Ухвала суду № 128238312, 17.06.2025, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"17" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/379/25

За заявою: ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Гнисюк С.Д.

Представники в засідання суду 17.06.2025 не з`явились.

24.03.2025 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ (система "Електронний суд"), надійшла заява від ОСОБА_1 від 21.03.2025 про неплатоспроможність, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської від 07.04.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 21.03.2025 про неплатоспроможність; прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександівни (вх. №01-20/85/25 від 24.03.2025) на участь у справі; підготовче засідання суду призначено на 22.04.2025; постановлено ОСОБА_1 прийняти участь у підготовчому засіданні 22.04.2025 для з`ясування особи та наміру, щодо бажання застосування передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та можливості брати участь у процедурі; явку визнано обов`язковою; зобов`язано ОСОБА_1 , до дати судового засідання, надати суду необхідні докази.

ОСОБА_1 в засідання суду 22.04.2025 не з`явилась. Про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою Господарського суду Житомирської від 22.04.2025 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 від 21.03.2025 про неплатоспроможність; відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександівни (вх. №01-20/85/25 від 24.03.2025) на участь у справі; наступне підготовче засідання суду призначено на 15.05.2025; постановлено ОСОБА_1 прийняти участь у підготовчому засіданні 15.05.2025 для з`ясування особи та наміру, щодо бажання застосування передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та можливості брати участь у процедурі; явку визнано обов`язковою; повторно зобов`язано ОСОБА_1 , до дати судового засідання, надати суду необхідні докази.

ОСОБА_1 в засідання суду 15.05.2025 не з`явилась. Про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 від 21.03.2025 про неплатоспроможність; відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександівни (вх. №01-20/85/25 від 24.03.2025) на участь у справі; наступне підготовче засідання суду призначено на 17.06.2025; постановлено ОСОБА_1 прийняти участь у підготовчому засіданні 17.06.2025 для з`ясування особи та наміру, щодо бажання застосування передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та можливості брати участь у процедурі; явку визнано обов`язковою; зобов`язано ОСОБА_1 , до дати наступного судового засідання: виконати в повному обсязі вимоги ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.04.2025 по справі №906/379/25; надати суду письмові пояснення з документальним підтвердженням, щодо поважності причин неявки 15.05.2025 в судове засідання та невиконання вимог ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.04.2025 по справі №906/379/25.

У підготовчому засіданні 17.06.2025 розглядалась заява ОСОБА_1 від 21.03.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

ОСОБА_1 в засідання суду 17.06.2025 не з`явилась. Про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні 17.06.2025 судом встановлено, що на виконання вимог ухвали Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 документів не надходило.

Доказів наявності поважних обставин, що унеможливили явку заявника, суду не надано.

Також, суд не повідомлено, які саме обставини перешкодили ОСОБА_1 прийняти участь у судовому засіданні.

Клопотання про відкладення розгляду заяви до суду від заявника не надходило.

Суд зазначає про наступне.

Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини 1 статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини 3 статті 196 ГПК України, учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21.

В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як вже зазначено, ухвалами Господарського суду Житомирської області від 07.04.2025, 22.04.2025, 15.05.2025 постановлено ОСОБА_1 прийняти участь у підготовчому засіданні. Явку визнано обов`язковою.

Згідно довідок Господарського суду Житомирської області про доставку електронних листів, документ в електронному вигляді ухвали від 07.04.2025, 22.04.2025, 15.05.2025 по справі № 906/379/25 (суддя Гнисюк С.Д.) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет.

Таким чином, судом встановлено, що заявник був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, однак у підготовчі засідання, призначені на 22.04.2025, 15.05.2025 та на 17.06.2025 не з`явився.

Згідно частини 1 статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (пункт 5 частина 3 статті 2 ГПК України), а отже, заявник повинен виконувати покладений на нього обов`язок неухильно, дотримуватись вимог суду та чинного законодавства в частині обов`язкової явки в судове засідання.

Відповідно до приписів частин 7, 8 статті 123, статті 124, частини 8 статті 126 Кодексу про банкрутство, право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).

Особиста явка боржника у судове засідання для з`ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов`язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб`єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.

Неявка заявника перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин справи, оскільки перешкоджає суду здійснити його ідентифікацію і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі у судовому засіданні, без з`ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.

При цьому, встановлення особи боржника та роз`яснення йому наслідків введення процедури реструктуризації боргів є невід`ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі, допуск арбітражного керуючого до майна заявниці з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.

З зазначеним погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові по справі №926/1402-б/23 від 08.11.2023 та зазначив, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов`язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що повторна неявка заявника в засідання без повідомлення причин свідчить про його недобросовісне ставлення до вирішення справи про його неплатоспроможність.

Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини 1 статті 8 Кодексу про банкрутство, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу про банкрутство, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу про банкрутство.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу про банкрутство, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Ухвалами суду заявника було зобов`язано надати суду докази, а саме:

- довідки по кожному кредитору окремо щодо заборгованості із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань (договори), а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з к р е д и т н и х та інших з о б о в ` я з а н ь упродовж д в о х м і с я ц і в, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення (з посиланням на конкретні докази, які підтверджують дату припинення погашення), як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства;

- докази, які підтверджують, неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями, а саме: докази існування заборгованості перед кредиторами та припинення її погашення протягом тривалого строку (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання).

Проте заявником не надано суду доказів.

Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 2 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Заявником у список кредиторів включено наступні фінансові установи:

1. ТОВ "СІРОКО ФІНАНС"

2. ТОВ "ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ"

3. ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН"

4. ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ"

5. ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ"

6. ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"

7. АТ "ІДЕЯ БАНК"

8. ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ"

9. ТОВ "МІЛОАН"

10. ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"

11. ТОВ "МАКС КРЕДИТ"

12. ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ"

13. ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП"

14. ТОВ "АВАНС КРЕДИТ"

15. ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР"

16. ТОВ "НОВА ПЕЙ"

17. ТОВ "ІННОВА ФІНАНС"

18. АТ "ТАСКОМБАНК"

19. АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"

20. АТ "СЕНС БАНК"

21. ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ"

22. ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"

23. ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ".

На загальну суму - 849 129,92 грн.

Заявник зазначає про те, що нею не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.

Однак нею проводилась досудова робота в частині складання запитів до кредиторів (додається), з вимогою про надання мені інформації про стан справ по кредитам і позикам, відповіді, що надійшли додаються.

В додатку до заяви, КСК - конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, є вказання саме, тих вимог, що їй відомі, а також щодо кожного кредитора - його найменування, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, вказано все що відомо, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості), для уточнення всіх складових боргу - було й надіслано запити.

Судом досліджено, що в підтвердження наявності заборгованості та припинення виконання зобов`язань заявником подано, зокрема, звіт (кредитну історію) сформовану Українським бюро кредитних історій.

З доказів, доданих до матеріалів заяви, вбачається наступне.

Заява від ОСОБА_1 від 21.03.2025 про неплатоспроможність надійшла на адресу суду - 24.03.2025.

Так, згідно відомостей УБКІ, інформація надана суду станом на грудень місяць 2024 року.

Інформація за січень-лютий 2025 року (за 2 місяці, що передують даті зверненню до суду) відсутня по наступних кредиторах:

- ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ"

- ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"

- АТ "ІДЕЯ БАНК"

- ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"

- ТОВ "МАКС КРЕДИТ"

- ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП"

- ТОВ "АВАНС КРЕДИТ"

- АТ "ТАСКОМБАНК"

- АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"

- ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ".

Щодо наступних кредиторів суд зазначає про те, що по ним були здійснені платежі, а саме: АТ "ІДЕЯ БАНК"; АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"; ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ".

Докази щодо спрямування коштів, матеріали справи не містять.

Перед наступними кредиторами немає прострочення:

- ТОВ "МІЛОАН" (2 договори);

- ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ";

- ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" (договір №135370);

- АТ "СЕНС БАНК" (3 договори);

- ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ" (2 договори);

- ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Щодо решти кредиторів, суду не надано належних доказів припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов`язань упродовж двох місяців, а саме: ТОВ "СІРОКО ФІНАНС"; ТОВ "ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ"; ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН"; ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ"; ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ"; ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР"; ТОВ "НОВА ПЕЙ"; ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" (договір № 44127243).

Отже, суду не надано належних доказів, що унеможливлює встановлення судом факту припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов`язань упродовж двох місяців по даним кредиторам.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів для застосування п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п.4 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Заявник зазначає, що використовувала кредитні кошти або брала кредит на захід/заходи, подарунки та потім проводила їх, а далі з компенсації покривала свої кредити та кредитні картки. Спочатку все було добре, але під час літа 2022 року через війну та після звільнення це були важкі моменти. Чоловік втратив роботу і їй довелося самій сплачувати оренду квартири та комунальні послуги. Це були ті моменти, коли вона брала кредит, щоб перекрити кредит, щоб просто не потрапити в прострочення або закрити за лояльною пропозицією. Так і розпочалась її боргова яма, з якої не має сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року.

Боржником не надано доказів на підтвердження, що він не може здійснювати погашення заборгованості (інвалідність, тощо).

Суду не надано доказів звернення до кредиторів з метою реструктуризації заборгованості.

Також, матеріали справи не містять інформації щодо проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості (пошук іншої більш оплачуваної роботи, тощо).

Доказів, щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності) суду не надано.

Отже, належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями суду не надано.

Суд зазначає, що передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов`язань та на шкоду іншим особам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Також суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргівКодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другоїстатті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Збирання доказів по справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (вх. №01-20/85/25 від 24.03.2025).

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 21.03.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександівни (вх. №01-20/85/25 від 24.03.2025) - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 19.06.2025.

Суддя Гнисюк С.Д.