Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2025 року Чернігів Справа № 640/15141/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа: Антимонопольний комітет України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Касьян Євген Миколайович про визнання протиправною бездіяльності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), третя особа: Антимонопольний комітет України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Касьян Євген Миколайович, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції в частині невжиття заходів щодо забезпечення притягнення голови Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, виходячи із викладених у листі ОСОБА_1 від 05.07.2019 № 05/07 обставин та доказів, якими вони обґрунтовуються.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 , всупереч абзацу 3 статті 36, частині 1 статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не забезпечив початок розгляду Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, процес розгляду якої повинен був би бути здійснений, відповідно до статей 38-49 цього ж закону України. Вказує, що такими діями ОСОБА_2 порушив вимоги частини 1 статті 38, частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», але Національне агентство з питань запобігання корупції, відповідно до листів від 26.07.2019 за № 20-27/59743/19 та від 31.07.2019 за № 20-27/60473/19, всупереч пункту 4 частини 1 статті 11, пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», відмовило у вжитті заходів щодо притягнення до відповідальності голову Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від19.08.2019 було відкрито провадження у даній справі.
На виконання положеньЗакону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IXта відповідно до Порядку передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджений наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 справу прийнято до провадження судді Баргаміної Н.М.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому вказав, що надання оцінки дотримання норм професійної етики та поведінки головою Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та застосування заходів впливу за їх порушення належить до компетенції Голови Антимонопольного комітету України, який є його керівником. Вказує, що порушення правил етичної поведінки є одним з правопорушень, пов`язаних з корупцією, за вчинення якого працівники державного органу можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, а Національне агентство не наділене повноваженнями та правом притягнення суб`єктів до дисциплінарної відповідальності. Зазначає, що позивач не навів фактів та не надав відповідних документів чи будь-яких матеріалів, що підтверджують твердження про порушення вимог статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та відповідно вимог статей 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції».
Голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надав пояснення, в яких вказав на відсутність у голови територіального відділення Антимонопольного комітету України повноважень щодо початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Антимонопольний комітет України надав пояснення, в яких вказав, що встановлення наявності ознак порушення та прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відноситься до виключної компетенції органів Комітету, зокрема, адміністративної колегії територіального відділення Комітету. Водночас, Голова територіального відділення Комітету не є органом Комітету у розумінні статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», тому прийняття розпорядження не відноситься до його повноважень, які він здійснює одноосібно.
Позивачем було подано відповідь на відзив та відповіді на пояснення третіх осіб, в яких, зокрема, зазначив про вчинення головою Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не порушення етичних норм поведінки, а правопорушення, пов`язаного з корупцією.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 05.07.2019 (вх. № ЗП-2352/19 від 08.07.2019) звернувся до голови Національного агентства з питань запобігання корупції з листом, в якому повідомив, що голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 , всупереч абзацу 3 статті 36, частині 1 статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не забезпечив початок розгляду Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, процес розгляду якої повинен був би бути здійснений, відповідно до статей 38-49 цього ж закону України. Натомість, голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 , лише забезпечив скерування на адресу Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради листа Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.04.2018 № 01-24/541 «Щодо стану конкуренції», чим тільки було надано копії вищезазначених звітів Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Вищезазначеними своїми протиправними діями, голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 порушив вимоги частини 1 статті 38, частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», що собою, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 1 цього ж закону України, є правопорушенням, пов`язаним з корупцією, так як згідно до цих норм закону вказана особа, при виконанні своїх службових обов`язків, повинна неухильно додержуватися вимог закону та сумлінно, компетентно і відповідально виконувати службові повноваження, а не здійснення цього є правопорушенням, пов`язаним з корупцією (а.с. 57-59).
Листом від 26.07.2019 № 20-27/59743/19 НАЗК повідомило позивача, що у повідомленні висвітлені питання, які потребують додаткового вивчення (а.с. 78).
Листом від 31.07.2019 № 20-27/60473/19 НАЗК повідомило позивача, що надання оцінки дотримання норм професійної етики та поведінки головою Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та застосування заходів впливу за їх порушення належить до компетенції голови Антимонопольного комітету України, який є його керівником. (а.с. 79-80).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Закон України «Про запобігання корупції» (далі Закон, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Пунктом 13 частини першої статті 11 Закону встановлено, що до повноважень Національного агентства належать здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв`язку з таким інформуванням.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 21 Закону громадські об`єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству.
Положеннями пункту 12 частини першої статті 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, надсилати доіншихспеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.
Крім цього, у пункті 12-1 частини першої статті 12 Закону зазначено, щоНаціональне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права: складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до судузгідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов`язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п`яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення (частина третя статті 12 Закону).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону, уповноважені особи Національного агентства мають право: відповідно до розподілу обов`язків складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах, що належать до компетенції Національного агентства.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що НАЗК має право проводити перевірки за зверненнями громадян щодо корупційних правопорушень, в тому числі, здійснювати збір фактичних даних для встановлення наявності чи відсутності ознак адміністративних правопорушень.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення позивача було розглянуто та листом від 31.07.2019 № 20-27/60473/19 надано відповідь за результатами розгляду повідомлення.
Таким чином, повідомлення позивача розглянуто уповноваженим суб`єктом.
Суд зауважує, що у даному випадку позивач реалізував надане йому право на звернення до НАЗК, водночас, в результаті отримання відповіді на звернення у позивача не виникло жодних правовідносин з НАЗК, які б стосувалися правомірності чи протиправності рішень, дій чи бездіяльності НАЗК. Більш того, НАЗК жодним чином не порушило право позивача на звернення, оскільки звернення від позивача було прийняте, зареєстроване та розглянуте у встановленому порядку та в межах повноважень, передбачених Законом.
Суд зазначає, що позивач в позовній заяві фактично просить суд дати оцінку щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення, в діях/бездіяльності голови Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 , що не є компетенцією окружного адміністративного суду.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про звернення громадян»дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановленийкримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним,трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції,законами України «Про судоустрій і статус суддів»та«Про доступ до судових рішень»,Кодексом адміністративного судочинства України,законами України «Про запобігання корупції»,«Про виконавче провадження».
Суд акцентує увагу на відсутності підстав оцінювати зміст листа НАЗК від 31.07.2019 № 20-27/60473/19 у площиніпідтвердження наявності чи відсутності у діях голови Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 правопорушення, пов`язаного з корупцією.
Щодо наданого суду позивачем висновку науково-правової експертизи від 21.01.2020 № 1/20, суд зазначає наступне.
Пунктом першим частини першоїстатті 112 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону чи аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
За приписами частини першої статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.
Так, наданий висновок експерта в галузі права стосується питання оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб у цілях захисту законних інтересів, проте питання, визначені приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах даної справи не виникали.
Стосовно інших посилань відповідача, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Національного агентства з питань запобігання корупції в частині невжиття заходів щодо забезпечення притягнення голови Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, виходячи із викладених у листі ОСОБА_1 від 05.07.2019 № 05/07 обставин та доказів, якими вони обґрунтовуються.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
В зв`язку з відмовою в позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01133, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28, код ЄДРПОУ 40381452), третя особа: Антимонопольний комітет України (03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, голова Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Касьян Євген Миколайович (40035, м. Суми, вул. Харківська, 30/1, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.06.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА
Судове рішення № 128222059, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 18.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/15141/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: