Постанова № 128208746, 17.06.2025, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/422/25

Номер провадження № 3/142/246/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2025 року смт. Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Батьків Бродівського району Львівської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ПРКЗ, начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (тип Б),

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 333637 від 28 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 07 травня 2025 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи в АДРЕСА_2 військовослужбовець підполковник ОСОБА_2 під час виконання обов`язків начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (тип Б), діючи всупереч інтересам служби, вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, а саме після отримання доповіді від начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ТипБ) капітана ОСОБА_3 про пошкодження загороджувального паркану типу «Єгоза» (верхнього кільця), виявленого 07.05.2025 близько 12:15 нарядом п/н «Прикордонний патруль» в районі пп/зн 0223/02, не забезпечив належного реагування на виявлені ознаки можливого порушення державного кордону та не здійснив доповідь про даний факт по лінії Центр управління службою, чим допустив приховування події на рівні службової звітності, що призвело до порушення вимог підпункту 2 пункту 5 та підпункту 9 пункту 6 Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №311 від 15.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.05.2016 за №719/28849, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України №330/151/809/434/146 від 05.07.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2011 за №922/19660, тобто вчинив вказаними діями військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду та дії режиму воєнного стану.

В судовому засіданні 17 червня 2025 року особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, підтвердив факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, разом з тим зазначив, що ним не була здійсненна доповідь про вказаний факт по лінії Центр управління службою у зв`язку з відсутністю додаткових однак перетину кордону, таких як сліди вчинення правопорушення та допоміжні інформування, зазначив, що розпорядився відновити пошкодження загороджувального паркану «Єгоза».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Під час проходження військової служби, зокрема при виконанні обов`язків військової служби, у відповідності до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, утримуватися від негідних вчинків та стримувати інших від їх вчинення, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, встановлювати їдкий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє по теперішній час.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 333637 від 28 травня 2025 року, висновком службового розслідування по факту можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими військовослужбовцями відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) та доданими до нього матеріалами.

Обставин, обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_2 ,судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-15КУпАП, беручи доуваги характерта обставиниправопорушення,дані проособу якапритягується доадміністративної відповідальності,суд приходитьдо переконання,що ОСОБА_2 слід визнативинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.172-15КУпАП тавважає необхіднимта достатнімдля виправлення ОСОБА_2 застосування донього адміністративногостягнення відповіднодо вимогсанкції ч.2ст.172-15КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 172-15, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.172-15КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA778999980313030106000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: