Рішення № 128185745, 17.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2420/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, Ради адвокатів Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі позивач, адвокат) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі відповідач, КДКА або КДКА Полтавської області), в якій з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження; зобов`язати Раду адвокатів Полтавської області виключити відомості з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що "23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до позивача, адвоката, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року".

Одночасно з пред`явленням позову, 24 лютого 2025 року, ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову (вхідний номер 12283/25 від 24 лютого 2025 року), у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області направляти до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за результатами якої рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року адвоката ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження до розгляду справи в Полтавському окружному адміністративному суді.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову (вхідний номер 12283/25 від 24 лютого 2025 року) ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Наявність обставин, які свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів, позивач пов`язує з фактом, як на його думку, незаконності та необґрунтованості рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі КДКА Полтавської області або КДКА), що стало наслідком того, що відповідач приймав рішення по розгляду дисциплінарної справи за участю осіб, повноваження яких закінчились в різні роки, що дає підстави стверджувати про неправомочність засідань по розгляду дисциплінарної справи, а також ставить під сумнів законність усієї правової процедури по притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності. Наголошує, що станом на дату проведення засідань дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, як при вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи від 26 грудня 2024 року, так і при вирішенні питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності у цілому за наслідками розгляду дисциплінарної справи в оскаржуваному рішенні від 23 січня 2025 року, у Голови дисциплінарної палати, трьох з чотирьох членів дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, які приймали участь у розгляді дисциплінарної справи, та у трьох с семи членів дисциплінарної палати загалом, закінчився термін їхніх повноважень, що виключає законність всієї правової процедури по притягненню до відповідальності. Крім того, Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та складав відповідну довідку за результатами перевірки фактів, викладених у скарзі, в силу приписів ч. 2 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не мав права брати участі у голосуванні. Вважає, що правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, КДКА Полтавської області, від 23 січня 2025 року, доцільно надавати виключно у контексті дотримання відповідачем визначеної правової процедури по розгляду скарги, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення розгляду дисциплінарної справи щодо дисциплінарного проступку позивача, адвоката, на предмет їх достатності, без надання оцінки доказам, зібраним в процесі розгляду дисциплінарної справи. Зазначає, що ЄСПЛ неодноразово висловлювався щодо статусу національних органів, які провадять спеціальні процедури, у контексті статті 6 Конвенції. Зокрема, ЄСПЛ зазначав, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року). Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року та у справі «Cyprus v. Turkey» від 10 травня 2001 року, § 233). Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 § 1 (рішення у справі «Benthem v. the Netherlands» від 23 жовтня 1985 року). У контексті вищенаведеного відповідач, КДКА Полтавської області, є квазісудовим органом, який наділений повноваженнями щодо проведення спеціальної дисциплінарної перевірки у відповідності до Розділу VІ «Дисциплінарна відповідальність адвоката» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У постанові від 08 жовтня 2020 року (справа № 826/3443/18) Верховний Суд досліджував правову природу діяльності КДКА регіону та сформував висновок про те, що відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону № 5076-VI, з урахуванням практики ЄСПЛ (рішення «Sramek v. Austria», пункт 36) КДКА регіону має всі ознаки «суду» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції, а під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган у системі Національної асоціації адвокатів України. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 25 червня 2018 року по справі № 810/1972/17 та від 24 червня 2020 року по справі № 813/2639/18, акцентує увагу на тому, що суди повинні надавати оцінку рішенню відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 23 січня 2025 року, відповідач, КДКА Полтавської області, притягнув до дисциплінарної відповідальності позивача, адвоката, за не підвищення кваліфікації протягом 2019-2023 років, із протиправним (незаконним) застосуванням дисциплінарного стягнення у виді попередження. Відповідач, КДКА Полтавської області, в оскаржуваному рішенні від 23 січня 2025 року, ігноруючи доводи письмових пояснень, наданих позивачем у під час розгляду дисциплінарної справи, незаконно вважає правопорушення з боку позивача триваючим. Згідно приписами ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Звідси прямо слідує те, що встановлений приписами ч. 2 ст. 35 вищевказаного Закону №5076-VI річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності починається 31 грудня звітного року, і обраховується з 01 січня календарного року, що йде за звітнім роком, та триває до 31 грудня відповідного року. Окрім цього, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має присічний характер. Тобто, за спливом вищевказаного строку адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і вказаний строк не може бути поновлений. Отже, саме 01 січня року, наступного за звітним, слід вважати тим днем, коли відповідач, КДКА Полтавської області, міг та повинен був виявити вчинення дисциплінарного проступку щодо не підвищення кваліфікації. З огляду на викладене в оскаржуваному рішенні відповідача від 23 січня 2025 року, твердження відповідача про триваючий характер порушення зі сторони позивача, адвоката, не заслуговують на увагу та є юридично неспроможними. Згідно з приписами статей 49-51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення ж про закриття дисциплінарної справи приймається у разі відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката, відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником). Оскаржуване рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ухвалене відповідачем, КДКА Полтавської області, 23 січня 2025 року, тобто, всупереч встановленій правовій процедурі та вимогам Закону, а за наявності підстав для закриття дисциплінарного провадження через закінчення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, протиправно ухвалене рішення про застосування дисциплінарного стягнення. Отже, підсумовує позивач, встановлені та зафіксовані позивачем, адвокатом, порушення, допущені відповідачем під час здійснення дисциплінарного провадження по розгляду дисциплінарної справи, є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення 23 січня 2025 року протиправним, що, в свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, тягне за собою обов`язок його скасування.

03.03.2025 Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/2420/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії письмових доказів.

07.03.2025 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою від 06.03.2025 (вхідний № 15287/25 від 07.03.2025), якою просив залучити у якості співвідповідача по справі № 440/2420/25 Раду адвокатів Полтавської області. Додати до переліку основних вимог, похідну вимогу до співвідповідача, Ради адвокатів Полтавської області, про зобов`язання вчинити дію, а саме: Зобов`язати Раду адвокатів Полтавської області виключити відомості з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що « 23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до позивача, адвоката, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року».

20.03.2025 судом постановлена ухвала, якою заяву ОСОБА_1 в частині про збільшення позовних вимог у справі № 440/2420/25 прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи. Заяву ОСОБА_1 в частині залучення співвідповідача у справі № 440/2420/25 задоволено. Залучено до участі у справі №440/2420/25 як другого відповідача Раду адвокатів Полтавської області.

Вимоги заяви про збільшення позовних вимог позивач обґрунтував з посиланням на такі обставини. Станом на дату подання цієї заяви, у відповідності до змісту відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України (в подальшому за текстом ЄРАУ), враховуючи те, що оскарження рішення відповідача не зупиняє його дії, в ЄРАУ з`явилася інформація відносно позивача, адвоката, про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження на підставі оскаржуваного рішення. Зважаючи на той факт, що для ефективного поновлення прав та законних інтересів позивача, адвоката, необхідно усунути порушення шляхом приведення ситуації в стан, який передував порушенню, наскільки це можливо, то, як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється виключно радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, та те, що на практиці, досить часто, навіть за умови визнання протиправним та скасування рішення судом щодо відповідача, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відомості в ЄРАУ щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного виду стягнення продовжують відображатися, тобто, права особи позивача, адвоката можуть залишатися непоновленими досить тривалий час. А тому просив зобов`язати Раду адвокатів Полтавської області виключити відомості з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що « 23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до позивача, адвоката, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року».

17.03.2025 відповідач Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив , що не визнає та заперечує проти задоволення адміністративного позову адвоката ОСОБА_1 , з огляду на наступне. 05.- 06.09.2022 року Радою адвокатів України прийнято рішення № 96 ( із змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України № 107 від 05.-06.09.2022 року) «Про затвердження Порядку висування та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Полтавської області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Полтавської області, встановлення квоти представництва та повноважень членів органів адвокатського самоврядування», згідно якого, серед іншого, органи адвокатського самоврядування Полтавської області та їх члени, а також представники регіону у вищих органах адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої повноваження, виходячи із принципу інституційного континуїтету, до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органі після скасування чи припинення дії воєнного стану), а саме: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області у складі: Т.в.о. Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області ОСОБА_2 ; Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі членів палати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Таким чином твердження позивача про відсутність повноважень у членів адвокатського самоврядування Полтавської області спростовуються. Склад членів дисциплінарної палати КДКА Полтавської області визначено у кількості 7 осіб на підставі рішення Конференції адвокатів Полтавської області 20 липня 2013

року. 23 січня 2025 року адвокат ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду дисциплінарної справи, повторно на засідання дисциплінарної палати не прибув у зв`язку з чим КДКА Полтавської області прийнято рішення про розгляд дисциплінарної справи за відсутності сторін на підставі п.3 ч.2 ст.40 Закону України» Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За результатом розгляду дисциплінарної справи КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати, прийнято рішення наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку передбаченого п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При обранні виду дисциплінарного стягнення, з урахуванням особи адвоката, який раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, перебував у складних життєвих обставинах, КДКА Полтавської області дійшла до висновку про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Стосовно обов`язку підвищення професійної кваліфікації та терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності слід зазначити, що згідно абц. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до пункту 1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також помічників адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката. Пунктом 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування. Згідно пункту 16 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, всі адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).Таким чином, обов`язок щодо підвищення професійного рівня адвоката прямо передбачений положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України. Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік: 01 січня по 31 грудня кожного року. Невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов`язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок. 11-12 серпня 2023 року Рада адвокаті України (далі РАУ) своїм рішенням № 88 дала роз`яснення щодо обов`язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік. У вказаному рішенні РАУ роз`яснила, що враховуючи бойові дії на території України та неможливість у зв`язку з цим проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом обов`язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку. Відповідно, невиконання адвокатом вимог пунктів 19, 20 Порядку за 2022 рік, тобто підвищення ним професіонального рівня в меншому обсязі, ніж встановлено. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Згідно до постанови Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Ці правові висновки враховані КДКА Полтавської області при прийнятті рішення у дисциплінарній справі адвоката ОСОБА_1 . До повноважень КДКА Полтавської області, в силу ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виявлення вчинення адвокатами дисциплінарного проступку не входить. КДКА Полтавської області, при здійсненні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 дотрималась всіх вимог визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З огляду на зазначене КДКА Полтавської області прохає відмовити у задоволені адміністративного позову адвоката ОСОБА_1 .

20.03.2025 позивач надав суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, в якій стверджує, що у трьох з чотирьох членів складу дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, які, як на думку позивача, протиправно (незаконно) приймали участь в розгляді дисциплінарної справи та приймали протиправні (незаконні) рішення, закінчився термін їхніх повноважень, що не спростовано відповідачем. Повноважними членами зі складу дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, які розглядали дисциплінарну справу, на момент порушення дисциплінарної справи та постановлення оскаржуваного позивачем, адвокатом, протиправного рішення від 23 січня 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, були лише двоє з шести (а при голосуванні за прийняття рішення по суті розгляду дисциплінарної справи та можливості накладення стягнення лише один з шести членів комісії від її загального кількісного складу, що виключає таку законну ознаку засідання як його правомочність та наявність відповідного кворуму більшості голосів при прийнятті рішень від загального кількісного складу членів дисциплінарної палати. Загалом же, якщо враховувати загальну кількість членів дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, навіть тих, хто не приймав участі в розгляді дисциплінарної справи, то, станом на дату порушення дисциплінарної справи повноважними були лише троє з семи членів комісії від її загального кількісного складу, а вже станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення лише троє з шести членів комісії від її загального кількісного складу. Як вже зазначалося раніше у позовній заяві, та і як прямо вбачається зі змісту приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону. У відповідності ж до змісту приписів ч. 6 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів. Згідно приписів ч. 7 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом. Як вбачається зі змісту приписів ч. 2 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Щодо спростування законності доводів відповідача про повноважність органів адвокатського самоврядування з посиланням на Рішення Ради адвокатів України від 21 вересня 2020 № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування», то позивачем наперед вже була сформована правова позиція з цього приводу, викладена безпосередньо в позовній заяві із зазначенням суперечливості такого рішення змісту приписів ч. 2 ст. 48, ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 51, ч.ч. 2, 3 ст. 52, ч. 2 ст. 53, ч.ч. 2, 3 ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено лише обрання членів органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення повноважень п`ять років, але не більше ніж два строки підряд, за формою набуття повноважень членів органів адвокатського самоврядування виключно шляхом обрання відповідними конференціями адвокатів регіону та З`їздом адвокатів України. Щодо доводів відповідача про наявність в діянні (бездіяльності) позивача, адвоката, складу триваючого правопорушення та щодо спливу строків застосування дисциплінарного стягнення, то позивачем надані обґрунтовані доводи, викладені в самій позовній заяві та не потребують повторному зазначенню. Однак, разом з тим, відповідачем, попри визнання поняття звітного періоду, яким охоплюється календарний рік, починаючи з 01 січня по 31 грудня кожного року, не надано суду обґрунтованих доводів з приводу того, що стало законною підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у виді попередження поза межами строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності. Так, у разі закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях позивача, адвоката, відповідач зобов`язаний був прийняти виключно рішення про закриття дисциплінарної справи. Доводи позивача з цього приводу не спростовані відповідачем. Тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

03.04.2025 відповідач Рада адвокатів Полтавської області надіслав через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає залучення у якості співвідповідача по вказаній справі необґрунтованим. Так з метою забезпечення, збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на органи адвокатського самоврядування покладено обов`язок ведення Єдиного реєстру адвокатів України. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закону), внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 48 Закону рада адвокатів регіону забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Рада адвокатів Полтавської області, як реєстратор першого рівня, 27.01.2025 року о 15.36 год. внесла зміни до Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, яке наразі не визнано протиправним та не скасовано. Відповідно, Рада адвокатів Полтавської області при внесенні інформації про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження діяла виключно в межах прямо передбачених законодавством завдань. У даному випадку, підставою для внесення інформації до ЄРАУ радою адвокатів регіону щодо застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження до адвоката ОСОБА_1 є рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року. У разі скасування та визнання рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, Рада адвокатів Полтавської області зобов`язана виключити відповідні відомості з Єдиного реєстру адвокатів України, що є її прямим обов`язком. Отже просить відмовити адвокату ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Ради адвокатів Полтавської області виключити відомості з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що "23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до позивача, адвоката, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року".

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 липня 2017 року отримав Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1747 на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 11 липня 2017 року № 9.

28.10.2024 за вхідним № 226/7-24 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області отримала Скаргу директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 24.10.2024 вих. № 1907/0/02-2 на дії адвоката, в якій скаржник просив притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017) до дисциплінарної відповідальності, в який скаржник посилався на наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов`язку, передбаченого ст. 21 Профільного закону щодо підвищення професійного рівня; порушення абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики. Вказав, що із офіціного веб-сайту Вищої школи адвокатури НААУ вдається встановити, що адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023.

28.10.2024 за вихідним № 733/4-24 КДКА Полтавської області, зокрема, засобами електронного зв`язку, направила адвокату ОСОБА_9 лист з пропозицією відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у термін до 08 листопада 2024 року надати письмові пояснення з приводу фактів викладених у скарзі та докази на їх спростування.

28.10.2024 В.о. Голови КДКА Полтавської області (голова дисциплінарної палати) надав члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Володимиру Рохманову доручення в порядку ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» провести перевірку відомостей, викладених у скарзі директора ВША НААУ ОСОБА_10 на дії адвоката Давиденка Едуарда Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017) у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

08 листопада 2024 року за вхідним № 410/3-24 до КДКА Полтавської області від адвоката Давиденка Едуарда Володимировича надійшли пояснення від 07.11.2024 щодо скарги ОСОБА_10 (в порядку приписів ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), я яких адвокат, зокрема, вказав про те, що ВША НААУ не має ліцензії у сфері післядипломної освіти з підвищення кваліфікації адвокатів, а її діяльність в цій сфері є незаконною; протягом звітного 2019 року було здійснено підвищення кваліфікації на рівні необхідної кількості балів, підтвердженням чого є отримані відповідні сертифікати; з квітня 2020 року та по жовтень 2021 року змушений був здійснювати догляд за хворою матір`ю; напочатку 2021 року переніс тяжку коронавірусну хворобу та займався також реабілітаційними заходами з відновлення стану свого здоров`я; щодо підвищення кваліфікації за звітній 2022 рік, то 16 березня 2022 року рішенням Ради адвокатів України № 30 було призупинено до 31 грудня 2022 року дію п.п. 19-20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України; не проходження підвищення кваліфікації у 2023 році через складні сімейні обставини, що згідно п. 28 діючого на той час Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 21 вересня 2019 року та п. 26 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року в новій редакції, у разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за відповідною заявою адвоката та за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов`язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково; строки притягнення до відповідальності сплили кожного 31 грудня відповідного 2020, 2021, 2022 років; стосовно звітного календарного 2023 року, діючий на вишевказаний період, як і на періоди 2021-2022 років, Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 визнано протиправним та скаовано його відповідні незаконні пункти 18, 19, 20, зокрема в частині необхідності та обовязку набрання адвокатами залікових балів протягом звітного календарного року, а також пункт 2 розділу IV «Перехідні положення» на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22.

27 листопада 2024 року членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Володимиром Рохмановим складена адресована голові дисциплінарної палати Полтавської області Довідка за результатами перевірки фактів, викладених у скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_10 , про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Давиденка Едуарда Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11 липня 2017) у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою надаючи оцінку фактам, викладеним у скарзі директора ВША НААУ ОСОБА_10 , та матеріалам перевірки, дійшов до висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення Правил адвокатської етики та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

26.12.2024 КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати ухвалено, згідно протоколу засідання, прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

26.12.2024 КДКА Полтавської області оформлене рішення дисциплінарної палати про порушення дисциплінарної справи, яким вирішено: порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017); розгляд дисциплінарної справи призначити на 09 січня 2024 року о 12-ій годині у приміщенні Ради адвокатів Полтавської області по вул. Котляревського, 6, офіс 2 у м. Полтаві.

27.12.2024 за вихідним № 1409/4-24 рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 26.12.2024 року направлено адвокату Едуарду Давиденку. Зазначене рішення 27.12.2024 також направлено позивачу засобами електронного зв`язку.

08.01.2025 до КДКА Полтавської області надійшла заява адвоката Давиденка Едуарда Володимировича (вхідний № 25/3-25), якою адвокат просить розгляд справи відносно нього проводити у його відсутність.

09.01.2025 згідно Витягу з протоколу засідання КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийнято рішення розгляд дисциплінарної справи відкласти та призначити наступне засідання на 23 січня 2025 року, про що адвоката Едуарда Давиденка повідомлено листом КДКА Полтавської області від 17.01.2025 (вихідний № 197/4-25) та засобами електронного зв`язку.

23.01.2025 на засіданні КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняте рішення притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого п.п. 3, 5, 6 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, про свідчить зміст Витягу з протоколу засідання КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати.

23.01.2025 КДКА Полтавської області оформлене рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення, яким адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017) притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

27.01.2025 КДКА Полтавської області за вихідним № 277/4-25 адвокату ОСОБА_9 направлено рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2025. Зазначене рішення направлено адвокату також засобами електронного зв`язку.

27.01.2025 Рада адвокатів Полтавської області, як реєстратор першого рівня, внесла зміни до Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Позивач не погодився з рішенням КДКА Полтавської області від 23.01.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, а так само не погодився із внесенням змін до Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між позивачем та відповідачами, оскаржуваному рішенню КДКА Полтавської області та діям Ради адвокатів Полтавської області, суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ключовим критерієм для притягнення відповідачем позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження став триваючий характер дисциплінарного проступку, а саме: непідвищення адвокатом Давиденко Едуардом Володимировичем кваліфікації в 2019-2023 роках.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України e справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

За змістом пунктів 1 та 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Питання дисциплінарної відповідальності адвоката регламентує Розділ VI Закону № 5076-VI.

Так, відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону № 5076-VI).

Стадіями дисциплінарного провадження відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Приписами статті 38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини другої цієї статті рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі - Положення № 120).

Пунктом 8 Положення № 120 установлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Пунктами 24-26 Положення № 120 передбачено, що голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до пункту 33 Положення № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Пунктами 43, 44 Положення № 120 визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Також, статтею 65 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) визначено, що адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно статі 66 Правил адвокатської етики за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.

У разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 63 (далі Порядок № 63) (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 2 Порядку № 63 встановлено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 63 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).

Згідно з пунктом 17 Порядку № 63 один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.

Відповідно до 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно пункту 19 Порядку № 63 адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов`язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.

Пунктами 20, 23 Порядку № 63 встановлено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

З аналізу наведених положень слідує, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку непідвищення кваліфікації адвокатом протягом року, полягає у бездіяльності, а саме, не набранні адвокатом встановленої Порядком № 63 кількості балів протягом відповідного календарного року, а саме з 1 січня по 31 грудня.

Суд зауважує, що при встановленні тієї обставини чи своєчасно вчинена певні дії, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання суб`єктом темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.

Днем бездіяльності, у свою чергу, є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправною передує встановлення обов`язку виконання суб`єктом в певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк.

Тотожних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 по справі № 9901/120/19.

Отже, днем бездіяльності адвоката у формі не підвищення кваліфікації є 31 грудня календарного року, в якому адвокат зобов`язаний підвищити кваліфікацію.

Тобто, з наступного дня - 1 січня календарного року, що йде за роком, в якому адвокат повинен був підвищити кваліфікацію (звітній рік), адвокат вважається таким, що вчинив відповідний дисциплінарний проступок.

Відтак, встановлений частиною 2 статті 35 Закону № 5076-VI річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності починається 31 грудня звітного року, і обраховується з 1 січня календарного року, що йде за звітнім роком, та триває до 31 грудня відповідного року.

Разом з цим, річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має присічний характер. Тобто за спливом такого строку адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і вказаний строк не може бути поновлений.

Суд також акцентує, що не підвищення кваліфікації за кожний календарний рік містить в собі склад самостійного дисциплінарного проступку.

У світлі наведених висновків, повертаючись до вирішення спірного питання щодо правомірності рішення відповідача КДКА Полтавської області, триваючого характеру дисциплінарного проступку позивача, та відповідно правомірності застосованого відповідачем дисциплінарного стягнення, суд виходить з наступного.

Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовував, зокрема, посиланням на ті обставини, що станом на дату проведення засідань дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, як при вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи від 26 грудня 2024 року, так і при вирішенні питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності у цілому за наслідками розгляду дисциплінарної справи в оскаржуваному рішенні від 23 січня 2025 року, у Голови дисциплінарної палати, трьох з чотирьох членів дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, які приймали участь у розгляді дисциплінарної справи, та у трьох с семи членів дисциплінарної палати загалом, закінчився термін їхніх повноважень, що виключає законність всієї правової процедури по притягненню до відповідальності.

При наданні оцінки наведеним твердженням позивача суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Згідно частини 1 статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

За приписами частини 1 статті 55 Закону № 5076-VI у період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.

05.- 06.09.2022 року Радою адвокатів України прийнято рішення № 96 ( із змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України № 107 від 05.-06.09.2022 року) «Про затвердження Порядку висування та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Полтавської області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Полтавської області, встановлення квоти представництва та повноважень членів органів адвокатського самоврядування», про те що, серед іншого, органи адвокатського самоврядування Полтавської області та їх члени, а також представники регіону у вищих органах адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої повноваження, виходячи із принципу інституційного континуїтету, до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органі після скасування чи припинення дії воєнного стану), а саме: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області у складі: Т.в.о. Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області ОСОБА_2 ; Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі членів палати Ялисоветський Андрій Андрійович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Нормою частини 1 статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішенням Ради адвокатів України № 96 продовжено виконання повноважень органами адвокатського самоврядування Полтавської області та їх членами, зазначене рішення є чинним, доказів визнання його протиправним та скасування у встановленому законом порядку суду не надано, а отже є обов`язковим для виконання всіма адвокатами. Тому суд не погоджується з твердженнями позивача про відсутність повноважень у членів КДКА Полтавської області при ухваленні оскаржуваного рішення.

КДКА Полтавської області, в заявах по суті справи та за змістом оскаржуваного рішення, акцентує на тому, що не підвищення кваліфікації відповідачем за спірний період є триваючим дисциплінарним проступком, позаяк пов`язане, як на думку відповідача, з тривалим, безперервним невиконанням позивачем обов`язків, передбачених законом. Тобто, позивач вчинивши протиправну бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності. Така бездіяльність безперервно порушує закон протягом певного часу. Увесь цей час позивач безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Проте, суд відхиляє посилання відповідача на триваючий характер проступку, та відповідно не поширення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, з огляду на таке.

У постановах від 18.01.2021 у справі № Б-23/75-02, від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20 Верховний Суд виклав правову позицію щодо ієрархії застосування висновків Верховного Суду, відповідно до якої в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки Верховного Суду, які містяться в судових рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів цього суду.

Указане також узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 910/12968/17 та в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 (пункт 9.27).

Також, згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

У постанові від 11.12.2018 у справі № 810/1224/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №160/17189/21.

Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо ієрархії застосування висновків касаційного суду, викладену в ухвалі від 09.08.2019 у справі № 910/12968/17, у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суд вважає застосовним до спірних правовідносин саме наведене вище визначення триваючого правопорушення.

Отже, триваюче правопорушення припиняється за наявності однієї з двох вищевказаних умов: 1) виконання установлених обов`язків; 2) виявлення правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 752/11464/16-к надав таке тлумачення сполучнику «або»: «…в цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком, і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або». Така синтаксична конструкція часто використовується в законодавстві… В усіх цих випадках вживання «або» для з`єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік. Якщо такий перелік перелічує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перелічених умов.».

Тобто, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) є або виконання установлених обов`язків, або виявлення правопорушення.

Обираючи підхід до визначення моменту припинення триваючого правопорушення, (дисциплінарного проступку) суд враховує положення чинного законодавства України.

Так, визначення триваючого правопорушення наведене у п. 111.5 статті 11 Податкового кодексу України, згідно з яким триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

З наведеного визначення слідує, що моментом припинення триваючого правопорушення є момент виявлення такого правопорушення уповноваженим органом.

Положеннями частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 зазначила, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.

З огляду на викладене, за умови відсутності законодавчо визначеного поняття триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) вищевказане визначення, зокрема в частині моменту припинення такого правопорушення (з моменту його виявлення), в силу аналогії закону, враховується судом при розгляді даної справи.

