Рішення № 128193860, 18.06.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4758/25

Провадження № 2/185/4708/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 червня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

01.05.2025 року позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок роботи на підприємстві він втратив професійну працездатність.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 120 000.00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000.00 грн.

Ухвалою від 06.05.2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання відповідача

Відповідач звернувсядо судуз відзивомна позовнузаяву уякому просивсуду задоволенні позову відмовити, зобов`язати позивача надати заяву свідка по суті поставлених питань порядку та строк встановлений частиною 3 статті 93 ЦПК України.

Вирішуючи зазначені клопотання суд зазначає наступне.

Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягають. Так, відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми та інші.

Суд вважає, що на підставі вказаних документів можливо встановити всі обставини по справі та ухвалити судове рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Позивач згідно записів у трудовій книжці перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»: шахта імені Героїв Космосу 03.09.1990 по 01.12.1992 - гірник підземний з повним робочим днем у шахті; шахта Західно Донбаська 07.07.1997 по 04.02.1998 - гірник підземним з повним робочим днем у шахті; шахта ім. Героїв Космосу з 16.03.1998 по 02.07.1999 - гірник підземним з повним робочим днем у шахті; шахта « Тернівська» 27.08.2001 по 07.05.2003 - гірник підземний з повним робочим днем у шахті; шахта ім. Героїв Космосу 01.11.2004 по 06.09.2005 - гірник підземний з повним робочим днем у шахті; 28.11.2005 по 02.09.2020 - гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті. Звільнений 02.09.2020 року за станом здоров`я.

Згідно медичного висновку ЛЕК Державної установи «Українського Науково-дослідницького інституту промислової медицини» від 23.03.2021 року № 629 позивачу встановлено діагноз: - радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктових (ПФ другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів; - хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, легенева недостатність першого-другого ступеня; - нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Вказані захворювання - професійні. Як зазначено у висновку діагноз професійних захворювань встановлено на підставі: - скарг на стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праві руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт а них, заніміння кінцівок, переважно прави, зниження слуху, задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий кашель, біль за грудиною, стому; - анамнезу хвороби: згідно медичної документації лікувався з діагнозами: хронічний бронхіт, деформуючий артроз обох плечових ліктьових, колінних суглобів з больовим компонентом, контрактурою; вертеброгенна люмбоішіалгія справа, цервікобрахіалгія білатерально, стадія загострення, з вираженим статико-динамічними порушеннями функції хребта, нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ І-ІІ ст.) на фоні шийного, п/крижового остеохондрозу, спондилоартрозу, дисказа L3-L4, L-5-S1; ДФА ліктьових та колінних суглобів з больовим синдромом (ПФ ІІ ст.); поліастеоартроз з періартрозом плечових, колінних, ліктьових суглобів, стадя загострення, ПФ ІІ ст., зі стійким больовим та набряковим синдромом; двобічний плечолопатковий періартроз ПФ ІІ ст.; ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) І ст., фаза н/ремісії, емфізема легень; пневмофіброз, легенева недостатність І ст.; двобічна хронічна нейросенсорна приглуховатість І ст.; радикулопатія; порушення статико-динамічної функції хребта ІІІ ст; - даних інформаційної довідки про умови праці № 58/4.6-10 від 21.01.2021 року, виданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, де зазначено, що ОСОБА_1 працював у шкідливих умовах у ВСП «Шахтоуправління ім. Героїв Космосу ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» 19 років 2 міс.: Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.04.2025 3 Підпадав під вплив: - пилу 17,26-88,0 мг/м3 при ГДК = 4,0 мг/м3, 100% зміни, кл. 3.2-3.4 - шуму 85-90 дбА при ГДР=80 дбА, кл. 3.1-3.2 - важкості праці (кл. 3.1-3.2): маса вантажу 33,5 кг при нормі до 30 кг, кл. 3.1 (ГРОВ, 14 років 10 міс.), робоча поза вимушена 93% зміни, кл. 3.2 (ГРОВ, 14 років 10 міс.); робоча поза незручна 40-83,6% зміни, кл. 3.1-3.2 (усі, крім ГРОВ, 4 роки 4 міс.); нахили 155-407 при нормі 51-100, кл. 3.1-2.2 (гірник ДКТ та дільниці ремонтновідновлювальних робіт, гірник з ремонту гірничих виробок дільниці з видобутку вугілля, 3 роки 6 міс.).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 20.04.2021 року, затвердженого Начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В.: - стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів 21 рік 6 міс. (п.12 Акту) - висновок про наявність шкідливих умов праці згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом МОЗ України від 08.04.2014 року № 248 оцінка умов праці гірника очисного забою ділянки з видобутку вугілля ВСП «Шахтоуправління ім. Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_2 віднесена: - по вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин «шкідливі» кл.3.4. - по рівню шумового навантаження «шкідливі» кл. 3.2 - за показниками освітлення «шкідливі» кл.3.2. - за показниками важкості праці «шкідливі» кл. 3.2 - за показниками напруженості праці «шкідливі» кл. 3.2 Загальна оцінка кл. 3.4 «шкідливі» (п. 13 Акту ) Діагноз (п. 14 Акту): - радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктових (ПФ другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів; - хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, легенева недостатність першого-другого ступеня; - нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.04.2025 4 гірником очисного забою на дільниці з видобутку вугілля, виконував весь комплекс робіт по видобуванню вугілля, згідно технологічного процесу (пересування секцій кріпи, комплекс зачищення міжсекційного простору). Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку вугілля, роботи шахтних механізмів і машин (комбайн, механізований комплекс, скребковий конвеєр, стрічковий конвеєр, скребковий перевантажувач тощо), не завжди є можливість встановлення систем вентиляції, пилоподавлення. підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму. Недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці (зачистка гірничої маси вручну, піднесення матеріалів та обладнання тощо). Внаслідок недосконалості механізмів гірничошахтного обладнання, робочого інструменту в підзвемних умовах шахти не завжди була можливість використовувати траспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню ( п.17 Акту). Причини виникнення хронічного професійного захворювання: ( п.18 Акту) - вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного більше 10% в повітрі робочої зони в 22 рази перевищує ГДК (фактичне значення 88 мг/м3 при допустимому 4 мг/м3) по ГОСТ 12.1.005.88 «Общее санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны»; - важкість праці: перебування у вимушеній робочі позі (на колінах) 93% часу зміни (при допустимій до 10%), маса вантажу, що постійного підіймається та переміщується вручну становить 33,5 кг при нормативному значенні до 30 кг; - фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 8 дБА (фактичне значення 88 дБА, при допустимому 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99 28.05.2021 року міжрайонна профпатологічна МСЕК первинно встановила позивачу третю групу інвалідності та 60% втрати працездатності, в тому числі: 45% - радікулопатія з ДФА(деформуючий артроз), 10% - хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ), 5% - туговухість з черговим оглядом.

24.05.2022 року міжрайонна профпатологічна МСЕК повторно провела огляд, встановлено третя група інвалідності та 60% втрати працездатності, в тому числі: 45% - радикулопатія з ДФА, 10% - хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), 5% - туговухість безстроково. МСЕК видало позивачу індивідуальну програму реабілітації інваліда, згідно якої позивачу встановлено обмеження до пересування, трудової діяльності, рекомендовано амбулаторне, санаторно курортне, стаціонарне лікування, медичні обстеження у сімейного лікаря, ЛОР, невропатолога, лікувальна фізкультура та масаж, протипоказана важна фізична праця в шкідливих умовах, під землею, в умовах шуму.

У програмі реабілітації інваліда 2021 року зазначено, що реабілітаційний потенціал середній. У програмі реабілітації інваліда 2022 року зазначено, що реабілітаційний потенціал середній, мета реабілітації: часткове відновлення обмеження життєдіяльності.

Тобто станздоров`я позивачапогіршився,не дивлячисьна лікуваннята реабілітацію.Позивач виконуєрекомендації лікарів,проходив стаціонарнелікування,згідно виписокз медичнихкарток лікувавсяу зв`язкуз погіршеннямстану здоров`я,зі скаргамина загальнуслабкість,кашель,задишку прифізичному навантаженні,зниження слуху,біль вплечових,ліктьових,колінних суглобах,біль упоперековокрижовому відділіхребта,проте вказанелікування тількина деякийчас поліпшуєстан здоров`япозивача іне можевідновити уповній мірітой станздоров`я,який бувдо ушкодження.У позивача стійкі болі у попереково-крижовій області хребту з іррадіацією в праву руку та ногу, різке обмеження рухів у хребті, стійкі болі у шийному відділу хребта, зменшення рухів у ліктьових, плечових, колінних суглобах, оніміння у кистях рук, судороги м`язів, головний біль, загальна слабкість, часте запаморочення, підвищена втома, приступи сухого кашлю, біль у грудній клітці при кашлі, задишка при незначному фізичному навантаженні, при ходьбі, утруднення дихання, утруднення мовлення, стійке зниження слуху, що призводить до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Норми права, які застосував суд

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №210/3177/17.

У відповідності до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

В даному випадку втрата працездатності пов`язана з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство). Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, який вважає не доведеним, як сам факт втрати працездатності так і факт заподіяння моральної шкоди так як не надано відповідних медичних документів та не встановлено зміни у психічному стані, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

Соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, позивача, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім`ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі, що також завдає моральних страждань позивачу.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Інші доводи відповідача фактично зводяться до суб`єктивної оцінки доказів та не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позову.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суму моральної шкоди суд оцінює у розмірі 120 000.00 грн.

Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 23 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, якщо моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю.

Вирішуючи питання щодо стягнення суми моральної шкоди в частині відрахування податків та інших обов`язкових платежів суд враховує Інформаційний лист Дніпровського апеляційного суду від 17.12.2024 за № 04.4-27/79/2024 "Щодо окремих питань судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю".

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на праничу допомогу в сумі 5000.00 грн.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000.00 грн. без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5000.00 гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1211.20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", ідентифікаційний номер 00178353, вул. Соборна, 76, м. Павлоград Дніпропетровської області, 51400.

Суддя: В. О. Головін