Ухвала суду № 128186226, 17.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду

17 червня 2025 р. Справа № 640/26313/19

Харківський окружний адміністративний суд:

у складі головуючого судді Шляхової О.М.

за участю секретаря судового засідання Молчанової О.М.,

представника позивача - Лук`янової Ю.В.

представника відповідача Смирнової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про:

- визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у не встановленні для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу у період з 2016 по 2019 рік;

- стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" 230 544 899,74 грн. без ПДВ в рахунок відшкодування майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3030 " Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Лубнигаз";

- зобов`язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу на 2020 рік у розмірі 2,34 грн. за 1м3 розподіленого природного газу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 справу прийнято до провадження, призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/26313/19 скеровано за належністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.02.2025 справа розподілена до провадження судді Шляхової О.М.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/26313/19 у порядку загального позовного провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог що стосується стягнення збитків (майнової шкоди), заявлених за період 2016 - 2019 роки, із посиланням на пропуск позивачем строку звернення із позовом до суду в цій частині.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання.

Представник позивача заперечував проти поданого клопотання, надав заяву про поновлення строків звернення до суду, аргументуючи доводами, зазначеними у письмових запереченнях. Додатково наголошував, що строки звернення до суду з цим позовом ним не пропущені.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали (наприклад, відбулося стягнення штрафу), так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю (наприклад, винесене рішення про стягнення штрафу).

Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов`язків.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав , свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, зокрема, можуть бути: розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Приписами статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У справі "Устименко проти України" ЄСПЛ зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах "Grafescolo S.R.L. проти Молдови", "Руїз Торія проти Іспанії", роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язковим для країн, котрі підписали конвенцію. Стаття 6 документа зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, суди не повинні ігнорувати наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.

При цьому, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, предметом розгляду даної справи є, зокрема, стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" 230 544 899,74 грн. без ПДВ в рахунок відшкодування майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що за результатами діяльності у 2016 - 2019 роках, позивач мав дізнатися про отримання збитків, що підтверджується відповідною звітністю, зокрема, на сайті позивача за посиланням https://lubnygaz.com.ua/finances/.

Крім того, позивач як суб`єкт господарювання не міг не бути своєчасно обізнаний щодо настання зазначених у позовній заяві негативних фінансових наслідків заявленої бездіяльності відповідача зважаючи на систематичне складання фінансової звітності, а також регулярне звітування про фінансові показники діяльності до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Проте, позовну заяву позивачем подано суду лише 27 грудня 2019 року, тобто майже через 3 роки щодо збитків за 2016 рік, та через 2 роки щодо збитків за 2017 рік, через майже 1 рік за 2018.

Також суд не приймає доводи позивача, що оскільки допущене відповідачем порушення є триваючим, то строки звернення до суду на триваючі порушення не поширюються.

Суд нагадує, що відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду в частині стягнення майнової шкоди за період 2016-2019 роки, а не в частині визнання бездіяльності протиправною, тому посилання позивача на триваюче правопорушення є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення із позовом до суду щодо відшкодування майнової шкоди в частині заявлених вимог за період з 2016 - 2019 рік.

Згідно з ч.3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.14, 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" 230 544 899,74 грн. без ПДВ в рахунок відшкодування майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як наслідок, клопотання відповідача належить до задоволення.

За таких підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" 230 544 899,74 грн. без ПДВ в рахунок відшкодування майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17.06.2025.

Суддя Шляхова О.М.