Ухвала суду № 128199630, 18.06.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1314/18 Провадження № 2/358/4/25

УХВАЛА

18 червня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

представника позивача Мокрієнка Т.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Матюшенкова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, в режимі відеоконференції із використанням власних засобів зв`язку, клопотання відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Матюшенкова Д.В. про поновлення строку на подання доказів та долучення письмових доказів та клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів, у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» Богуславський районний підрозділ області, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання незаконним та скасування акту та протоколу про порушення правил користування електричною енергією, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Богуславського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» Богуславський районний підрозділ області, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання незаконним та скасування акту та протоколу про порушення правил користування електричною енергією.

Відповідач ОСОБА_1 24.03.2025 подав до суду клопотання про долучення до справи додаткових пояснень, що викладені на оптичному носії інформації у вигляді диску разом з планом будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача адвокат Матюшенков Д.В. 16.06.2025 подав до суду клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів, яке мотивує тим, що після допиту у судовому засіданні свідків, які пояснили, що не здійснювали обмір наявності напруги за допомогою технічних засобів "Кліщів", виникла необхідність надати додаткові докази, зокрема письмове пояснення відповідача у справі з фото та відео поясненнями, а також технічний паспорт на будинок відповідача.

При цьому просить врахувати практику ЄСПЛ щодо неправомірного обмеження права на доступ до суду, яка є сталою та визначає, що надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Представник позивача Мокрієнко Т.В. заперечував проти задоволення даного клопотання.

Вирішуючи клопотання відповідача та його представника про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів, суд вважає, що таке клопотання підлягає до задоволення.

Так сторона відповідача зазначає, що в зв`язку свідків, які пояснили, що не здійснювали обмір наявності напруги за допомогою технічних засобів "Кліщів", виникла необхідність надати додаткові докази, зокрема письмове пояснення відповідача у справі з фото та відео поясненнями, а також технічний паспорт на будинок відповідача.

Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом положень частини третьої та четвертої статті 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч. 8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи відповідача та його представника про поновлення строку та долучення до справи вищевказаних доказів, суд приходить до висновку про можливість поновлення відповідачу процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи додаткових пояснень, що викладені на оптичному носії інформації у вигляді диску разом з планом будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про витребування у позивача речового доказу, який зазначений в акті про порушення №039351 від 05.03.2018, яке належним чином не мотивоване та не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України.

Представник позивача висловив заперечення проти задоволення даного клопотання та вказав на те, що речовий доказ, який вказаний в акті про порушення правил користування електричною енергією №039351 від 05.03.2018 не зберігся та не може бути наданий суду.

Згідно положень ст. 84 ЦПК України особи, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України та подане у порушення строку визначеного у частині тертій ст. 83 ЦПК України, а тому задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 53, 83, 84, 126, 127, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Поновити відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів цивільної справи № 358/1314/18 додаткові пояснення, що викладені на оптичному носії інформації у вигляді диску разом з планом будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовити відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов