Рішення № 128186237, 17.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 р. № 520/4993/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10/103 від 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути документи ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до довідки ВЛК №19/1135 від 04.03.2022 та її висновку ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 57 А. 14.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача було взято та одразу знято з військового обліку з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних на підставі ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу". Разом з тим, позивач отримав інформацію, що він перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу запасу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з роздруківки з військово-облікового документа "Резерв+". Тобто, на даний час наявні розбіжності між паперовими документами, а саме тимчасовим посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2023 та даними АІКС «Оберіг", що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 24.03.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 дані щодо знаходження позивача на обліку, підстав його прийняття на облік та інші документи, які були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення №10/103 від 20.02.2025.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що відповідно до абз.3, абз.5 п.п.3.8 п.3 Розділу ІІ Наказу МОУ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 04.08.2008 року, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду; під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Отже, станом на 28.03.2025 термін дії Довідки ВЛК від 04.03.2022 року № 19/1135, виданої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплив. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.

Позивач є громадянином України, що вбачається з копії паспорту громадянина України, наявного в матеріалах справи. (а.с. 9)

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 27.06.2023 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 . (а.с. 10)

Відповідно до відомостей з тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача №426/23 від 14.07.2023, 04.03.2022 позивач за рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 57А НМОУ від 2008 року. (а.с. 11-12) Відповідні відомості підтверджуються довідкою ВЛК від 04.03.2022 № 19/1135 (а.с. 14)

Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного містить відмітку про виключення позивача з військового обліку 14.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 11-12)

Із відомостей, наявних в електронному військово-обліковому документі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (РЕЗЕРВ+), роздруківка якого наявна в матеріалах справи, встановлено, що позивач рахується військовозобов`язаним. (а.с. 22)

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою від 27.01.2025, згідно якої просив актуалізувати його дані згідно його тимчасовогопосвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2023. (19-20)

Листом від 20.02.2025 № 10/103 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що відповідно до абз.3, абз.5 п.п.3.8 п.3 Розділу ІІ Наказу МОУ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 04.08.2008 року, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду; під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Свідоцтво про хворобу в позивача відсутнє. Крім того, термін дії довідки ВЛК від 04.03.2022 № 19/1135, виданої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплив.

Тобто, фактично позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви про актуалізацію даних від 27.01.2025.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У ст.65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" (затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У ст.1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч.1, 3 ст.1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII).

Згідно з ч.9 ст.1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У відповідності до ч.10 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Відповідно до приписів вищевказаної ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 в редакції, чинній на час проходження позивачем медичного огляду ВЛК 04.03.2022).

Згідно із п.1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відносини, що стосуються медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульовані главою 3 розділу II Положення №402.

Відповідно до п. 3.3 глави 3 розділу II Положення № 402 військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.

Згідно п. 3.8. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Повертаючись до матеріалів справи, суд зазначає, що відповідно до відомостей з тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача №426/23 від 14.07.2023, 04.03.2022 позивач за рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 57А НМОУ від 2008 року. (а.с. 11-12) Відповідні відомості підтверджуються довідкою ВЛК від 04.03.2022 № 19/1135 (а.с. 14)

Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного містить відмітку про виключення позивача з військового обліку 14.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 11-12)

Тобто, позивач є виключеним з військового обліку з 14.07.2023 на підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що позивач фактично завершив процедуру медичного огляду та визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, після проходження ВЛК 04.03.2022, відповідно до встановленого законодавством порядку, чинного на момент проходження позивачем ВЛК, відомості про що були внесені до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що в подальшому до Положення № 402 вносилися зміни, зокрема, щодо порядку підтвердження непридатності до військової служби.

Відповідно до пункту 3.8. Положення № 402 (у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача з заявою від 27.01.2025 про актуалізацію данних) під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Тобто, згідно чинної на час звернення позивача до відповідача з заявою про актуалізацію данних редакції Положення № 402, для підтвердження непридатності до військової служби необхідно надати, зокрема, свідоцтво про хворобу відповідно до додатку № 11 до цього Положення.

Відомостей щодо отримання позивачем та надання до відповідача свідоцтва про хворобу про непридатність до військової служби, оформленого відповідно до Положення № 402, матеріали справи дійсно не містять.

Разом з тим, суд зазначає, що на час визнання позивача непридатним до військової служби з виключенняим з військового обліку та внесення відповідних відомостей до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача, Положення № 402 не містило обов`язку щодо отримання свідоцтва про хворобу для підтвердження непридатності до військової служби.

Суд звертає увагу на той факт, що позивач був саме виключений відповідачем з військового обліку в 2023 році (14.07.2023) на підставі довідки ВЛК від 04.03.2022 та станом на момент вчинення дій щодо зняття позивача з військового обліку строк дії зазначеної довідки ВЛК про непридатність до військової служби сплив. Разом з тим, доказів оскарження зазначеного рішення про виключення позивача з військового обліку в 2023 році на підставі довідки ВЛК від 04.03.2022, притягнення посадових осіб до відповідальності за вчинення відповідних дій до суду не подано.

При цьому, відомостей про поновлення позивача на військовому обліку та відповідних підстав для поновлення позивача на військовому обліку матеріали справи також не містять.

Ухвалою від 24.03.2025 судом було витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 дані щодо знаходження позивача на обліку, підстав його прийняття на облік та інші документи, які були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення №10/103 від 20.02.2025.

Однак, позивачем таких відомостей щодо підстав поновлення позивача на військовій службі після виключення його з військового обліку 14.07.2023 та відповідних доказів до суду не подано. Згідно поданого до суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення заяви про актуалізацію даних відносно позивача, посилаючись на відсутність свідоцтва про хворобу та нечинність довідки ВЛК, отриманої 04.03.2022.

Аналогічні відомості зазначені ІНФОРМАЦІЯ_2 в листі від 20.02.2025 № 10/103 про відмову в задоволенні заяви позивача від 27.01.2025 про актуалізацію даних позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу, що, зважаючи на наявні в матеріалах справи документи, станом на 14.07.2023 позивач завершив процедуру виключення його з військового обліку через непридатність до військової служби на підставі довідки ВЛК від 04.03.2022.

Відомостей щодо підстав поновлення позивача на військовому обліку лист відповідача від 20.02.2025 № 10/103 також не містить.

При цьому, в зазначеному листі, яким відмовлено в задоволенні заяви позивача від 27.01.2025 про актуалізацію даних, відповідач посилається на чинну на даний час редакцію Положення № 402, якою передбачено обов`язкова наявність свідоцтва про хворобу для підтвердження непридатності до військової служби, незважаючи на те, що на час проходження позивачем ВЛК 04.03.2022 та виключення його з військового обліку 14.07.2023 законодавством, зокрема, Положенням № 402, не було передбачено надання свідоцтва про хворобу для підтвердження непридатності до військової служби.

Більш того, відповідачем не враховано, що позивач звернувся з заявою про актуалізацію даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не про вирішення питання щодо виключення з військового обліку, оскільки він вже є виключеним з військової служби.

Отже, суд, враховуючи наявні в матеріалах справи документи та повідомлені сторонами відомості, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянув належним чином заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 про актуалізацію даних в АІКС "Оберіг".

За викладених обставин, суд приймає до уваги доводи позивача про допущення відповідачем протиправних дій.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Діючим законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, а тому суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру та військово-облікового документу або відмовити у внесенні таких змін.

За вказаних обставин, оскільки судом встановлено, що відповідачем не було належним чином розглянуто заяву позивача від 27.01.2025, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.01.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, з урахуванням висновків суду в даній справі.

При цьому, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 10/103 від 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову виключення ОСОБА_1 з військового обліку, оскільки позивачу було відмовлено у виключенні з військового обліку листом № 10/103 від 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такий лист відповідача не є актом індивідуальної дії та не підлягає скасуванню. Рішення № 10/103 від 20.02.2025 та відомостей про прийняття такого рішення матеріали справи не містять.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.01.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, з урахуванням висновків суду в даній справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН