Рішення № 128181482, 12.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Справа № 160/3743/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В. за участі: представника позивача представника відповідача Кравченко В.В. Логойка А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2025 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0768720708 від 23.12.2024 року.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що на підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ, статтею 19-1, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було видано наказ №5923-п від 21.11.2024, яким наказано провести з 21.11.2024 фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 3, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №5923-п від 21.11.2024 фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами якої складено та зареєстровано Акт фактичної перевірки від 02.12.2024 №3826/04-36-07-04/ НОМЕР_1 .

Проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України. Крім того, в Акті перевірки зазначено про проведення розрахункових операцій без застосування РРО та ПРРО ненадання розрахункового документу встановленого зразка, а саме порушення форми чеку в частині назви господарської одиниці «Оптика» на загальну суму 46965,00 грн. згідно баз ДПС. Ненадання посадовим (службовим) особам органу ДПС всіх документів пов`язаних з об`єктом перевірки (не надано контрольні стрічки).

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0768720708 від 23.12.2024, яким за порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 70 272,50 грн.

Розрахунковий документ фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення, не приховуючи її сутності за допомогою програмного реєстратора розрахункових операцій, але й підтвердити її виконання. До позивача не може бути застосована фінансова санкція за повторне порушення, оскільки відсутня повторюваність притягнення особи до відповідальності за порушення того ж виду. Відтак фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0768720708 від 23.12.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/3743/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

21 лютого 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№8965/25, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вважає за необхідне надати відзив на позовну заяву та просить звернути увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Так, у наказі від 21.11.2024 №5923-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області на проведення перевірки міститься посилання на підстави проведення перевірки, а саме: підпункт 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Направлення на проведення перевірки від 21.11.2024 №10528 та №10529 були вручені ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується підписом у зазначених направленнях.

Таким чином, посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та було розпочато перевірку.

Фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, Шевченківський район, ж/м Тополя-2, буд.28, корп.6, приміщення 3, на підставі наказу №5923-п від 21.11.2024 та направлень на перевірку від 21.11.2024 №10528 та №10529.

Фактичну перевірку проведено з 21.11.2024 року по 29.11.2024 року на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

У ході проведення перевірки встановлені порушення:

- пункту 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1095 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з підстав непроведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного документа встановленої форми на загальну суму 46 965,00 грн.;

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, з підстав ненадання посадовим (службовим) особам органу всіх документів пов`язаних з об`єктом перевірки.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 02.12.2024 року №3826/04-36-07-04/ НОМЕР_1 , в якому відображені зазначенні порушення.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з посиланням на норми чинного законодавства, винесено податкове повідомленнярішення №0768720708 від 23.12.2024 року на суму 70272,50 грн.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року визначено подальший розгляд адміністративної справи №160/3743/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

21 травня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли пояснення вх.№26657/25, в яких представник відповідача на виконання вимог суду викладених в судового засіданні 15 травня 2025 року, зазначає наступне.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР та пунктом 1 розділу II Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно пункту 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

У ході проведення перевірки встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документу встановленого зразка на загальну суму 46 965,00 грн., а саме: перевіряючими було проведено контрольно-розрахункову операцію з придбання футляру вартістю 350,00 грн. без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документу встановленого зразка (без зазначення назви господарської одиниці).

Повторні порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР за період перевірки на загальну суму 46 615,00 грн.

Відповідальність за дані порушення передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вдруге.

Першим порушенням є продаж футляру вартістю 350,00 грн. без застосування РРО/ ПРРО та без видачі розрахункового документу встановленого зразка (без зазначення назви господарської одиниці). Штрафна санкція становить 100% від вартості проданих з порушеннями товарів - 350 х 100% = 350 грн.

Друге та наступне порушення контролюючий орган встановив відповідно до баз даних податкової СОД/РРО з проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документу встановленого зразка на загальну суму 46 615,00 грн.

Штрафна санкція становить 150% від вартості проданих з порушеннями товарів - 46 615,00 х 150% = 69 922,50 грн.

Загальна сума штрафу за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР складає 70 272,50 грн.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що податкове повідомлення-рішення №0768720708 від 23.12.2024 на суму 70272,50 грн. є законним, обґрунтованим та складеним відповідно до норм чинного законодавства.

Останнє судове засідання по справі відбулося 12 червня 2025 року об 10 годині 00 хвилин.

У судове засідання прибула представник позивача, підтримала викладене в позовній заяві, просила задовольнити адміністративний позов повністю.

У судове засідання прибув представник відповідача, підтримавши заперечення викладені в відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просив відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - позивач, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що на підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ, статтею 19-1, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було видано наказ №5923-п від 21.11.2024, яким наказано провести з 21.11.2024 фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 3, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, Шевченківський район, ж/м Тополя-2, буд.28, корп.6, приміщення 3, на підставі наказу №5923-п від 21.11.2024 та направлень на перевірку від 21.11.2024 №10528 та №10529.

Фактичну перевірку проведено з 21.11.2024 року по 29.11.2024 року на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

У ході проведення перевірки встановлені порушення:

- пункту 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1095 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з підстав непроведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного документа встановленої форми на загальну суму 46 965,00 грн.;

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, з підстав ненадання посадовим (службовим) особам органу всіх документів пов`язаних з об`єктом перевірки.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 02.12.2024 року №3826/04-36-07-04/ НОМЕР_1 , в якому відображені зазначенні порушення.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що проведення розрахункових операцій без застосування РРО та ПРРО ненадання розрахункового документу встановленого зразка, а саме порушення форми чеку в частині назви господарської одиниці «Оптика» на загальну суму 46 965,00 грн. згідно баз ДПС.

Ненадання посадовим (службовим) особам органу ДПС всіх документів пов`язаних з об`єктом перевірки (не надано контрольні стрічки).

Штрафна санкція становить 150% від вартості проданих з порушеннями товарів - 46 615,00 х 150% = 69 922,50 грн. + 350 грн. = 70 272,50 грн.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0768720708 від 23.12.2024, яким за порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 70 272,50 грн.

13 січня 2025 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з адвокатським запитом, в якому представник просив надати:

розрахунок штрафних санкцій до ППР №0768720708 від 23.12.2024 року;

копії фіскальних чеків, які були досліджені під час проведення перевірки (проведеної на підставі Наказу №5923-п від 23.11.2024 року) та після дослідження яких було складено акт №3826/04-36-07-04/ НОМЕР_1 від 02.12.2024 року та прийнято ППР №0768720708 від 23.12.2024 року;

надання відомостей чи притягувалась ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) раніше до відповідальності щодо порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95 ВР від 06.07.1995 року.

У відповідь на запит Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надіслало розрахунки штрафних санкцій до ППР №0768720708 від 23.12.2024 року, додаток без № до акту та Х-звіт.

На думку представника позивача, розрахунковий документ фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі надає можливість відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення, не приховуючи її сутності за допомогою програмного реєстратора розрахункових операцій та підтвердити її виконання. До позивача не може бути застосована фінансова санкція за повторне порушення, оскільки відсутня повторюваність притягнення особи до відповідальності за порушення того ж виду. Відтак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0768720708 від 23.12.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами абзацу 1 підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим): особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно вимог абзацу 8 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Аналіз вищезазначених правових норм дає суду підстави для висновку, що обов`язковими обставинами (передумовами) для проведення фактичної перевірки згідно підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України є отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що на підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ, статтею 19-1, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було видано наказ №5923-п від 21.11.2024, яким наказано провести з 21.11.2024 фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 3, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, Шевченківський район, ж/м Тополя-2, буд.28, корп.6, приміщення 3, на підставі наказу №5923-п від 21.11.2024 та направлень на перевірку від 21.11.2024 №10528 та №10529.

Фактичну перевірку проведено з 21.11.2024 року по 29.11.2024 року на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

У ході проведення перевірки встановлені порушення:

- пункту 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1095 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з підстав непроведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного документа встановленої форми на загальну суму 46 965,00 грн.;

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, з підстав ненадання посадовим (службовим) особам органу всіх документів пов`язаних з об`єктом перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За змістом статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).

Абзацом 9 статті 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закон №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.

Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2).

У відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання,

застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

У даному випадку, в акті перевірки зазначено, що мало місце проведення розрахункових операцій без застосування РРО та ПРРО ненадання розрахункового документу встановленого зразка, а саме порушення форми чеку в частині назви господарської одиниці «Оптика» на загальну суму 46 965,00 грн. згідно баз ДПС.

Ненадання посадовим (службовим) особам органу ДПС всіх документів пов`язаних з об`єктом перевірки (не надано контрольні стрічки).

Штрафна санкція становить 150% від вартості проданих з порушеннями товарів - 46 615,00 х 150% = 69 922,50 грн. + 350 грн. = 70 272,50 грн.

У подальшому, на підставі Акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0768720708 від 23.12.2024, яким за порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 70 272,50 грн.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

2) непроведення розрахункової операції через РРО;

3) невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання походять зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

При цьому, якщо звернути увагу на об`єктивну сторону складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то в контексті пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій, тощо.

У цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме за видачу розрахункового документа, який встановленій законом формі відповідає, однак не містить назви господарської одиниці.

Суд наголошує, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведений у Положенні № 220/28350 змісту, а саме назва господарської одиниці "Оптика".

Безумовно, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту.

Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення, не приховуючи її сутність, за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, а саме як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відтак, відсутність назви господарської одиниці в розрахунковому документі не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а вказані чеки підтверджують виконання розрахункової операції.

Зокрема, з наявної в матеріалах справи інформації про зміст фіскальних чеків можливо ідентифікувати назву суб`єкта господарювання, дату покупки, номер чека, загальну суму, продавця товару, вид товару, найменування товару, кількість товару, тощо.

Зауважень у податкового органу до позивача щодо не підтвердження проведених господарських операцій, її розрахунків, безпідставності формування показників податкової звітності та правильності оподаткування за наявними фіскальними чеками, як розрахунковими документами, в яких була відсутня назва господарської одиниці «Оптика», у податкового органу не було.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутність зазначення у фіскальних чеках та контрольних стрічках назви господарської одиниці «Оптика», конкретно у випадку, що розглядається у цій справі, не може вважатися приховуванням від належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно, відсутні підстави вважати, що позивачем допущено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР в частині невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, що обумовлює висновок про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 абзацу 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2023 року в справі №420/11790/22.

Щодо повторюваності правопорушення, суд виходить з наступного.

У відповідності до пункту 1 статті 17 Закону №265-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання,

застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Суд враховує, що до позивача не застосовувалась фінансова відповідальність за пунктом 1 статті 17 вищевказаного Закону раніше, тобто до прийняття податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0768720708 від 23 грудня 2024 року.

Згідно з пунктом 111.4 статті 111 Податкового кодексу України особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 112.5 статті 112 Податкового кодексу України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не доведено, що позивач повторно здійснила порушення, оскільки матеріали перевірки не містять відомостей щодо першого притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідальності за пунктом 1 статті 17 Закону, відповідно відсутня ознака повторюваності правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0768720708 від 23 грудня 2024 року.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №1304 від 03 лютого 2025 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0768720708 від 23 грудня 2024 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 17 червня 2025 року.

Суддя В.М. Олійник