На користь такого висновку суду свідчить також правова позиція Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладена, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06).

У вказаному рішення Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». У разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Тобто, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 812/292/18.

Відтак, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого дисциплінарного проступку позивача є момент виявлення правопорушення уповноваженими органами адвокатського самоврядування.

При цьому, встановлюючи момент виявлення дисциплінарного проступку позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 63 Вища школа адвокатури НААУ, зокрема, готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.

Також, як зазначалось вище, пунктом 23 Порядку № 63 встановлено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

Водночас, суд звертає увагу, що держава (суб`єкт владних повноважень) має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж (постанова Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 804/15772/15).

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/непідвищення адвокатом професійної кваліфікації станом на 01 січня року, наступного за звітним.

Вказана інформація повинна бути розміщена у відкритому доступі в ЄРАУ.

Відтак, саме 01 січня року, наступного за звітним, є днем коли відповідач повинен був виявити вчинення відповідачем дисциплінарного проступку, а саме непідвищення кваліфікації.

Позаяк триваюче правопорушення позивача припиняється з дня виявлення 01 січня року відповідного календарного року, наступного за звітним, саме з цієї дати має обраховуватись річний строк притягнення позивача до відповідальності.

Поміж цим, суд зауважує, що у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 сформульовано правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні; неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень; принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зобов`язання з підвищення кваліфікації адвокатом ОСОБА_1 на рівні 10 годин за 2019 рік закінчилися 31.12.2019 року (день вчинення правопорушення), останнім днем строку, передбаченого ч. 2 ст. 35 Закону № 5076-VI, протягом якого адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, є 31.12.2020 року. Відповідно за 2020 рік крайній термін притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є 31.12.2021, за 2021 рік 31.12.2022, за 2022 рік 31.12.2023, за 2023 рік 31.12.2024.

Як зазначалось вище судом та підтверджено матеріалами справи, в оскаржуваному рішенні у провину позивачу ставиться, зокрема, відсутність відомостей про виконання ним вимог з підвищення професійної кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.

Таким чином, на момент прийняття відповідачем КДКА Полтавської області спірного рішення, а саме: 23 січня 2025 року, строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за період з 2019 по 2023 роки сплив, позаяк останнім днем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за 2019 рік було 31.12.2020, за 2020 рік - 31.12.2021, за 2021 рік - 31.12.2022, за 2022 рік - 31.12.2023, а за 2023 рік - 31.12.2024.

Відтак, позивач не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вищевказаний період.

З огляду на вищезазначене, прийняття рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення, яким адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017) притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, з порушенням встановленого частиною 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строку, протягом якого адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не може вважатися таким, що відповідає засадам належного урядування, визначеним, зокрема частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може вважатися правомірним.

За викладених обставин суд приходить до висновку про протиправність рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді - попередження, а отже про задоволення адміністративного позову в частині заявлених вимог, визнавши протиправним та скасувавши рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Щодо заявленої позивачем вимоги про зобов`язання Ради адвокатів Полтавської області виключити відомості з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що "23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до позивача, адвоката, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року", суд виходить з наступного.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ № 1037777 до графи «інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю» внесені відомості « 23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року».

Відповідно до статті 17 Закону України № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

Нормою частини 1, пункту 9 частини 2 статті 48 Закону України № 5076-VI передбачено, що у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону. Рада адвокатів регіону: забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України (нова редакція), затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 22 серпня 2022 року № 74 (далі Порядок № 74) Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ) - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на заняття адвокатською діяльністю, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, а також інші відомості, визначені законами України та актами Національної асоціації адвокатів України.

ЄРАУ ведеться та адмініструється з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, а також накопичення, оброблення та надання офіційного визнання такої інформації (пункт 1.2. Порядку № 74).

Згідно з пунктом 2.1. Порядку № 74 внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.

Пунктом 2.2. Порядку № 74 передбачено, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом.

Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, які є адміністраторами Першого рівня внесення відомостей до ЄРАУ.

Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України, яка є одночасно Адміністратором ЄРАУ та адміністратором Другого рівня внесення відомостей до ЄРАУ.

За змістом підпункту 3.1.6. пункту 3.1. Порядку № 74 інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (орган, який прийняв рішення про дисциплінарну відповідальність, вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в ЄРАУ (електронному наборі даних про адвоката) обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до ЄРАУ, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого основного робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (пункт 3.4. Порядку № 74).

До відомостей, що містяться в ЄРАУ, вносяться зміни у разі: зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; поновлення права на заняття адвокатською діяльністю; виключення відомостей або не відображення відомостей про адвоката (профайлу адвоката) відповідно до розділу 3 цього Порядку; припинення права на заняття адвокатською діяльністю; зміни адреси робочого місця адвоката; зміни прізвища, імені та по батькові адвоката; зміни організаційної форми адвокатської діяльності; внесення відомостей про помічників адвоката; попередження (п.п. 4.1.1. 4.1.9 пункту 4.1. Порядку № 74).

У випадку зміни відомостей, які вносяться до ЄРАУ, адвокат зобов`язаний протягом трьох днів повідомити раду адвокатів регіону про ці зміни, подавши відповідну заяву про внесення змін до ЄРАУ (пункт 4.5. Порядку № 74).

Згідно з підпунктами 4.13.1, 14.13.2. пункту 4.13. Порядку № 74 відомості, які вносяться до ЄРАУ у випадку попередження: підстава попередження; назва органу, який прийняв рішення про попередження, назва і дата такого рішення.

Відповідач Рада адвокатів Полтавської області у відзиві на позовну заяву, наданому суду 03.04.2025, зазначає, що Рада адвокатів Полтавської області, як реєстратор першого рівня, 27.01.2025 року о 15.36 год. внесла зміни до Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, яке наразі не визнано протиправним та не скасовано. У даному випадку, підставою для внесення інформації до ЄРАУ радою адвокатів регіону щодо застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження до адвоката ОСОБА_1 є рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року. Відповідно до п.п. 4.9 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, КДКА, після отримання рішення ВКДКА, яке підлягає внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, або рішення суду про скасування рішення КДКА/ВКДКА про зупинення або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, яке набрало законної сили, не пізніше наступного робочого дня передає відповідній Раді адвокатів регіону необхідну інформацію для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про прийняте рішення. Отже, у разі скасування та визнання рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, Рада адвокатів Полтавської області зобов`язана виключити відповідні відомості з Єдиного реєстру адвокатів України, що є її прямим обов`язком.

Так, відповідно до пункту 4.9. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 16.02.2013 № 77 (далі по тексту - «Регламент»), КДКА, після отримання рішення ВКДКА, яке підлягає внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, або рішення суду про скасування рішення КДКА/ВКДКА про зупинення або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, яке набрало законної сили, не пізніше наступного робочого дня передає відповідній Раді адвокатів регіону необхідну інформацію для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про прийняте рішення.

Відповідач Рада адвокатів Полтавської області посилається у відзиві на позов на пункт 4.9 Регламенту, як на правову підставу виникнення у відповідної Ради регіону обов`язку виключити відомості з Єдиного реєстру адвокатів України у разі скасування та визнання рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Водночас пункт 4.9. Регламенту встановлює порядок дій відповідної Ради регіону після отримання необхідної інформації від КДКА для внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, зокрема, рішення суду про скасування рішення КДКА/ВКДКА про зупинення або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, яке набрало законної сили.

Підпунктом 4.1.9. пункту 4.1. Порядку № 74 передбачено, що до відомостей, що містяться в ЄРАУ, вносяться зміни у разі попередження, при цьому пункт 4.9. Регламенту не визначає процедуру внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України у разі отримання КДКА рішення суду про скасування рішення КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Разом з тим при внесенні 27.01.2025 о 15.36 год. до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей « 23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року» на підставі рішення КДКА Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, відповідач - Рада адвокатів Полтавської області діяла, як адміністратор Першого рівня внесення відомостей до ЄРАУ.

Статтею 13 Конвенції про захист людських прав і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Окрім цього, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин і задоволеними в адміністративному судочинстві можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище і захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет і підстави позову), характер порушеного права позивача і можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема, встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини 1 статі 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Нормою пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За приписами частини 3 статі 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За огляду на викладене, виходячи з фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання Ради адвокатів Полтавської області виключити відомості з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що "23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до позивача, адвоката, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року".

Тому позов в цій частині також підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Ради адвокатів Полтавської області виключити з Єдиного реєстру адвокатів України відомості відносно дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017): « 23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року».

Отже адміністративний позов ОСОБА_11 обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовом у цій справі сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.4208745801.1 від 21.02.2025.

Таким чином, при задоволенні позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на користь ОСОБА_11 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, офіс 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000 , ідентифікаційний код 22543623), Ради адвокатів Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, офіс 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 38561184) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Зобов`язати Раду адвокатів Полтавської області виключити з Єдиного реєстру адвокатів України відомості відносно дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1747, видане Радою адвокатів Полтавської області 11.07.2017): « 23.01.2025 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року».

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький