Ухвала суду № 128185361, 17.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8069/25

УХВАЛА

17 червня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»; зобов`язання Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 30 травня 2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків з дня отримання копії ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій позивач вказує, що шестимісячний строк на звернення до суду щодо оскарження бездіяльності відповідача відносно розгляду звернення від 06.01.2024 сплинув 06.07.2024 під час дії воєнного стану. Згідно наказу Голови Верховного Суду від 04.03.2022 запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Згідно рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф» рекомендовано: процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Порушення прав позивача є триваючим та за зверненням позивача не прийнято відповідного рішення, а позивачем періодично здійснювалися активні дії щодо захисту своїх прав, тому позивачем не пропущено строку на звернення до суду. Також, позивач вказує, що у відповідності до ст. 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсії проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач звернувся до суду та просить визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»; зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , 06 січня 2024 року звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області із запитом на отримання публічної інформації, в якому вказав, що звільнений за станом здоров`я, свідоцтво про хворобу № 244 від 22.07.2002 р. та довідка МСЕК № 084790 від 23.01.2003 р. про 3 групу інвалідності отриману під час проходження військової служби. Просив повідомити причини за якими позивачу на протязі більше 15 років нараховували розмір пенсії 65% замість належних 70% (а.с. 38-39).

26 січня 2024 року Управлінням Служби безпеки України в Одеській області надано відповідь та повідомлено, що за наявною в Управлінні інформацією наказом СБУ від 22.10.2002 № 1541-ос позивача було звільнено з військової служби за статтею 67 пунктом «б» (за станом здоров`я) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ в запас СБУ з виключенням зі списків особового складу Управління наказом УСБУ в Одеській області від 24.10.2002 № 134-ос з 01.11.2002, а не у відставку, що в розумінні пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не передбачає нарахування додаткових 5 процентів при призначенні пенсії за вислугу років. Враховуючи викладене, не вбачається правових підстав для подання відповідних документів до ГУ ПФУ в Одеській області для перерахунку пенсії (а.с. 40-41).

Тобто, щонайменше після отримання листа-відмови від Управління Служби безпеки України від 26.01.2024 року позивачу, ОСОБА_1 , повинно було бути відомо про порушення своїх прав та інтересів.

Також, згідно даних автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 звертався до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення з 01.11.2002 року по теперішній час. (справа № 420/3412/24, суддя Аракелян М.М.).

Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року у справі № 420/3412/24 адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві, визнано причини пропуску строку звернення до суду з позовом неповажними.

Згідно ухвали суду від 28 лютого 2024 року по справі № 420/3412/24, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач серед іншого вказував, що 30 грудня 2023 року випадково дізнався що йому не доплачують 5% розміру грошового забезпечення.

Тобто, ОСОБА_1 достеменно було відомо про порушення його прав, починаючи з 30.12.2023 року.

Однак, позовну заяву було подано до суду лише 19.03.2025 року, тобто з пропуском визначеного КАС України строку звернення до суду.

В постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку позивач не надає будь-яких доказів того, що введення на території України воєнного стану вплинуло на можливість позивача звернутись до суду за захистом порушеного права, в межах строків, визначених КАС України.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на приписи ст. 51 Закону України № 2262-ХІІ, оскільки вказаною статтею врегульовано порядок та строки перерахунку пенсії, у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення, тоді як предметом розгляду по даній справі є правомірність дій Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови у підготовці розрахунку вислуги років для перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 , який звільнений зі служби в 2002 році.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 11.12.2023 р. у справі № 380/1907/23, суд вважає неспроможними, оскільки у вказаній постанові надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі.

При цьому, правові позиції щодо застосування норм КАС України стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц.

В той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22.

В постанові від 04 липня 2023 року по справі № 320/2938/21 Верховний Суд вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2023 року по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2024 року по справі № 990/12/24.

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду позивачем не надано, та ані в заяві про поновлення строку звернення до суду, ані в позовній заяві не зазначено.

Загальним правилом обчислення строків є їх обчислення з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122-123, 240, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»; зобов`язання Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя О.А. Левчук