справа № 2-а-7756/09/2270/5/копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 14 » вересня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд: в складі: Головуючого-судді Лабань Г. В. при секретарі: Козак Ю.В. за участю представника позивача: Ковальчука В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 225, 72 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску в сумі 225 грн. 72 коп., яка виникла в звязку з порушенням відповідачем вимог п.1, п.5 ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості субєктів підприємницької діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з не перерозподілом державним казначейством України частини податків, до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року». В звязку з цим, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в повному обсязі та видати виконавчий лист.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не зявився, письмові заперечення на позов суду не надав.
Представник позивача заявив клопотання про можливість слухання справи без участі відповідача. Судом явка відповідача в судове засідання не визнавалася обовязковою. За таких обставин, з врахуванням думки позивача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі на підставі наведеного нижче.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у період з 01. 01. 2005 р. по 30. 03. 2005 р. (І квартал 2005 року) здійснював підприємницьку діяльність, обравши спрощену систему оподаткування, сплачував фіксований податок.
Станом на 14.09.2009 року заборгованість відповідача утворилась в результаті несплати страхових внесків. Заборгованість підтверджується корінцем вимоги № Ф-96 від 19.12. 2007 року виставленої відповідачеві, копією повідомлення про вручення від 20.12.2007 p., копією картки особового рахунку відповідача. Вимога про сплату боргу фізичної особи - ОСОБА_1 не оскаржена, а тому, сума боргу зі сплати страхових внесків є узгодженою.
Статтею 5 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) регулюються відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом першим статті 11 Закону України № 1058-IV установлено, що загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством. Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобовязані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. При цьому страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік, яке здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.(частини 3, 4 зазначеної статті).
У статті 18 Закону України № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування " № 400/97ВР, яким разом із Законом України № 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування для субєктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Отже, обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як субєкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 45 закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» за період з 1 січня по 30 березня 2005 року платники фіксованого податку повинні сплачувати до Пенсійного фонду України фіксований розмір страхових внесків за січень, лютий та 30 днів березня але не менше мінімального розміру страхового внеску. Відповідно до абзацу 8 ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений законом на день отримання заробітної плати. Станом на 1 січня 2005 року мінімальна заробітна плата становила 262 грн. Тому, мінімальний страховий внесок в січні та лютому 2005 року складав 83, 84 грн., а в березні - 81, 14 грн. З 14 квітня 2006 року набрав чинності Закон України «Про вирішення питання щодо заборгованості субєктів підприємницької діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з не перерозподілом державним казначейством України частини податків, до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року», який врегулював питання сплати фіксованої ставки на рівні різниці між встановленою ставкою внеску та частиною єдиного податку або фіксованого податку, що не надійшли до Пенсійного фонду України.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо сплати внесків до Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі в фіксованому розмірі обгрунтовані.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код № НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі (що знаходиться за адресою: 32600, смт. Нова Ушиця, пров. Український, 6 Код 14146032) заборгованість в сумі 225, 72 грн.(двісті двадцять пять гривень 72 коп.)
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у не повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Судове рішення № 12821069, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-7756/09/2270/5. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: