Рішення № 128206776, 17.06.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/477/25

Провадження № 2-а/342/9/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гайдича Р.М.

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городенка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Котик Роман Васильович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом, в якому просить суд визнати безпідставною а тому незаконною постанову від 05.05.2025 № 647/25 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , про встановлення позивача порушником практично усіх положень законодавства про військову службу та мобілізацію, а тому винним за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 закрити з підстав фактичної відсутності у справі належного протоколу про адміністративне правопорушення позивача, вирішити питання судових витрат позивача по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТЦК та СП за адресою АДРЕСА_1 не знайдено, з`ясовано, що за таким адресом розміщений Чернівецький обласний перинатальний центр, комунальне некомерційне підприємство - Реєстраційний номер підприємства: 05481412, юридична адреса: 58001 м. Чернівці, вул. Головна, 129, поштова адреса: 58001 м. Чернівці, вул. Головна, 129. Що таке Чернівецьке обласне ОЦМ і де його знайти в будинку за адресом АДРЕСА_1 ніхто, до кого б не зверталися, пояснити не міг, в т. ч. усі, до кого зверталися в межах периметру земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 з запитанням як тоді знайти офіцера адміністративного відділення (можливо, що перенатального центру) лейтенанта ОСОБА_2 , що працює за вказаним адресом, дивилися на нас, запитуючих, як на божевільних,пояснюючи, що за таким адресом діють лише Чернівецький обласний перинатальний центр, деякі магазинчики, відділення системних та приватних аптек та відділення українських комерційних банків. Таким чином хто (тобто чи уповноважена особа) склав протокол № 1329 від 23.04.2025 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визначити не удалося узагалі. В цьому протоколі вказано, що його складено офіцером адміністративного відділення лейтенантом ОСОБА_2 в приміщені Чернівецького обласного ОЦМ, що в будинку АДРЕСА_1 . Проте, як уже зазначалось, що таке ОЦМ, з`ясувати не получилося, не вдалось знайти й офіцера адміністративного відділення лейтенанта ОСОБА_2 , яка працює в будинку АДРЕСА_1 . В той же час, порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення виключно й має провадитися розгляд справи про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом опису обставин правопорушення та водночас і актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Процедуру складання підвідомчих ТЦК та СП протоколів про адміністративні правопорушення та оформлення матеріалів про порушення призовниками/військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності. Згідно із п. 3 Розділу II Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на будь-які документи, які до протоколу долучено та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність адміністративного правопорушення, також в протоколу неможливо з`ясувати чи особа, яка його начебто складала є особою, яка на таке має компетенцію згідно посади та закону. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено первинних документів обліку, які б свідчили про невиконання позивачем правил військового обліку, а також інших доказів, зокрема відомостей щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо Позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та СП та не виконує правила військового обліку. Крім цього, зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не оновив Позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних ТЦК та СП не має доступу. В протоколі не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії. З протоколу та постанови не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Орган чи посадова особа, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, розглядають справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення за вчинення конкретного адміністративного правопорушення. Відповідно до положень ст. ст. 254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Тобто, законодавством імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. В справах про притягнення до адміністративної відповідальності стандарт доведення вини має бути «поза розумним сумнівом», що означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Отже притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП входить до повноважень керівника відповідача при цьому він, відповідач, перш, ніж накласти на позивача стягнення зобов`язаний безумовно перевірити чи є протокол, складений уповноваженою на це особою, чи до протоколу додані усі необхідні, достатні та належні докази. Відповідач інститутом про притягнення до адмінвідповідальності знехтував повністю, тому до адміністративної відповідальності позивача притягнув та наклав на нього стягнення незаконно.

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання в справі призначено на 23 травня 2025 року о 09:30 год.

23.05.2025 представник позивача Котик Р.В. подав до суду додаткові пояснення у справі та про розгляд справи без участі в засіданні позивача та/чи представника позивача, в яких представник позивача звертає увагу, що позивач народжений 29.05.1988, про це є дані в його паспорті, а також на довіреності, тим не менше, як вбачається з протоколу та постанови до відповідальності притягнуто та стягнення накладене на особу 25.09.1988 р.н., яка може бути й іншою особою (не позивачем), проте документи отримано позивачем на адрес свого проживання. Оскільки ні в протоколі, ні в постанові будь-які закреслення та виправлення не допускаються, то уже лише виходячи із цього адміністративний протокол підлягає скасуванню, а справа закриттю, що очевидно слід зробити в першому судовому засіданні по справі, яке в такому разі навіть можна провести без участі в ньому позивача та/або представника позивача.

Відповідачем подано 02.06.2025 до суду відзив на позовну заяву. Даний відзив було передано судді 12.06.2025 піля виходу із відпустки. У відзиві зазначено, що ознайомившись із позовною заявою Позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного . 23 квітня 2025 року 1-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що військовозобов`язаний Позивач, в ході уточнення даних було виявлено, що вказаний Позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 20 квітня 2025 року. Згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо Позивача відсутня інформація та номер засобу зв`язку, сімейний стан та інші персональні дані, визначені у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». При цьому, обов`язок військовозобов`язаного в семиденний термін повідомляти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зміну своїх персональних даних закріплений в підпункті 8 пункті 1 Правил. Як вказано в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення повістка подана поштовому оператору 07.04. 2025 для відправлення Позивачеві на адресу, яка відповідає його обліковим даним в Державному реєстрі. В поштовому відправленні міститься повістка і опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення (Форма 107П АТ «УКРПОШТА»), що підтверджує надсилання Позивачеві саме повістки № 3099738 від 20.04.2025 на одному аркуші. Інформація в поштовому відправленні та порядок надсилання Позивачеві повістки, сформованої за допомогою Державного реєстру, відповідають вимогам пункту 30-3 Порядку № 560. 22 квітня 2024 року рекомендоване поштове відправлення з повісткою вручено одержувачу особисто. Дані обставини підтверджуються і трекінгом відстеження поштових відправлень на сайті АТ «УКРПОШТА» https://track.ukrposhta.ua, згідно даних якого поштове відправлення з повісткою (0610244405846) прибуло до поштового відділення 78203 м. Коломия і вручено 22.04.2025 Одержувачу особисто. Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (зі змінами і доповненнями) (далі Правила № 270), рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою. Таким чином, повістка про виклик Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних була надіслана Позивачеві відповідно до вимог Порядку № 560 і Позивач був належним чином оповіщений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 (пункт 41Порядку № 560). У зв`язку з неявкою Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці відповідно до вимог абзацу 39 пункту 9 Положення про ТЦК та СП в Державному реєстрі було сформоване електронне звернення до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області № Е1510382 про доставлення Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особи, що порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, для складення протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення. Причиною подання звернення «неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці». Враховуючи виявлені вищевказані факти і обставини, на підставі матеріалів адміністративної справи та керуючись статтями 258, 283, 284, 285 КУпАП ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення від 05 травня 2025 року № 647/25 (вих. № 3184 від 05.05.2025р.) в якій установив, що Позивач порушив абзац 1 частини 1 статті 22 Закону про мобілізацію, підпункт 2 пункту 1 Правил, Порядок № 560, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постановив накласти на Позивача штраф у розмірі 17 000,00 грн. Додатково звертають увагу на норми пункту 82 Правил № 270 та частини 3 статті 22 Закону про мобілізацію зі змісту яких слідує, що Позивач отримавши поштове відправлення з повісткою був належним чином повідомлений про обов`язок прибути Відповідача до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з необхідністю часу на ознайомлення та підготовку до справи, враховуючи умови роботи військових установ під час правового режиму воєнного стану та навантаженням роботою зі здійснення мобілізаційних завдань просять суд поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив на позовну заяву Позивача та врахувати його під час розгляду справи по суті.

Представником позивача Котик Р.В. подано до суду клопотання про визнання доказу недопустим/неналежним/недостовірним, в якому зокрема просить суд усі докази, що відповідачем додані до відзиву, визнати неприпустимими та недопустимими для справи 342/477/25 .

В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому чинним законодавством порядку.

Позивач, ОСОБА_1 , через канцелярію суду, подав заяву в якій просить суд подальший розгляд справи № 342/477/25 проводити без його участі в судових засіданнях та без представника.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши надані суду докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З приводу клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та прийняти відзив на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно ч.2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 1 ст.175 КАС України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Частиною 1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На підставі вищенаведеного, вбачається, що на виконання вимог ст..44, 175 КАС України відповідачем до відзиву не подано підтверджуючих доказів про надсилання даного відзиву іншим учасникам справи, а саме позивачу та його представнику, що згідно вимог чинного законодавства є підставою для не прийняття до розгляду та повернення відповідної заяви (в даному випадку відзиву) відповідачу. Відповідно постановивши рішення про повернення відзиву, про що зазначено в даному судовому рішенні, в суду відсутні підстави для вирішення питання щодо поновлення строку на подання відзиву.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 згідно паспортних даних народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та проживає по АДРЕСА_2 .

Згідно довідки від 09.05.2025 №2588 йому, як військовозобов`язаному з ідентифікатором особи № НОМЕР_2 , було надано відстрочку від призову по мобілізації на особливий період строком до 17.07.2025.

Відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає по АДРЕСА_3 23.04.2025 було складено в м.Чернівці протокол №1329 із зазначенням в протоколі про розгляд адміністративної справи 05.05.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Копію протоколу було отримано особисто позивачем, що засвідчено його підписом в протоколі.

05.05.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалив постанову № 647/25, відповідно до змісту якої 23.04.2025 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 був доставлений до Чернівецького ОЦМ. Зазначено, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.04.2025 об 14-00 год. з метою уточнення даних по повістці яка була сформована централізовано та надіслана засобами поштового зв`язку. У зв`язку із чим до відділення поліції 05.03.2025 було направлено звернення про доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалив накласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 жителя АДРЕСА_3 штраф у сумі 17 000,00 грн. за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до пунктів 1 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов`язаного.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Абзацом восьмим частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.

Згідно з пунктом 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні: (І) відмітки про отримання особою відправлення; (ІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Позивач заперечує факт його оповіщення.

Суд звертає увагу, що представником відповідача не надано належних та допустимих доказів про отримання позивачем повістки про виклик до ТЦК.

Також суд звертає увагу, що в протоколі №1329 від 23.04.2025 зазначено дату народження та місце проживання, які не співпадають із паспортними даними позивача.

Аналогічні анкетні дані, які не відповідають паспортним даним правопорушника, зазначено і у постанові №647/25 від 05.05.2025.

Однак, саме ці документи були безпосередньо вручені позивачу під розписку, як такі, що складені саме відносно нього.

Також не надано відповідачем інформації з приводу чого він звертався до поліції із зверненням № Е1510382 від 05.03.2025 (так зазначено в постанові) про доставлення ОСОБА_1 , як особи яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила обліку, для складання протоколу про адмінправопорушення, якщо в протоколі зазначено про необхідність прибути до ТЦК 20.04.2025. Тобто необхідність приводу в березні місяці 2025 року обґрунтовується не прибуттям із покликанням на календарну дату квітня місяця 2025 року, який ще не наступив.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).

У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ТЦК (докази надсилання повістки, її отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема, дотримання пункту 41 Порядку, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з однією з таких відміток: про отримання особою відправлення; про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідного оповіщення позивачу (поштове повідомлення про вручення) та, відповідно, належного оповіщення позивача відповідачі не надали, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує і це не спростовано відповідачем. Суд також виходить з того, що у разі не оповіщення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.

За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 КАС України, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з`явитись до ТЦК є обґрунтованими, а відповідач належних та допустимих доказів на спростування наведеного не надав. Як і не надано відповідачем доказів того, що протокол та постанову було винесено саме за порушення норм чинного законодавства позивачем зважаючи на зазначення в цих документах анкетних даних правопорушника які частково відрізняються від анкетних даних позивача.

При цьому суд відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Судом враховується і те, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 року, у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення беззаперечної вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з правилами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення та про притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме те, що позивач був належним чином, відповідно до п. 41 Порядку № 560, оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказане на думку суду свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду заяви.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, тому постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.05.2025 слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 33, 210-1 КУпАП, ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 132, 139, 162, 241-247, 255, 257, 262, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Котик Роман Васильович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №647/25 від 05 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Місцезнаходження відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Суддя: Гайдич Р. М.