Постанова № 128231838, 19.06.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/8976/25

Провадження №3/521/3794/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Турава Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульноїполіції вОдеській області,про притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №336876 від 21 травня 2025 року, вбачається, що 21 травня 2025 року об 00 годинні 05 хвилин в м. Одесі по вул. Фонтанська дорога водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокат «BOLT», в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено згідно огляду, який проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КМП «ООМЦПЗ» ООР, медичним висновком №001180 складеного 21 травня 2025 року о 00 годині 40 хвилин, дата заповнення 21 травня 2025 року, та зафіксовано на відео №471434, №474390, №474893, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, вчиняє повторно протягом року.

За даним фактом інспектором поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №336876 від 21 травня 2025 року, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до довідки Управління патрульноїполіції вОдеській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, вбачається, що згідно звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» станом на 21 травня 2025 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП. Постановою Київського районного суду міста Одеси від 03 березня 2025 року №947/5882/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисячі) гривень. Адміністративне правопорушення вчинено 01 лютого 2025 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку. Заяви про неможливість прийняти участь у судовому засіданні або про розгляд справи без участі особи до суду надано не було.

Також інформація про дату та час розгляду справи була розміщена на офіційному веб сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси (веб адреса сторінки:http://ml.od.court.gov.ua). Враховуючи, що з отриманого протоколу особі було відомо про розгляд справи саме Хаджибейським районним судом міста Одеси, суд вважає його таким, що своєчасно сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи, оскільки дана категорія правопорушення не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, а тому може бути розглянута без участі особи.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини викладену в п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, яка полягає в тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях особи, відносно якої складено протокол, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок підготовки водіїв транспортних засобів на території України регламентуєтьсяЗаконом України «Про дорожній рух»таПравилами дорожнього руху, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

За положеннями ч. 1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух»кожний громадянин,який досягвизначеного цимЗаконом віку,не маємедичних протипоказаньтапройшов повнийкурс навчанняза відповіднимипрограмами,може вустановленому порядкуотримати правона керуваннятранспортними засобамивідповідної категорії.Особа,яка бажаєотримати правона керуваннятранспортними засобамивідповідної категоріїчи типу,зобов`язанапройтимедичнийогляд,підготовкуабоперепідготовку відповіднодо типовоїнавчальної програми,успішно скластитеоретичний іпрактичний іспити.Порядок підготовки,перепідготовки іпідвищення кваліфікаціїводіїв транспортнихзасобіввизначається КабінетомМіністрів України.Підготовка,перепідготовка іпідвищення кваліфікаціїводіїв транспортнихзасобів здійснюютьсяв акредитованихзакладах незалежновід формивласності тапідпорядкування,які зарезультатами атестаціїотримали відповіднийатестат.Підготовка,перепідготовка іпідвищення кваліфікаціїводіїв здійснюютьсяспеціалістами,які відповідаютьвизначеним кваліфікаційнимвимогам центральногооргану виконавчоївлади,що забезпечуєформування тареалізує державнуполітику усфері охорониздоров`я.Перелік вимогдо закладів,кваліфікаційні вимогидо спеціалістів,які здійснюютьтаку підготовку,визначаються спільнимактом Міністерствавнутрішніх справУкраїни,центральних органіввиконавчої влади,що забезпечуютьформування державноїполітики усферах освітиі науки,транспорту таохорони праці.Теоретичний іпрактичнийіспитидля отриманняправанакерування транспортнимизасобамивідповідноїкатегорії складаютьсявтериторіальнихорганах МіністерствавнутрішніхсправУкраїни,тавцентральному органівиконавчоївлади,щореалізуєдержавну політикуусферінагляду (контролю)вагропромисловомукомплексі.Право накерування транспортнимизасобами відповідноїкатегорії підтверджуєтьсяпосвідченням водіятранспортного засобуз установленимтерміном дії.На територіїУкраїни відповіднодоКонвенції продорожній рухдіютьнаціональні таміжнародні посвідченняводія.Порядок видачі,обміну тавстановлення терміну дії таких посвідченьвизначається Кабінетом Міністрів України.

У п. п. 24.1,24.4,24.5 ПДРвстановлено порядок навчання водінню транспортному засобу. Зокрема, передбачено, що навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, що підтверджується дійсною медичною довідкою встановленого зразка. Початкове навчання водінню транспортного засобу повинно проводитися на закритих майданчиках, автодромах або у місцях, де відсутні інші учасники дорожнього руху.Навчальна їздана дорогах дозволяється тількив присутності спеціаліста з підготовки водіїві за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Відповідно доп.2.1«а» Правилдорожнього рухуУкраїни,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни №1306від 10жовтня 2001року водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії .

Враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоранта Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно із постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (Справа № 702/301/20, Провадження № 51-944 кмо 23) встановлено, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп`яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2013 року терміни вживаються в такому значенні:

- електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

- легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.

З огляду на викладені вимоги Закону на особу, яка керує електричним колісним транспортним засобом, поширюється процедура огляду на стан сп`яніння як на водія транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2ст. 130 КпАП України.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях особи, відносно якої складено протокол, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд виходить з того, що останній притягається повторно протягом року до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, і ця обставина знайшла своє повне підтвердження.

Суд оцінює докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, та вважає, що вони зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності підтверджують факт вчинення особою вказаного адміністративного правопорушення.

Вина особи у скоєнні вищевказаного правопорушення підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №336876 від 21 травня 2025 року складено відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП;

-довідкою Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, вбачається, що згідно звірки з базою згідно звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» станом на 21 травня 2025 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП. Постановою Київського районного суду міста Одеси від 03 березня 2025 року №947/5882/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисячі) гривень. Адміністративне правопорушення вчинено 01 лютого 2025 року;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КМП «ООМЦПЗ» ООР, медичним висновком №001180 складеного 21 травня 2025 року о 00 годині 40 хвилин, дата заповнення 21 травня 2025 року перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» станом на 21 травня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не отримував посвідчення водія;

-довідкою Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті про належність транспортного засобу, вбачається, що згідно звірки з базою згідно звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» станом на 21 травня 2025 року, відсутні відомості про належність незареєстрованого транспортного засобу «BOLT», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- відеозаписом з місця події, камера №471434, №474390, №474893, з відео, вбачається керування транспортним засобом ОСОБА_1 у комендантську годину, який був зупинений співробітниками поліції. Висновком встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, це правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на правопорушника суд враховує: характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень Правил дорожнього руху України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою виховання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, попередження здійснення ним нових правопорушень, суд дійшов висновку, що санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає одночасне застосування накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,0 гривень (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.) та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Вимогами п. 5 ч. 2ст.4Закону України«Про судовийзбір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 266, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», Правилами дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,0 гривень (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од. обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО):899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

(Реквізити для оплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998 Номер рахунку: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідност. 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно ізст. 308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Головуючий В.К. Гуревський