Постанова № 128209240, 18.06.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/708/25 Провадження № 3/302/267/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

19 травня 2025 року о 22:20 год прикордонним нарядом «Контрольний пост» спільно з офіцерами прикордонного оперативного-розшукового відділу (з м.д. АДРЕСА_2 ) у межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Міжгір?я на території Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області, на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з ОСОБА_2 намагався здійснити обхід місця несення служби прикордонного наряду «Контрольний пост», чим здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктом пропуску через державний кордон у складі групи осіб, чим порушив вимоги статей 9 і 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

На розгляд суддею справи ОСОБА_1 не з`явився повторно, хоча був своєчасно сповіщений про дату, час і місце розгляду справи (а.с.15, 17-19), клопотань про відкладення розгляду справи не подавав та його присутність на розгляді справи за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою.

При цьому суддя зауважує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, враховуючи повторну неявку до суду ОСОБА_1 та з метою недопущення затягування часу вирішення справи й уникнення від адміністративної відповідальності, суддя уважає за можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів. До того ж, згідно з наявної в матеріалах справи адресованої суду заяви, ОСОБА_1 висловив прохання у випадку його неявки до суду, розглянути справу про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 без його участі. Свою провину в учиненому правопорушенні визнав повністю (а.с.9).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як кореспондує ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, окрім визнання ним своєї винуватості, викладеної в заяві від 20.05.2025, доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами в їх взаємозв`язку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 355957 від 20.05.2025 (а.с.3); протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 (а.с.4); - протоколом його особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів (а.с.5); довідкою про результати затримання 2-ох громадян України на напрямку 207 п/зн впс «Яблунівка» (а.с.6-8).

Зазначені докази є належними і допустимими, логічно пов`язаними й взаємодоповнюючими один з одного, за відсутності суперечностей між ними, зібрані відповідно до вимогКУпАП, відомостей про обставини, які б могли свідчити про порушення при їх збиранні під час розгляду справи не виявлено, а відтак є достатніми в сукупності для визнання доведеним факту порушення ОСОБА_1 статей 9 та 12 Закону України «Про державний кордон України» та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, встановлено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від п`ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність не встановлено.

Ураховуючи характер учиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, уважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, а відтак суддя доходить висновку за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї частини статті у виді штрафу наближеного до мінімального розміру. При цьому суддя вважає за недоцільним накладення на ОСОБА_1 більш суворого адміністративного стягнення у межах санкції цієї частини статті КУпАП.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», 605,60 гривень.

З огляду на наведене вище та керуючись статтями 40-1, 204-1 ч. 2, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Зак.обл/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA208999980313020106000007423, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно з частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу з наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови,не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (отримувач-ГУК у м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ37993783, рахунокUA908999980313111256000026001, банк отримувачКазначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, із наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. Ю. Готра