарський суд приходить до висновку, що у даному випадку наявний обґрунтований ризик того, що зареєстроване за ОСОБА_2 , а у подальшому за ОСОБА_1 майно (після скасування постановою Житомирського апеляційного суду від 02.06.2025 рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 у справі №285/1061/23, відновився режим спільної сумісної власності спірного майна) вибуде з власності відповідача, що призведе до неможливості виконання рішення, за умови задоволення позову. При цьому, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у ОСОБА_2 на даний час відсутнє зареєстроване будь-яке нерухоме майно, за рахунок якого могло б бути забезпечене виконання судового рішення у даній справі.

На переконання суду, обраний захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача або інших осіб, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власників, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Враховуючи наведене, господарським судом встановлено наявність зв`язку між запропонованими позивачем заходом забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози подальшого відчуження майна, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача, у зв`язку з чим існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, враховуючи характер правовідносин у даній справі, а саме те, що спір виник за результатами господарської діяльності відповідача, тому господарський суд вважає за можливе накласти арешт на нерухоме майно, яке призначене для ведення господарської діяльності, а не на все майно, у тому числі житлові будівлі та земельні ділянки під ними, як просить позивач.

Водночас суд зауважує, що частиною 4 статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу / іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

АТ "Житомиробленерго" у прохальній частині заяви про забезпечення позову заявлено вимоги про накладення арешту на нерухоме майно, згідно наведеного заявником переліку. Водночас, товариством не зазначено актуальної вартості такого майна.

Суд враховує, що у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20 наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, встановивши наявність зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, господарський суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо накладення арешту на майно, згідно наведеного у резолютивній частині даної ухвали переліку, однак лише в межах заявленої до стягнення суми - 6 150 307,36грн.

Враховуючи наведене, заява АТ "Житомиробленерго" від 17.06.2025 підлягає частковому задоволенню.

Суд зауважує, що вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та застосовуються з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Заявник не повідомив суду зазначену інформацію, зокрема, який суб`єкт державної реєстрації уповноважений виконати ухвалу суду про забезпечення позову. З врахуванням викладеного, пред`явлення виконавчого документа до виконання покладається на заявника.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вх.№01-44/1804/25) від 17.06.2025 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт в межах заявленої до стягнення суми заборгованості - 6 150 307,36грн на майно, що зареєстроване на праві власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.04.2023 у справі №285/1061/23, яке скасовано постановою Житомирського апеляційного суду від 02.06.2025 у справі №285/1061/23, та є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на:

- земельнуділянкузагальноюплощею0,9997га,кадастровий номер 1825455100:17:000:0091, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: смт. Червоноармійськ (нині Пулини), Червоноармійського району (нині Пулинського району), Житомирської області;

- земельнуділянкузагальноюплощею0,9996га,кадастровий номер 1825455100:17:000:0090, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Червоноармійської селищної ради, Червоноармійського району (нині Пулинського району), Житомирської області (за межами населеного пункту);

- земельну ділянку загальною площею 0,5825 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824080400:07:006:0002, яка розташована за адресою: село Кропивня, Звягельський (Новоград-Волинський) район, Житомирська область;

- земельну ділянку, загальною площею 0,2869 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824080400:09:001:0020, яка розташована в селі Броники, вулиця Зарічна, 38, Звягельського (Новоград - Волинського) району, Житомирської області;

- земельну ділянку загальною площею 0,1800 га, цільове призначення автотехобслуговування, кадастровий номер 1824080400:09:001:0028, яка розташована в селі Броники, вулиця Зарічна, 38, Звягельського (Новоград - Волинського) району, Житомирської області;

- нежитлову будівлю кафе, будівля кафе загальною площею 225,7 кв.м., позначене на плані літерами "А,а,а1". До кафе відносяться: склад Б, склад В,в,в1, №1, бухгалтерія - Г, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,2273 га, цільове призначення для комерційної діяльності, кадастровий номер 1824080400:09:001:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,3113 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824080400:09:001:0047, яка розташована за адресою: село Броники, Звягельського (Новоград - Волинського) району, Житомирської області;

- нежитлову будівлю, комплексу придорожнього обслуговування членів територіальних громад району, об`єкт житлових нерухомості, загальною площею 2390,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,4990 га, кадастровий номер 1825480200:01:000:0130, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва комплексу придорожнього обслуговування членів територіальних громад району (ведення комерційної діяльності), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

3. У задоволенні іншої частини заяви Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вх.№01-44/1804/25) від 17.06.2025 про забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство "Житомиробленерго" (Україна, 10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Косенка Віктора, будинок 32/8; код ЄДРПОУ 22048622).

Боржником за даною ухвалою є: Фізична особа - підприємець Шевченко Людмила Василівна ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Дана ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.06.2025 та може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу АТ "Житомиробленерго" - електронний кабінет,

2 - відповідачу ФОП Шевченко Л.В. ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (рек. з пов.).