Рішення № 128185170, 16.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9011/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни в Афганістані, цільової адресної соціально-матеріальної допомоги в максимально можливому розмірі 15 000 грн., для підтримання його життя і здоров`я та активного довголіття;

- зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , особі з інвалідністю II групи внаслідок війни, цільову адресну соціально-матеріальну допомогу в максимально можливому розмірі 15 000 грн., для підтримання життя і здоров`я та активного довголіття на картковий рахунок НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни в Афганістані.

Оскільки стан здоров`я позивача погіршується, внаслідок чого він потребує довгострокового та вартісного лікування, позивач звернувся із заявою до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про надання йому цільової адресної соціально-матеріальної допомоги в максимальному розмірі 15 000 грн.

Водночас, відповідач листом від 31.01.2025 року залишив без задоволення заяву позивача, посилаючись на те, що така заява не може бути погоджена без дозволу бюджетної комісії.

Не погоджуючись із вищезазначеною бездіяльністю Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, позивач звернувся до суду з позовом в адміністративному судочинстві.

Ухвалою суду від 02.04.2025 року у справі №420/9011/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області адміністративний позов позивача з додатками, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 03.04.2025 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

У визначений КАС України п`ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.

При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про можливість вирішення судом справи за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) в Демократичній Республіці Афганістан в період з 18.12.1982 року по 30.10.1984 року, що підтверджується довідкою від 21.02.2025 року №ІІ/320.

Позивач перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в Великомихайлівському відділі управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, що підтверджується довідкою від 04.10.2022 року №22.

Посилаючись на висновок лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Великомихайлівська багатопрофільна лікарня Великомихайлівської селищної ради Одеської області», в якій зазначено, що за станом здоров`я він підлягає довготривалому дороговартісному медикаментозному лікуванню, позивач 27.01.2025 року звернувся із заявою до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, в якій просив протягом 72 годин перерахувати грошові кошти на його картковий рахунок у вигляді цільової адресної соціально-матеріальної допомоги в максимально можливому розмірі 15 000 грн.

Водночас, листом від 31.01.2025 року Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області зазначила, що в даний час Великомихайлівською селищною радою затверджена Комплексна програма соціального захисту населення на 2025-2027 роки, відповідно до якої на засіданні бюджетної комісії буде розглядатися питання щодо виділення фінансової допомоги відповідним категоріям осіб. Оскільки позивач просив перерахувати кошти протягом 72 годин, то прохання заявника, без розгляду бюджетної комісії, задоволенню не підлягає.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування йому цільової адресної соціально-матеріальної допомоги, позивач звернувся із позовом до адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовий статус ветеранів війни врегульований Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно ст.1-1 Закону №3551-XII державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України - цілеспрямована, системна діяльність органів державної влади щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно ст.13 Закону №3551-XII особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, але не виключно, безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування врегульовані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).

Відповідно до приписів частини 3 ст. 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з п.п. 22, 27 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Як було встановлено судом, рішенням Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 19.12.2024 року №3184-VIII було затверджено Комплексну програму соціального захисту населення Великомихайлівської селищної ради на 2025-2027 роки.

Згідно п.16 Напрямів діяльності та заходи Комплексної програми соціального захисту населення Великомихайлівської селищної ради на 2025-2027 роки затверджено програму «Надання одноразової допомоги на проведення стоматологічного (хірургічного, терапевтичного) лікування, зубопротезування, учасникам бойових дій в Афганістані та на території інших держав, виконавцями напрямку є - Великомихайлівська селищна рада, виконавчий комітет селищної ради.

Відповідно до п.6 паспорту Комплексної програми соціального захисту населення Великомихайлівської селищної ради на 2025-2027 роки, до бюджетів, які беруть участь у виконанні програми, відноситься бюджет селищної ради.

Аналізуючи вищевказані приписи суд доходить висновку, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету. Разом з тим, як встановлено з Комплексної програми соціального захисту населення Великомихайлівської селищної ради на 2025-2027 роки, до бюджетів, які беруть участь у виконанні програми, відноситься бюджет Великомихайлівської селищної ради.

Отже, на думку суду, питання щодо передачі коштів з бюджету Великомихайлівської селищної ради на виконання Комплексної програми соціального захисту населення Великомихайлівської селищної ради на 2025-2027 роки, зокрема, в частині надання позивачу одноразової допомоги на проведення лікування як учаснику бойових дій в Афганістані, неможливе без попереднього проведення пленарного засідання селищної ради та, відповідно, погодження питання щодо передачі такої допомоги.

Суд критично ставиться до посилань відповідача у листі від 31.01.2025 року про залишення без розгляду заяви позивача про перерахування йому одноразової допомоги у строк до 72 годин, оскільки таке рішення не може бути прийнято без відповідного погодження бюджетною комісією селищної ради, оскільки відмова відповідача в частині перерахування коштів у конкретний строк на банківський рахунок позивача не скасовує його права на отримання одноразової допомоги на проведення лікування як учаснику бойових дій в Афганістані, дотримуючись відповідного порядку прийняття таких рішень.

Разом з тим, доказів розгляду цієї заяви по суті на пленарному засіданні селищної ради у встановлений законом строк Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області позивачу надано не було. Крім того, вказаних доказів відповідачем також не було надано до суду за час розгляду адміністративної справи №420/9011/25, що свідчить про протиправну бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо нерозгляду заяви позивача від 27.01.2025 року.

Щодо вимоги зобов`язального характеру суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З огляду на встановлені обставини у справі №420/9011/25 та положення чинного законодавства, а також враховуючи, що відповідачем не було розглянуто заяву позивача по суті на пленарному засіданні селищної ради та не було надано належної оцінки викладеним позивачем обставинам у вказаній заяві, суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 року на наступному пленарному засіданні, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.

В іншій частині заявлених позовних вимог зобов`язального характеру слід відмовити з вищенаведених підстав.

У той же час суд не враховує посилання позивача в адміністративній справі на необхідність перерахування коштів на його банківський рахунок в термін до 72 годин, оскільки жодним нормативно-правовим актом в межах спірних правовідносин не передбачений такий строк на прийняття рішень про погодження надання одноразової допомоги селищної радою для встановленої категорії осіб.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 27.01.2025 року.

Зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 року на наступному пленарному засіданні, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області (67100, Одеська область, Роздільнянський район, смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 123, код ЄДРПОУ 04379367).

Суддя О.В. Білостоцький