Ухвала суду № 128186231, 17.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

17.06.2025 Справа № 640/26313/19

Харківський окружний адміністративний суд:

у складі головуючого судді Шляхової О.М.

за участю секретаря судового засідання Молчанової О.М.,

представника позивача - Лук`янової Ю.В.

представника відповідача Смирнової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про:

- визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у не встановленні для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу у період з 2016 по 2019 рік;

- стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" 230 544 899,74 грн. без ПДВ в рахунок відшкодування майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3030 " Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Лубнигаз";

- зобов`язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу на 2020 рік у розмірі 2,34 грн. за 1м3 розподіленого природного газу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 справу прийнято до провадження, призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/26313/19 скеровано за належністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.02.2025 справа розподілена до провадження судді Шляхової О.М.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/26313/19 у порядку загального позовного провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідача подано клопотання, в якому просить суд закрити провадження у справі № 640/26313/19 в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3030 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Лубнигаз". Дане клопотання мотивоване тим, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на послуги розподілу природного газу, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом. Згідно із частиною 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Вказав, що право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується, а також має бути спрямоване виключно на захист порушених прав, свобод та інтересів.

Позивач у судовому засіданні щодо клопотання про закриття провадження у справі заперечував з підстав необґрунтованості та безпідставності.

Відповідач у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог, зазначивши, що провадження у зазначеній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Розглянувши матеріали даної адміністративної справи та заяву відповідача про закриття провадження, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зазначає таке.

Як вбачається із змісту оспорюваної постанови НКРЕКП то, вона встановлює нові тарифи на послуги розподілу природного газу для АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", з 01.01.2020 до 30.06.2020, зокрема: тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,05 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), з 01.07.2020, зокрема: тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,33 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Суд зазначає, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі, на послуги розподілу природного газу, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом.

Таким чином, норми оспорюваної постанови поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що у свою чергу дає підстави вважати, що ця постанова є нормативно-правовим актом.

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою.

Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи (виду) кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб`єктів, не вичерпують свою обов`язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.

Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акту стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 640/12695/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18 та від 18 грудня 2018 року у справі № 9901/657/18, від 23.12.2021 у справі №640/1125/20.

Судом встановлено, що Постанова № 3030 втратила чинність на підставі Постанови НКРЕКП від 16.12.2020 № 2456.

Пунктом 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Частинами другою та третьою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, для цілей їх застосування та оскарження, є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі права, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Отже, до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який набрав чинності, є чинним та створює юридичні наслідки.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-7/99 дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.

Нормативно-правовий акт, який на момент прийняття судового рішення у судовій справі, вже був не чинним, не підлягає повторно визнанню нечинним, в порядку статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи приписи частини третьої цієї статті, оскільки нормативний акт, що є не чинним не може бути оскаржений, а отже і визнаним нечинним повторно в судовому порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №640/10978/19.

Оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, якщо нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі 826/5493/16.

Ключовим у можливості оскарження нормативно - правового акту суб`єкта владних повноважень є саме його чинність, станом на момент звернення позивача до суду.

Втрата чинності нормативно-правовим актом свідчить про відсутність предмета спору (об`єкта спірних правовідносин), а відтак і про відсутність можливості оскаржувати такі рішення до суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі 816/2487/17.

Згідно із частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується, а також має бути спрямоване виключно на захист порушених прав, свобод та інтересів.

Отже, у зв`язку з втратою чинності оскаржуваною постановою, рішення суду у вказаній справі жодним чином не відновить, порушені права позивача, так як по суті у вказаній справі відсутній предмет оскарження.

Недоведеність порушення оскаржуваними діяннями особистих прав та інтересів позивача є підставою для закриття провадження у справі, враховуючи практику Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 800/554/17 закрито провадження у справі за пунктом 1 частини першої статі 238 КАС України з іншої підстави недоведеність порушення оскаржуваними діяннями особистих прав та інтересів позивача.

Верховний Суд у вказаній ухвалі зазначив, "що гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення."

Відтак, підстава про закриття провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України "справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" тлумачиться Верховним Судом ширше і включає всі випадки, коли правила КАС України унеможливлюють розгляд справи в адміністративному суді.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.03.2018 у справі № 800/414/17 (П/9901/77/18) вказала, що поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто поняття стосується як спорів, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №9901/56/19, від 05.02.2020 у справі №826/6872/16, від 04.03.2020 у справі №9901/524/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, у зв`язку з втратою чинності оскаржуваною постановою, рішення суду у вказаній справі жодним чином не відновить, порушені права позивача, так як по суті у вказаній справі відсутній предмет оскарження, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі та, як наслідок, часткове задоволення клопотання представника відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем під час звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з вищевказаною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 24973,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1567907543.1 від 27.12.2019 у розмірі 5763,00 грн. та платіжним дорученням №88 від 03.02.2020 у розмірі 19210,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення на користь позивача з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 238, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про закриття провадження в частині позовних вимог - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Повернути Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713) судовий збір, сплачений при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом за квитанцією №0.0.1567907543.1 від 27.12.2019 у розмірі 5763,00 грн. та платіжним дорученням №88 від 03.02.2020 у розмірі 19210,00 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17.06.2025.

Суддя Шляхова О.М.